Театр Лесі звітує за сезон 17/18

Сезон 2017/18 в Театрі Лесі розпочався у вересні і вже наприкінці цього місяця театр очолила нова директорка-художня керівниця – Ольга Пужаковська, громадська активістка та менеджерка культури. Вслід за нею в команду прийшла ще низка нових працівників та працівниць, котрі зайняли вакантні посади для ефективнішої діяльності театру. З міркувань вдосконалення своєї роботи та синхронізації процесів всередині установи, введено правило щотижневих нарад усіх цехів театру та щомісячні загальні збори. Від останнього формату (в силу різних причин) ми відмовились, але будемо шукати альтернативу.

Про творче і креативне

Отже, до команди театру, окрім її нової очільниці, приєдналось аж 18 нових людей: піар-менеджерка Вікторія Солов’юк, реквізиторка Соломія Беген, електроосвітлювач Мар’ян Смериканич, завідувач трупою Андрій Матюнка, помічниця режисера Світлана Ілюк, контролерка Марія Остап’юк, головна режисерка Олена Апчел, актори Роман Кривдик, Андрій Кравчук та актриса Анастасія Лісовська, завідувачка канцелярією Ірина Швидко, заступниця директорки Юлія Калиш, завідувачка художньо-постановочної частини Тетяна Попович, звукоінженер Юрій Смірнов, юристка Світлана Ільницька, монтувальник Володимир Сазонов, театральна менеджерка Вікторія Швидко, завідувач господарської частини Іван Байцар. В оновленому складі театр Лесі випустив 3 нові прем’єри:

  • Вистава  “Калігула” за Альбером Камю з живим звуком від гурту The Glass  (листопад, режисер – з.д.м. України Олексій Кравчук)
  • Вистава для всієї сім’ї “Різдвяна історія” за Чарльзом Діккенсом (грудень, режисерка  – Олена Апчел)
  • Вистава не про Бога – “боженька” за Валерієм Пєчєйкіним у співпраці з платформою Драма.UA (березень, режисер – Ігор Білиць)

Прем’єра “боженьки” супроводжувалась низкою супровідних подій, котрі мали за мету розширити контексти, яких торкається вистава. Зокрема відбулись: інтерактивна лекція Володимира Бєглова “Мова ворожнечі”, дискусія “37-й мурашок та інші звірята: як створити лад?” за участі Оксани Дащаківської, Зої Красовської та Максима Асафатова; фотопроект Романи Яремин та Тетяни Джафарової “По образу та подобі”. Це був новий досвід для театру, котрий команда планує практикувати в своїй подальшій діяльності.

Ще порція нового відбулась в рамках проекту “Фестиваль театрів”. Ми прийняли на своїй сцені 5 різних вистав та перформенсів: в жовтні – проект “Міжнародний день корупції”, що складався з двох перформансів про корупцію: “Внутрішнє переконання” (режисер – Павло Юров) та “Ресторан Україна” (драматург – Дмитро Левицький, перформерки – Оксана Черкашина та Ніна Хижна); в листопаді – документальна вистава Центру культурного розвитку “Тотем” з м. Херсон “Макарони з сахаром” (режисер – Макс Афанасьєв) та вистава Молодого театру м. Київ “Саша, винеси сміття” (режисерка – Тамара Трунова); в грудні – моновистава Міська Барбари “Монолог про найважливіше” від театру “Арабески” м. Харків; в червні – партисипативний перформенс “Червоне весілля” (ідея та драматургія – Вікторія Миронюк) від групи незалежних митців з Києва та лекцію на тему “Радянський перформативний авангард 1920-х років: від живої газети “синьоблузівців” до червоних ритуалів переходу” (лекторка – Вікторія Миронюк).

В травні театр Лесі брав участь відразу у двох фестивалях – “Parade-fest” (м. Харків) та “Мельпомена Таврії” (м. Херсон та м. Миколаїв). На обидвох ми представили свою останню на той час прем’єру – виставу “боженька”.

Разом з усіма вище переліченими подіями, ми також не забували про добрі справи і надали понад 300 благодійних квитків для різних організацій:  Центру надання послуг сім’ям АТО, “Університету третього віку”, Організації ветеранів Другої світової війни, Організації “Гуманітарна педагогіка”, Фонду святого Володимира, Освітньому центру з прав людини, Центру надання послуг учасників бойових дій.

Гарним нововведенням стало святкування Дня народження патронеси нашого театру Лесі Українки. Команда театру підготувала програму, яка складалась із низки подій: флешмоб з читанням поезії Лесі в трамваях Львова; перформативні поетичні читання в театрі; он-лайн розіграші; конкурс портретів Лесі Українки. Конкурс, зокрема, завершився перемогою художниці Марії Крутоголової, котра отримала грошову винагороду, а портрет Лесі у авторстві Марії прикрасив сувенірну продукцію театру.

Варто згадати про Галерею сценографії, котрою опікується Олег Онещак. Впродовж року в цьому просторі було представлено експозиції 4-ох сценографів, проведено низку лекцій та майстер-класів.

Цей сезон був дуже насиченим і найкраще про це говорять цифри. Наприклад:

97   вистав відбулося за сезон в Театрі Лесі;

83   рази за сезон вийшов на сцену наш актор Володимир Пантєлєєв;

61 раз на сцені з’явилась наша актриса Анна Єпатко.

Вони рекордсмени в цьому сезоні;

17 показів вистави “Різдвяна історія” за сезон, що є найбільшим показником в порівнянні з іншими виставами нашого репертуару;

на 30 відсотків зросли продажі квитків в театрі. Середній показник заповненості залу зріс з 26 до 56 відсотків – а це вдвічі більше, ніж попереднього сезону.

понад 5000 фоловерів на ФБ – це вдвічі більше, ніж восени 2017-го;

понад 1200 фоловерів в Instagram і це в 1,7 рази більше, ніж ж восени 2017.

15 розіграшів/24 фотозйомки з 9 фотографами, що дало нам можливість більше розказати про свою діяльність нашим глядачам і глядачкам – і трошки порадувати їх подарунками.

Окрім того проведено дослідження з вивчення цільової аудиторії театру, в якому взяло участь 153 респонденти. Вперше було застосовано out-door рекламу та розміщено соціальну рекламу для загальної популяризації театру в місті. Ми випустили ряд брендованих продуктів: листівки, цукерки, одяг – футболки та светри. І це неповний перелік досягнень нашої  піар-менеджерки Вікторії Солов’юк.

 

Про господарське і технічне

Театр – це в першу чергу люди. Але – будівля для цих людей не менш важлива. Окрім того, що ми, як оновлена команда, займаємось творчістю та вигадуємо нові ідеї, ми також активно працюємо над вдосконаленням механізмів нашої роботи та над матеріальним станом нашого театру.

Нові працівники та працівниці в адміністративно-господарському корпусі швидко продемонстрували результати. Зокрема, завідувач господарської частини Іван Байцар та завпостка Тетяна Попович організували толоку, під час якої ми усім колективом прибрали театр та вивезли – увага! – 52 кубометри сміття. Нам вдалося очистити великі площі, котрі останні кілька десятків років наполегливо захаращувались: бутафорський, костюмерний та реквізиторський цехи; внутрішні адміністративні приміщення, службові кімнати, простір під сценою. Ми вперше за багато років прибрали простір над сценою, висотою в 5-ть поверхів, від пилу та сміття. І це лише початок. Ми будемо продовжувати чистити і відкривати невідомі до того простори в театрі.

На сьогоднішній день в приміщенні театру встановлено близько 200 екологічно чистих світлодіодних ламп. Таким чином, було знято навантаження із старих електромереж. Загалом стан пожежної безпеки в приміщеннях театру суттєво покращився: повністю обладнано 4 пожежні щити, у всіх приміщеннях встановлені вогнегасники, ліквідовано всі легкозаймисті і пожежонебезпечні предмети та матеріали, розчищено евакуаційні виходи та створено плани евакуації людей з приміщень театру. Завідувач господарської частини самостійно відремонтував освітлення в глядацькому залі, котре не працювало, як мінімум, 14-ть років –  якщо вірити словам досвідчених працівників театру.

Важливим покращенням є ремонт даху та фасаду театру. Завершено ремонтні роботи дахів з м’якої покрівлі, а частину даху вже навіть покрито керамочерепицею. Зовсім скоро нову покрівлю буде видно не лише з Городоцької, але й з усіх інших сторін театру. Вже майже 50% фасаду театру відреставровано. З внутрішнього боку театру, в дворику, укріплено і відреставровано одну з найпроблемніших стін, котра була в аварійному стані. На ремонт дахів і фасадів ми вже використали більше 4 млн грн, котрі нам було виділено з бюджету розвитку міста  

Що стосується внутрішнього дворика загалом, то зміни його теж не оминуть. Процес реставрації цього простору розпочато – ми спільно з “Інститутом просторового розвитку” подали на експертизу проект реконструкції. Це означає, що після перевірки ми зможемо приступити до його реалізації, починаючи із ремонту каналізаційних систем.

Крім цього, ми також працюємо над реконструкцією опалювальної системи в театрі. В цій справі вже замовлено проектно-кошторисну документацію, де буде описано весь об’єм роботи та розраховані кошти для реалізації.

Про фінанси

Весь сезон ми працювали над своїм іміджем, своїми цінностями і над якістю наших подій. Своїми виставами Театр Лесі заробив за цей сезон 1 143 000, 00 гривень. Важливою і приємною була також фінансова допомога від Львівської міської ради. Ми отримали бл. 300 тис. грн., які були використані на різні потреби театру – на виробництво вистав “Калігула” та “Різдвяна історія”, на придбання звукової техніки, на витрати учасникам Фестивалю театрів, а також на поїздку на фестивалі в травні. Сума може здаватися доволі вражаючою, але для функціонування театр потребує чимало витрат.

Левову частку зароблених коштів театр витрачає на свою безпосередню – творчу діяльність. Отже, 502 тис.грн – основну частину з цих коштів – ми використали на постановки трьох нових прем’єр в сезоні. Щоб забезпечити якісніше звучання всіх наших та запрошених вистав, ми придбали нову звукову техніку на суму 339 тис.грн. Ще 120 тис.грн. за сезон було витрачено на дизайн, відео та фотозйомки, програмне забезпечення та ще низку речей, без яких сьогодні не може функціонувати жодна сучасна інституція. Оскільки ми віримо, що культура має значення, а митців треба винагороджувати, то в цьому сезоні оплатили 259 тис.грн. як авторську винагороду авторам вистав з нашого репертуару. Також великою витратою було турне для участі у відразу двох фестивалях – 84 600 грн. Проте досвід важливіший за гроші, тому ми вважаємо це інвестицією в свій колектив. Важливим було покращити стан нашої пожежної безпеки, тому 33 тис.грн. було витрачено на базові кроки по її забезпеченню. І це лише початок. Однією з більш обтяжливих витрат, була оплата боргу за витрати театру в попередньому сезоні в сумі 90 500 грн. На сьогодні це питання закрите і ми сподіваємось, що не будемо себе обтяжувати цим в майбутньому.

Можна вважати, що ми провели доволі успішний сезон. Окрім всіх вище згаданих досягнень та нововведень, ми також наполегливо працюємо над дрібними, рутинними речима, які вважаємо важливими для здорового і продуктивного процесу: наводимо лад з документацією, яку вели наші попередники; впорядковуємо старі архіви; доповнюємо і модифікуємо свої посадові обов’язки; докуповуємо світлову та звукову техніку для якісного проведення вистав; купуємо такі корисні штуки як миючий пилосос, чи дим-машину, чи багатофункціональний пристрій як принтер/сканер/ксерокс; слідкуємо за роботою підрядників-ремонтників; дотримуємось бюрократичних процедур, але разом з тим намагаємось створити нові механізми – більш наближені до сучасних процесів роботи.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *