Місце — мала сцена
Тривалість — 2 години 30 хвилин з антрактом
18+
Драматургія — Андрій Бондаренко і Лєна Лягушонкова (за мотивами п’єси Вільяма Шекспіра)
Режисерка — Роза Саркісян
Сценограф — заслужений діяч мистецтв України Мар’ян Савіцький
Художниця з костюмів — Діана Ходячих, Діана Янчук
Художники з освітлення — Вікторія Романчук, Артур Темченко
Звукорежисери — Володимир Помірко, Остап Шупер
Асистентка драматургів — Катерина Сегет
Асистент режисерки — Михайло Понзель
Відеозйомка — Владислав Білоненко
Діють:
Макбет — Михайло Понзель
Леді Макбет, Відьма — Надія Калинюк
Леді Дункан, Відьма — Таїсія Малахова
Леді Макдуф, Відьма — Ксенія Арнаут
Банко, Котик, Офіціант — Назар Бонящук
Ленокс — Данило Хромов
Малкольм, М’ясник, Солдат, Дреґ Квін — Ростислав Колачник
Коли закінчується війна, постають питання: що робити з полоненими? Що робити зі зрадниками? Як засівати поля? Ти можеш подумати про це завтра. Це завтра ти зробиш щось вартісне, тебе поважатимуть і любитимуть, а на голові сяятиме золота корона. Завтра тебе покажуть по тєліку. Завтра справедливість переможе. Завтра ти зможеш грати на гітарі, бо мріяла про це з дитинства. Завтра ти станеш вільним. Завтра, завтра, завтра…
А що робить тебе вільним? Втеча? Влада? Або — любов? Чи можна бути наполовину вільним? Наполовину королем? Наполовину другом?
Завтра, завтра, завтра… Але завтра Бірнамський ліс піде на Дунсінан, а здоровенний кріль вискочить на дорогу і спитає: «Що таке — емансипація?»
Або — тут і зараз. Коли три стрьомні жінки пропонують тобі щось, що ти, може, й заслужив, не спіши радіти.
Андрій Бондаренко — драматург, доктор філософії. Пише п’єси з 2012 р. Дебютний текст «Літній сум» був надрукований у скороченому вигляді у часописі «Українська культура» (#4, 2013). Зі своїми текстами неодноразово потрапляв у шорт-лісти українських драматургічних фестивалів — «Тиждень актуальної п’єси» та «Драма. UA». Захоплюється творчістю Платона та Лани Дель Рей. Зняв фільм «Ніч з Наталею» за своєю п’єсою «Інтерв’ю з другом». За словами друга-штукатура: фільм, п’єса і автор — лайно.
Лєна Лягушонкова закінчила істфак ЛНУ імені Т. Шевченка у Луганську та працювала вісім років у казино. Перше публічне читання п’єси Лєни Лягушонкової відбулося на фестивалі Тиждень актуальної п’єси у 2018 році. Тричі намагалася написати текст про Голокост і тричі відкидала цю ідею. Любить історію Давнього Риму, але пише про «тут і зараз». Страждає через власну недосконалість та любить котиків, бо вони — досконалі. Мріє створити текст вистави за коміксом. Впала в канал у Венеції.
Роза Саркісян — режисерка-постановниця Івано-Франківського національного драматичного театру імені І. Франка, кураторка. Вивчала соціологію в ХНУ імені В. Каразіна та режисуру драматичного театру в ХНУМ імені П. Котляревського. Учасниця численних міжнародних майстер-класів, лабораторій, освітніх програм. Режисерка близько двох десятків вистав в різних містах України. Найвідоміші з них: «Мій дід копав, мій батько копав, а я не буду…» (спільно з Агнєшкою Блонською, драматурги — Йоанна Віховська, Дмитро Левицький), «Прекрасні, прекрасні, прекрасні часи» (драматургиня — Йоанна Віховська за темами твору «За дверима» Ельфріде Єлінек), «Прихоз 4:48» за п’єсою Сари Кейн. Любить каву з молоком. Без цукру. Червона шапочка сучасного українського театру.
МАКБЕТ: А хіба на війні бувають хороші хлопчики?
Прем’єра — 7 лютого 2020 року
Світлини: Ян Галас