МАКБЕТ

драма

місце – мала сцена
тривалість  – 2 години 30 хвилин з антрактом
для глядачів, яким виповнилося 18 років


Драматургія – Андрій Бондаренко і Лєна Лягушонкова за мотивами п’єси Вільяма Шекспіра
Режисерка – Роза Саркісян
Сценограф – з. д. м. України Мар’ян Савіцький
Художниця з костюмів – Діана Ходячих, Діана Янчук
Художники з освітлення – Вікторія Романчук, Артур Темченко
Звукорежисери – Володимир Помірко, Остап Шупер
Асистентка драматургів – Катерина Сегет

Асистент режисерки – Михайло Понзель
Відеозйомка – Владислав Білоненко


Діють:
Макбет – Михайло Понзель
Леді Макбет, Відьма – Надія Калинюк
Леді Дункан, Відьма – Таїсія Малахова
Леді Макдуф, Відьма – Ксенія Арнаут
Банко, Котик, Офіціант – Назар Бонящук
Ленокс – Данило Хромов
Малкольм, М’ясник, Солдат, Дреґ Квін  – Ростислав Колачник


Коли закінчується війна, постають питання: що робити з полоненими? Що робити зі зрадниками? Як засівати поля? Ти можеш подумати про це завтра. Це завтра ти зробиш щось вартісне, тебе поважатимуть і любитимуть, а на голові сяятиме золота корона. Завтра тебе покажуть по тєліку. Завтра справедливість переможе. Завтра ти зможеш грати на гітарі, бо мріяла про це з дитинства. Завтра ти станеш вільним. Завтра, завтра, завтра… 
А що робить тебе вільним? Втеча? Влада? Або – любов? Чи можна бути наполовину вільним? Наполовину королем? Наполовину другом?  
Завтра, завтра, завтра… Але завтра Бірнамський ліс піде на Дунсінан, а здоровенний кріль вискочить на дорогу і спитає: «Що таке – емансипація?»
Або – тут і зараз. Коли три стрьомні жінки пропонують тобі щось, що ти, може, й заслужив, не спіши радіти.


Андрій Бондаренко – драматург, доктор філософії. Пише п’єси з 2012 р. Дебютний текст “Літній сум” був надрукований у скороченому вигляді у часописі “Українська культура” #4, 2013. Зі своїми текстами неодноразово потрапляв у шорт-лісти українських драматургічних фестивалів – “Тиждень актуальної п’єси” та  “Драма. UA”. Захоплюється творчістю Платона та Лани Дель Рей. Зняв фільм “Ніч з Наталею” за своєю п’єсою “Інтерв’ю з другом”. За словами друга-штукатура: фільм, п’єса і автор – гамно.


Лєна Лягушонкова закінчила істфак ЛНУ  імені Т. Шевченка у м.Луганськ та працювала вісім років у казино. Перше публічне читання п’єси Лєни Лягушонкової відбулося на фестивалі Тиждень актуальної п’єси у 2018 році. Тричі намагалася написати текст про Голокост і тричі відкидала цю ідею. Любить історію Давнього Риму, але пише про “тут і зараз”. Страждає через власну недосконалість та любить котиків, бо вони – досконалі. Мріє створити текст вистави за коміксом. Впала в канал у Венеції. 


Роза Саркісян – режисерка-постановниця Івано-Франківського національного драматичного театру імені І. Франка, кураторка. Вивчала соціологію в ХНУ імені В. Каразіна та режисуру драматичного театру в ХНУМ імені П. Котляревського. Учасниця численних міжнародних майстер-класів, лабораторій, освітніх програм. Режисерка близько двох десятків вистав в різних містах України. Найвідоміші з них: “Мій дід копав, мій батько копав, а я не буду…” (спільно з Агнєшкою Блонською, драматурги –  Йоанна Віховська, Дмитро Левицький), “Прекрасні, прекрасні, прекрасні часи” (драматургиня – Йоанна Віховська за темами твору “За дверима” Ельфріде Єлінек), “Прихоз 4:48” за п’єсою Сари Кейн. Любить каву з молоком. Без цукру. Червона шапочка сучасного українського театру.


МАКБЕТ: А хіба на війні бувають хороші хлопчики?


Прем’єра – 7 лютого 2020 року

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *