TIMETRAVELLERS

sci fi + нова драма за п’єсою Анастасії Косодій “Timetraveller`s guide to Donbass”
місце – велика сцена
тривалість – 1 година 20 хвилин без антракту
для глядачів, яким виповнилось 16 років


Режисер – Джек Кловер
Сценограф – Олексій Хорошко
Художник зі світла – Артур Темченко
Художниця з костюмів – Ірина Полянська
Звукорежисер – Остап Шупер


Діють:
Пілігрим 1 – Анастасія Лісовська
Пілігрим 2 – Роман Кривдик, Олег Стефан
Хор – Зоряна Дибовська, Андрій Кравчук, Сергій Литвиненко, Тетяна Фролова, Оксана Цимбаліст


Що таке машина часу? DeLorean DMC-12? Чи, може, до прикладу, холодильник бути машиною часу, якщо він продовжує термін (час!) придатності речей?
Або.
Закрийте очі. Ви – в машині часу. Задайте часо-просторові координати. Рушайте. Не створюйте парадоксів.
На Донбасі є великий пам’ятник Артему, якого насправді звали Федір. Це парадокс. Українські території захоплює країна, яка зобов’язалась захищати її суверенітет. Це парадокс.
Їх не уникнути. Ви зрозумієте це, коли буде занадто пізно. Вишні і абрикоси все одно цвістимуть, а зірки світитимуть. Чоловік вб’є корову. Двоє пілігримів сидітимуть на траві. Поруч фатально змахне крильцями метелик.


“Люди дуже люблять тужити”


Прем’єра – 16-те березня 2019 року


Мова вистави – українська

ЛЮБОВ)

вистава-дослідження за мотивами драми “Блакитна троянда” Лесі Українки
місце – велика сцена
тривалість – 1 година 20 хвилин без антракту
вистава для глядачів, котрим виповнилось 16 років

______________________________________________________________

Кожен з нас когось любить, любив, або ще буде. Це прекрасно, це нормально. Проте, інколи любов переходить межі нормального і перетворюється у ризиковану, руйнівну гру, де вже не можна відрізнити реальність від ілюзії. Натомість, завжди є інший шлях –  вибір на користь спокою та комфорту. Ну, майже завжди.
Перша драма Лесі Українки «Блакитна троянда», котра досі вважалася «несценічною», стає прекрасним ґрунтом для роздумів на тему різноманітності любові. Підсилена засобами фізичного театру та документальними свідченнями акторів, вистава демонструє кілька схем стосунків, поширених в сучасному світі: несамовита приречена любов, що має фатальні наслідки, зручне «міщанське» пристосування, любов з холодною головою, що ні до чого не зобов`язує, приємний флірт. Безліч варіантів – кожен може вибрати те, що йому чи їй пасує. Питання у тому, як бути щирим і чесно вибрати між спокійним, впорядкованим життям і варіантом «блиснути враз і згоріти», а також у тому, чи маємо ми, в принципі, такий вибір.

_______________________________________________________________

Режисер – Артем Вусик
Художнє оформлення – Денис Богомазов
Художниця з костюмів – Поліна Карпова
Світло, відеопроекції – Денис Курилов
Звук – Остап Шупер


Діють:

Любов – Оксана Цимбаліст
Орест – Володимир Пантєлєєв
Олімпіада Іванівна – Зоряна Дибовська
Груїчева – Марія Городечна; Галина-Марія Павлик
Милевський – Назар Павлик
Саня – Рита Гуркач
Острожин – Андрій Кравчук
Лікар – Василь Сидорко
Крицький – Дмитро Наумець

 

Прем`єра – 27-ме квітня 2017-го року

ЛЮДИНА В ПІДВІШЕНОМУ СТАНІ

за п’єсою Павла Ар’є
тривалість – 2 години з антрактом
місце – велика сцена
для повнолітніх глядачів


П`єса «Людина в підвішеному стані»  написана у 2011 році. Це перша постановка п`єси в Україні та світі.  Символічно, що вона відбувається в театрі Лесі, де стались події частково описані в тексті.
Наркотики, зброя, бійки, матюки, секс, скандали, гомосексуальні зв’язки. Ні, це не про голлівудський трилер. Це про український театр. Вистава «Людина в підвішеному стані» львівського театру імені Лесі Українки – це драматична детективна історія, переповнена інтригами, конфліктами та інтимними подробицями. Зрозуміти, де закінчується гра і починається реальне життя, стає не так просто. Вистава руйнує бар`єри: між сценою і залом, глядачем та актором, поміж театром і «реальним життям», вигадкою і правдою. Якщо ви не боїтесь подивитись правді в очі – ця вистава для вас. Театр – це живі тіла, інколи наповнені силіконом, це обличчя, часто спотворені болем, які помилково сприймають за маски. І він ближче, аніж ви думаєте.


Режисер – Ігор Білиць

Художнє оформлення – Оксана Радкевич

Художник з медіа – Денис Курилов


Діють

Людина в підвішеному стані , Соль – Дмитро Наумець
Режисер, Ля – Іван Довгалюк
До – Тетяна Фролова
Ре – Оксана Цимбаліст
Мі – Роман Кривдик
Фа – Марія Городечна; Інна Лиховид
Завліт – Володимир Пантєлєєв


Фото з вистави
Прем`єра – 16 вересня 2016 року

БОЖЕНЬКА

Остання вистава відбулася 20 квітня 2019


за п’єсою Валерія Пєчєйкіна
місце – велика сцена
тривалість – 2 години з антрактом
для глядачів, котрим виповнилось 16 років


 

Переклад – Оксана Данчук
Режисура, сценографія – Ігор Білиць
Костюми – Олена Курдюкова
Хореографія і пластика – Нінель Збєря
Світло – Андрій Чайковський
Музика – Юрій Смірнов


Діють

Мишеня – Богдан Грицюк
Кошеня – Роман Кривдик
Лисичка – Анастасія Лісовська
Білочка – Рита Гуркач
Зайчик – Інна Лиховид
Ведмедик – Дмитро Наумець
Тигрик – Сергій Литвиненко
Їжачок – Андрій Кравчук
Журавлик – Іван Довгалюк



“боженька” – це вистава, дія якої перенесена в ліс і розгортається серед звірят. Але ніщо людське їм не чуже: домінування та експлуатація, анархізм, сексуальні субкультури, квазірелігійні переконання, численні страхи. Страх іншості, страх правди, страх пізнання, страх бути собою, страх любити. Однак, найкраща зброя проти страху – це сміх. Тому ми називаємо цю історію про політичні маніпуляції та спекуляції на релігійних почуттях комедією і запрошуємо сміятись разом з нами – чим голосніше, тим краще.


Валерій Пєчєйкінмолодий драматург. Його п`єса “Ідіоти” за мотивами фільму Ларса фон Трієра, в постановці Кіріла Сєрєбрєннікова, була показана на Авіньйонському фестивалі. Лауреат премій “Дебют” і “Нова драма”. Учасник фестивалю драматургії “Любімовка”, міжнародного семінару для драматургів Royal Court в Лондоні. Автор московського театру “Гоголь-центр”. Співавтор сценаріїв до фільмів “Диригент” і “Дама пік” Павла Лунгіна. Автор текстів до вистав “Метаморфози”, “Сон літньої ночі”, “Дев`ять”, п`єси “Кафка”. Колумніст журналів GQ, S7, “Комерсант”, Lifestyle.
Ігор Білицьрежисер, драматург, викладач, керівник «BilytsArtCentre» (м. Київ). Закінчив Національний університет театру, кіно і телебачення ім. І. К. Карпенко-Карого. Учасник багатьох міжнародних проектів та конкурсів. Здійснив ряд постановок та перформенсів на мистецьких майданчиках Києва, Москви та Львова, зокрема виставу “Людина в підвішеному стані” за п’єсою Павла Ар’є в театрі Лесі. У 2017-му дебютував як драматург з п’єсою “Гей-парад”, котра перемогла в конкурсі Тиждень актуальної п’єси-2017.

Прем’єра – 24-те березня 2018-го року


СЛАВА ГЕРОЯМ?

Остання вистава відбулася 3 червня 2018 року


за п`єсою Павла Ар`є
місце – велика сцена
тривалість – 2 години без антракту
для повнолітніх глядачів


Режисер – заслужений діяч мистецтв України Олексій Кравчук
Художник – Олексій Хорошко
Хореографічні консультації – Нінель Збєря


Діють

Андрій Васильович Чумаченко – Дмитро Наумець
Остап Ількович Шемеля – Володимир Пантєлєєв
Медсестра Ганя (онучка Остапа Ільковича) – Зоряна Дибовська; Марія Городечна
Ірина Богданівна Зозуля (лікар-кардіолог) – Оксана Цимбаліст; Тетяна Фролова
Петро (син Андрія Васильовича) – Іван Довгалюк
Російськомовна медсестра Ольга – Наталія Довгалюк; Анна Єпатко
Солдати – Андрій КравчукВасиль Сидорко
Гітлер і Сталін – Оксана ЦимбалістАнна Єпатко; Тетяна Фролова



ХХІ століття. Україна. Госпіталь для ветеранів. Майже 70 років по Другій світовій війні. В одній палаті двоє літніх хворих чоловіків – ветеран радянської армії та ветеран УПА. Чому українці не вчаться на власних помилках і чи здатні вони робити висновки з уроків власної історії? Про все це, крізь сміх та сльози, у виставі “Слава героям?”.

Прем`єра – 31 січня 2016 року