Імерсивна вистава-гра для десяти глядачів та глядачок
Місце — Галерея Тривалість — 1 година 40 хвилин
Уявні маршрути Львовом — це інтимний перформанс, який через гру у піску досліджує перетини львівських історій та урбаністичних асоціацій. Річковий пісок Полтви та óбрази на ньому стануть відправними точками у фантазійній подорожі учасників та учасниць, які зануряться в уявний світ Львова через водну стихію, точніше її відсутність.
Апелюючи до середньовічного жанру ітінерарій (докладних паломницьких текстів та ілюстрацій) і містеріального театру, «Уявні маршрути Львовом», підважують їх, концентруючись на сучасних темах міської екології, історії місцевих громад та дис/утопічного майбутнього. Крім того, на відміну від минулих епох, провідницями у цьому піщаному ритуалі стануть дві знатниці, які розкриють не тільки секрети міста і його підземної води, але й уяву та пам’ять присутніх на дійстві, які пливтимуть за напрямком ріки Полтви та її приток.
У тексті перформансу використано: вірш Дебори Фоґель у перекладі Юрка Прохаська, уривки діалогів із п’єси «Сватання на Гончарівці» Григорія Квітки-Основ’яненка, уривок опери Ріхарда Ваґнера «Лоенгрін».
Уявні Маршрути Львовом
Уявні Маршрути Львовом
Уявні Маршрути Львовом
Уявні Маршрути Львовом
Уявні Маршрути Львовом
Уявні Маршрути Львовом
Уявні Маршрути Львовом
Уявні Маршрути Львовом
Уявні Маршрути Львовом
Уявні Маршрути Львовом
Відгуки про виставу:
Авторка ідеї та драматургиня — Вікторія Миронюк Текст — Вікторія Миронюк і перформерки Перформерки — Анастасія Лісовська і Ісабель Меркулова; Сценографія — Вікторія Миронюк Звукове дослідження — Остап Мануляк Постановка голосу — Микола Тетюк Звукорежисер — Володимир Помірко Анімація — Олексій Хорошко Стилістика костюмів — Вікторія Миронюк та Ірина Полянська Художниця з костюмів — Ірина Полянська
Про авторку ідеї:
Вікторія Миронюк — міждисциплінарна мисткиня, перформерка та працівниця театру. Закінчила магістерські програми «Теорія культури» в Національному університеті «Києво-Могилянська Академія» у Києві та «Сучасні сценічні практики та візуальна культура» в Мадриді, а також програму післядипломної освіти «Вищі студії перформансу та сценографії» у Брюсселі. Вікторія працює над проектами на перетині перформативних, учасницьких та візуальних мистецьких практик, які досліджують питання ритуальних структур, їхні межі та потенціали. Презентувала свої роботи на фестивалях Zurcher Teatr Spektakel, Festival Belluard Bollwerk International, La Cosa en Casa, Festival Les Nuits Blanches, ParadeFest, Фестиваль молодих українських художників, та інших подіях.
Імерсивна вистава-гра для десяти глядачів та глядачок
Місце — Галерея Тривалість — 1 година 40 хвилин
Уявні маршрути Львовом — це інтимний перформанс, який через гру у піску досліджує перетини львівських історій та урбаністичних асоціацій. Річковий пісок Полтви та óбрази на ньому стануть відправними точками у фантазійній подорожі учасників та учасниць, які зануряться в уявний світ Львова через водну стихію, точніше її відсутність.
Апелюючи до середньовічного жанру ітінерарій (докладних паломницьких текстів та ілюстрацій) і містеріального театру, «Уявні маршрути Львовом», підважують їх, концентруючись на сучасних темах міської екології, історії місцевих громад та дис/утопічного майбутнього. Крім того, на відміну від минулих епох, провідницями у цьому піщаному ритуалі стануть дві знатниці, які розкриють не тільки секрети міста і його підземної води, але й уяву та пам’ять присутніх на дійстві, які пливтимуть за напрямком ріки Полтви та її приток.
У тексті перформансу використано: вірш Дебори Фоґель у перекладі Юрка Прохаська, уривки діалогів із п’єси «Сватання на Гончарівці» Григорія Квітки-Основ’яненка, уривок опери Ріхарда Ваґнера «Лоенгрін».
Уявні Маршрути Львовом
Уявні Маршрути Львовом
Уявні Маршрути Львовом
Уявні Маршрути Львовом
Уявні Маршрути Львовом
Уявні Маршрути Львовом
Уявні Маршрути Львовом
Уявні Маршрути Львовом
Уявні Маршрути Львовом
Уявні Маршрути Львовом
Відгуки про виставу:
Авторка ідеї та драматургиня — Вікторія Миронюк Текст — Вікторія Миронюк і перформерки Перформерки — Анастасія Лісовська і Ісабель Меркулова; Сценографія — Вікторія Миронюк Звукове дослідження — Остап Мануляк Постановка голосу — Микола Тетюк Звукорежисер — Володимир Помірко Анімація — Олексій Хорошко Стилістика костюмів — Вікторія Миронюк та Ірина Полянська Художниця з костюмів — Ірина Полянська
Про авторку ідеї:
Вікторія Миронюк — міждисциплінарна мисткиня, перформерка та працівниця театру. Закінчила магістерські програми «Теорія культури» в Національному університеті «Києво-Могилянська Академія» у Києві та «Сучасні сценічні практики та візуальна культура» в Мадриді, а також програму післядипломної освіти «Вищі студії перформансу та сценографії» у Брюсселі. Вікторія працює над проектами на перетині перформативних, учасницьких та візуальних мистецьких практик, які досліджують питання ритуальних структур, їхні межі та потенціали. Презентувала свої роботи на фестивалях Zurcher Teatr Spektakel, Festival Belluard Bollwerk International, La Cosa en Casa, Festival Les Nuits Blanches, ParadeFest, Фестиваль молодих українських художників, та інших подіях.
Імерсивна вистава-гра для десяти глядачів та глядачок
Місце — Галерея сценографії Тривалість — 1 година
Уявні маршрути Львовом — це інтимний перформанс, який через гру у піску досліджує перетини львівських історій та урбаністичних асоціацій. Річковий пісок Полтви та óбрази на ньому стануть відправними точками у фантазійній подорожі учасників та учасниць, які зануряться в уявний світ Львова через водну стихію, точніше її відсутність.
Апелюючи до середньовічного жанру ітінерарій (докладних паломницьких текстів та ілюстрацій) і містеріального театру, «Уявні маршрути Львовом», підважують їх, концентруючись на сучасних темах міської екології, історії місцевих громад та дис/утопічного майбутнього. Крім того, на відміну від минулих епох, провідницями у цьому піщаному ритуалі стануть дві знатниці, які розкриють не тільки секрети міста і його підземної води, але й уяву та пам’ять присутніх на дійстві, які пливтимуть за напрямком ріки Полтви та її приток.
У тексті перформансу використано: вірш Дебори Фоґель у перекладі Юрка Прохаська, уривки діалогів із п’єси «Сватання на Гончарівці» Григорія Квітки-Основ’яненка, уривок опери Ріхарда Ваґнера «Лоенгрін».
Уявні Маршрути Львовом
Уявні Маршрути Львовом
Уявні Маршрути Львовом
Уявні Маршрути Львовом
Уявні Маршрути Львовом
Уявні Маршрути Львовом
Уявні Маршрути Львовом
Уявні Маршрути Львовом
Уявні Маршрути Львовом
Уявні Маршрути Львовом
Відгуки про виставу:
Авторка ідеї та драматургиня — Вікторія Миронюк Текст — Вікторія Миронюк і перформерки Перформерки — Анастасія Лісовська і Ісабель Меркулова; Сценографія — Вікторія Миронюк Звукове дослідження — Остап Мануляк Постановка голосу — Микола Тетюк Звукорежисер — Володимир Помірко Анімація — Олексій Хорошко Стилістика костюмів — Вікторія Миронюк та Ірина Полянська Художниця з костюмів — Ірина Полянська
Про авторку ідеї:
Вікторія Миронюк — міждисциплінарна мисткиня, перформерка та працівниця театру. Закінчила магістерські програми «Теорія культури» в Національному університеті «Києво-Могилянська Академія» у Києві та «Сучасні сценічні практики та візуальна культура» в Мадриді, а також програму післядипломної освіти «Вищі студії перформансу та сценографії» у Брюсселі. Вікторія працює над проектами на перетині перформативних, учасницьких та візуальних мистецьких практик, які досліджують питання ритуальних структур, їхні межі та потенціали. Презентувала свої роботи на фестивалях Zurcher Teatr Spektakel, Festival Belluard Bollwerk International, La Cosa en Casa, Festival Les Nuits Blanches, ParadeFest, Фестиваль молодих українських художників, та інших подіях.
Імерсивна вистава-гра для десяти глядачів та глядачок
Місце — Галерея Тривалість — 1 година 40 хвилин
Уявні маршрути Львовом — це інтимний перформанс, який через гру у піску досліджує перетини львівських історій та урбаністичних асоціацій. Річковий пісок Полтви та óбрази на ньому стануть відправними точками у фантазійній подорожі учасників та учасниць, які зануряться в уявний світ Львова через водну стихію, точніше її відсутність.
Апелюючи до середньовічного жанру ітінерарій (докладних паломницьких текстів та ілюстрацій) і містеріального театру, «Уявні маршрути Львовом», підважують їх, концентруючись на сучасних темах міської екології, історії місцевих громад та дис/утопічного майбутнього. Крім того, на відміну від минулих епох, провідницями у цьому піщаному ритуалі стануть дві знатниці, які розкриють не тільки секрети міста і його підземної води, але й уяву та пам’ять присутніх на дійстві, які пливтимуть за напрямком ріки Полтви та її приток.
У тексті перформансу використано: вірш Дебори Фоґель у перекладі Юрка Прохаська, уривки діалогів із п’єси «Сватання на Гончарівці» Григорія Квітки-Основ’яненка, уривок опери Ріхарда Ваґнера «Лоенгрін».
Відгуки про виставу:
Авторка ідеї та драматургиня — Вікторія Миронюк Текст — Вікторія Миронюк і перформерки Перформерки — Анастасія Лісовська і Ісабель Меркулова; Сценографія — Вікторія Миронюк Звукове дослідження — Остап Мануляк Постановка голосу — Микола Тетюк Звукорежисер — Володимир Помірко Анімація — Олексій Хорошко Стилістика костюмів — Вікторія Миронюк та Ірина Полянська Художниця з костюмів — Ірина Полянська
Про авторку ідеї:
Вікторія Миронюк — міждисциплінарна мисткиня, перформерка та працівниця театру. Закінчила магістерські програми «Теорія культури» в Національному університеті «Києво-Могилянська Академія» у Києві та «Сучасні сценічні практики та візуальна культура» в Мадриді, а також програму післядипломної освіти «Вищі студії перформансу та сценографії» у Брюсселі. Вікторія працює над проектами на перетині перформативних, учасницьких та візуальних мистецьких практик, які досліджують питання ритуальних структур, їхні межі та потенціали. Презентувала свої роботи на фестивалях Zurcher Teatr Spektakel, Festival Belluard Bollwerk International, La Cosa en Casa, Festival Les Nuits Blanches, ParadeFest, Фестиваль молодих українських художників, та інших подіях.
Імерсивна вистава-гра для десяти глядачів та глядачок
Місце — Галерея Тривалість — 1 година 40 хвилин
Уявні маршрути Львовом — це інтимний перформанс, який через гру у піску досліджує перетини львівських історій та урбаністичних асоціацій. Річковий пісок Полтви та óбрази на ньому стануть відправними точками у фантазійній подорожі учасників та учасниць, які зануряться в уявний світ Львова через водну стихію, точніше її відсутність.
Апелюючи до середньовічного жанру ітінерарій (докладних паломницьких текстів та ілюстрацій) і містеріального театру, «Уявні маршрути Львовом», підважують їх, концентруючись на сучасних темах міської екології, історії місцевих громад та дис/утопічного майбутнього. Крім того, на відміну від минулих епох, провідницями у цьому піщаному ритуалі стануть дві знатниці, які розкриють не тільки секрети міста і його підземної води, але й уяву та пам’ять присутніх на дійстві, які пливтимуть за напрямком ріки Полтви та її приток.
У тексті перформансу використано: вірш Дебори Фоґель у перекладі Юрка Прохаська, уривки діалогів із п’єси «Сватання на Гончарівці» Григорія Квітки-Основ’яненка, уривок опери Ріхарда Ваґнера «Лоенгрін».
Відгуки про виставу:
Авторка ідеї та драматургиня — Вікторія Миронюк Текст — Вікторія Миронюк і перформерки Перформерки — Анастасія Лісовська і Ісабель Меркулова; Сценографія — Вікторія Миронюк Звукове дослідження — Остап Мануляк Постановка голосу — Микола Тетюк Звукорежисер — Володимир Помірко Анімація — Олексій Хорошко Стилістика костюмів — Вікторія Миронюк та Ірина Полянська Художниця з костюмів — Ірина Полянська
Про авторку ідеї:
Вікторія Миронюк — міждисциплінарна мисткиня, перформерка та працівниця театру. Закінчила магістерські програми «Теорія культури» в Національному університеті «Києво-Могилянська Академія» у Києві та «Сучасні сценічні практики та візуальна культура» в Мадриді, а також програму післядипломної освіти «Вищі студії перформансу та сценографії» у Брюсселі. Вікторія працює над проектами на перетині перформативних, учасницьких та візуальних мистецьких практик, які досліджують питання ритуальних структур, їхні межі та потенціали. Презентувала свої роботи на фестивалях Zurcher Teatr Spektakel, Festival Belluard Bollwerk International, La Cosa en Casa, Festival Les Nuits Blanches, ParadeFest, Фестиваль молодих українських художників, та інших подіях.
Імерсивна вистава-гра для десяти глядачів та глядачок
Місце — Галерея Тривалість — 1 година 40 хвилин
Уявні маршрути Львовом — це інтимний перформанс, який через гру у піску досліджує перетини львівських історій та урбаністичних асоціацій. Річковий пісок Полтви та óбрази на ньому стануть відправними точками у фантазійній подорожі учасників та учасниць, які зануряться в уявний світ Львова через водну стихію, точніше її відсутність.
Апелюючи до середньовічного жанру ітінерарій (докладних паломницьких текстів та ілюстрацій) і містеріального театру, «Уявні маршрути Львовом», підважують їх, концентруючись на сучасних темах міської екології, історії місцевих громад та дис/утопічного майбутнього. Крім того, на відміну від минулих епох, провідницями у цьому піщаному ритуалі стануть дві знатниці, які розкриють не тільки секрети міста і його підземної води, але й уяву та пам’ять присутніх на дійстві, які пливтимуть за напрямком ріки Полтви та її приток.
У тексті перформансу використано: вірш Дебори Фоґель у перекладі Юрка Прохаська, уривки діалогів із п’єси «Сватання на Гончарівці» Григорія Квітки-Основ’яненка, уривок опери Ріхарда Ваґнера «Лоенгрін».
Відгуки про виставу:
Авторка ідеї та драматургиня — Вікторія Миронюк Текст — Вікторія Миронюк і перформерки Перформерки — Анастасія Лісовська і Ісабель Меркулова; Сценографія — Вікторія Миронюк Звукове дослідження — Остап Мануляк Постановка голосу — Микола Тетюк Звукорежисер — Володимир Помірко Анімація — Олексій Хорошко Стилістика костюмів — Вікторія Миронюк та Ірина Полянська Художниця з костюмів — Ірина Полянська
Про авторку ідеї:
Вікторія Миронюк — міждисциплінарна мисткиня, перформерка та працівниця театру. Закінчила магістерські програми «Теорія культури» в Національному університеті «Києво-Могилянська Академія» у Києві та «Сучасні сценічні практики та візуальна культура» в Мадриді, а також програму післядипломної освіти «Вищі студії перформансу та сценографії» у Брюсселі. Вікторія працює над проектами на перетині перформативних, учасницьких та візуальних мистецьких практик, які досліджують питання ритуальних структур, їхні межі та потенціали. Презентувала свої роботи на фестивалях Zurcher Teatr Spektakel, Festival Belluard Bollwerk International, La Cosa en Casa, Festival Les Nuits Blanches, ParadeFest, Фестиваль молодих українських художників, та інших подіях.
Імерсивна вистава-гра для десяти глядачів та глядачок
Місце — Галерея сценографії Тривалість — 1 година
Уявні маршрути Львовом — це інтимний перформанс, який через гру у піску досліджує перетини львівських історій та урбаністичних асоціацій. Річковий пісок Полтви та óбрази на ньому стануть відправними точками у фантазійній подорожі учасників та учасниць, які зануряться в уявний світ Львова через водну стихію, точніше її відсутність.
Апелюючи до середньовічного жанру ітінерарій (докладних паломницьких текстів та ілюстрацій) і містеріального театру, «Уявні маршрути Львовом», підважують їх, концентруючись на сучасних темах міської екології, історії місцевих громад та дис/утопічного майбутнього. Крім того, на відміну від минулих епох, провідницями у цьому піщаному ритуалі стануть дві знатниці, які розкриють не тільки секрети міста і його підземної води, але й уяву та пам’ять присутніх на дійстві, які пливтимуть за напрямком ріки Полтви та її приток.
У тексті перформансу використано: вірш Дебори Фоґель у перекладі Юрка Прохаська, уривки діалогів із п’єси «Сватання на Гончарівці» Григорія Квітки-Основ’яненка, уривок опери Ріхарда Ваґнера «Лоенгрін».
Уявні Маршрути Львовом
Уявні Маршрути Львовом
Уявні Маршрути Львовом
Уявні Маршрути Львовом
Уявні Маршрути Львовом
Уявні Маршрути Львовом
Уявні Маршрути Львовом
Уявні Маршрути Львовом
Уявні Маршрути Львовом
Уявні Маршрути Львовом
Авторка ідеї та драматургиня — Вікторія Миронюк Текст — Вікторія Миронюк і перформерки Перформерки — Анастасія Лісовська і Ісабель Меркулова; Сценографія — Вікторія Миронюк Звукове дослідження — Остап Мануляк Постановка голосу — Микола Тетюк Звукорежисер — Володимир Помірко Анімація — Олексій Хорошко Стилістика костюмів — Вікторія Миронюк та Ірина Полянська Художниця з костюмів — Ірина Полянська
Про авторку ідеї:
Вікторія Миронюк — міждисциплінарна мисткиня, перформерка та працівниця театру. Закінчила магістерські програми «Теорія культури» в Національному університеті «Києво-Могилянська Академія» у Києві та «Сучасні сценічні практики та візуальна культура» в Мадриді, а також програму післядипломної освіти «Вищі студії перформансу та сценографії» у Брюсселі. Вікторія працює над проектами на перетині перформативних, учасницьких та візуальних мистецьких практик, які досліджують питання ритуальних структур, їхні межі та потенціали. Презентувала свої роботи на фестивалях Zurcher Teatr Spektakel, Festival Belluard Bollwerk International, La Cosa en Casa, Festival Les Nuits Blanches, ParadeFest, Фестиваль молодих українських художників, та інших подіях.
Імерсивна вистава-гра для десяти глядачів та глядачок
Місце — Галерея сценографії Тривалість — 1 година
Уявні маршрути Львовом — це інтимний перформанс, який через гру у піску досліджує перетини львівських історій та урбаністичних асоціацій. Річковий пісок Полтви та óбрази на ньому стануть відправними точками у фантазійній подорожі учасників та учасниць, які зануряться в уявний світ Львова через водну стихію, точніше її відсутність.
Апелюючи до середньовічного жанру ітінерарій (докладних паломницьких текстів та ілюстрацій) і містеріального театру, «Уявні маршрути Львовом», підважують їх, концентруючись на сучасних темах міської екології, історії місцевих громад та дис/утопічного майбутнього. Крім того, на відміну від минулих епох, провідницями у цьому піщаному ритуалі стануть дві знатниці, які розкриють не тільки секрети міста і його підземної води, але й уяву та пам’ять присутніх на дійстві, які пливтимуть за напрямком ріки Полтви та її приток.
У тексті перформансу використано: вірш Дебори Фоґель у перекладі Юрка Прохаська, уривки діалогів із п’єси «Сватання на Гончарівці» Григорія Квітки-Основ’яненка, уривок опери Ріхарда Ваґнера «Лоенгрін».
Уявні Маршрути Львовом
Уявні Маршрути Львовом
Уявні Маршрути Львовом
Уявні Маршрути Львовом
Уявні Маршрути Львовом
Уявні Маршрути Львовом
Уявні Маршрути Львовом
Уявні Маршрути Львовом
Уявні Маршрути Львовом
Уявні Маршрути Львовом
Авторка ідеї та драматургиня — Вікторія Миронюк Текст — Вікторія Миронюк і перформерки Перформерки — Анастасія Лісовська і Ісабель Меркулова; Сценографія — Вікторія Миронюк Звукове дослідження — Остап Мануляк Постановка голосу — Микола Тетюк Звукорежисер — Володимир Помірко Анімація — Олексій Хорошко Стилістика костюмів — Вікторія Миронюк та Ірина Полянська Художниця з костюмів — Ірина Полянська
Про авторку ідеї:
Вікторія Миронюк — міждисциплінарна мисткиня, перформерка та працівниця театру. Закінчила магістерські програми «Теорія культури» в Національному університеті «Києво-Могилянська Академія» у Києві та «Сучасні сценічні практики та візуальна культура» в Мадриді, а також програму післядипломної освіти «Вищі студії перформансу та сценографії» у Брюсселі. Вікторія працює над проектами на перетині перформативних, учасницьких та візуальних мистецьких практик, які досліджують питання ритуальних структур, їхні межі та потенціали. Презентувала свої роботи на фестивалях Zurcher Teatr Spektakel, Festival Belluard Bollwerk International, La Cosa en Casa, Festival Les Nuits Blanches, ParadeFest, Фестиваль молодих українських художників, та інших подіях.
Місце — велика сцена Тривалість — 2 години 20 хвилин з антрактом Вікове обмеження — 18+
Як стати героєм?
Здійснити щось видатне? Винайти вакцину від раку? Завоювати олімпійську медаль? Знешкодити ворога? Врятувати кошеня? Поступитися місцем в трамваї? Вбити іншого героя?
Яким героєм стати?
Головним чи другорядним? Реальним чи вигаданим? Персональним чи національним? До смерті чи посмертно? На годину,? На день? Доки не оновиться френдстрічка?
Як бути героєм?
Почесно? Обтяжливо? Неможливо? Можливо стати, але неможливо бути?
Стати героєм чи залишитись людиною? Дихотомія? Амбівалентність?
Де місце героя? Воно завжди вільне.
«Герой не має віку. Герой не має статі. Герой має безліч імен та облич»
Герої Хаосу
Герої Хаосу
Герої Хаосу
Герої Хаосу
Герої Хаосу
Герої Хаосу
Фото: Тетяна Джафарова
Режисер і сценограф — Дмитро Костюминський Драматург — Максим Максимчук Хореограф — Віктор Рубан Композитор — Геннадій Бойченко Світло та відео — BLCk BOX Продюсерка — Вероніка Склярова Керівниця художньо-постановочної частини, художниця з костюмів — Марія Антоняк Освітлювачі — Вікторія Романчук, Артур Темченко Звукорежисери — Остап Шупер, Володимир Помірко Помічниця режисера — Світлана Ілюк Медіа забезпечення — Владислав Білоненко Костюмерки — Галина Гладун, Діана Янчук Кравчиня — Тетяна Калініченко Реквізиторка — Марта Божик Художниці-оформлювачки — Ірина Полянська, Вікторія Романчук Художник-конструктор, інженер, робота з металом і деревом — Сергій Столярук Монтувальники — Владислав Білоненко, Олег Жеребецький, Ростислав Колачник, Сергій Литвиненко Головна адміністраторка — Ірина Чаниж PR — Ольга Смульська, Вікторія Солов’юк Дизайн — Олена Коновал
Вистава реалізована за підтримки програми «Фокус на культуру» Львівської міської ради.
Вистава «Герої Хаосу» — частина всеукраїнського проєкту «Українська Одіссея», який створюється на основі поеми Гомера «Одіссея». П’ять вистав в рамках цього проєкту були інтерпретовані та інтегровані в сучасні реалії нашої країни. Вони були створені у Львові, Харкові, Одесі та Києві.
Прем’єра — 26 грудня 2020
Дмитро Костюминський — режисер, актор, сценограф, засновник театральної компанії Dollmen. 2017-2019 – головний режисер та арт директор театрального простору ТЕО, м. Одеса. У 2006 році закінчив Державний інститут мистецтв і дизайну мистецтв ім. М. Бойчука. У період з 2004 по 2015 роки він був головним сценографом, постановником і актором театру «DAKH».
Як актор брав участь у 12 виставах, безлічі виставок, культурних акціях та міжнародних фестивалях. У 2007-2013 роках був директором фестивалю сучасного мистецтва „GOGOL FEST”.
Як режисер створив вистави: “Гамлет. Вавилон”, “Іфігенія в Тавриді”, “Наречена для терориста”, “Іфігенія. Апофеоз”, “Вакханки”, «Страсті за дівчинкою з сірниками», «ДНІПРометей повсталий» та інші шоу та перформанси, які відбувалось у різних країнах Європи.
Як технічний керівник, художник-постановник та арт-директор, співпрацював із сучасною художньою лабораторією «Бурса», галереєю мистецтв «Лавра», Новим театром на Печерську в Києві.
Як дизайнер та арт-директор працює над фільмами та телепроектами в найбільших продакшинах країни. Номінований на театральну премію «Золота Пектораль» як кращий сценограф України.
Максим Максимчук — театральний режисер, драматург і автор. Вивчав театр у Празі, Франкфурті, Відні та Брно. Співпрацював з чеським театром Relikty, зокрема над проєктом «War-in-progress» про медійне висвітлення війни в Україні. Створював театральні та театралізовані проєкти у різних жанрах – від аудіопрогулянок до інсталяцій.
Віктор Рубан — хореограф, дослідник, режисер, куратор, перформер, танцівник, викладач, коуч та продюсер. Генеральний директор “Ruban Production ITP”, програмний директор та співзасновник міжнародної платформи сценічного мистецтва “Імпульс трансформації”.
Ментор навчальної програми курсу підвищення кваліфікації “Теорія та практика арт-терапії: розмаїття підходів” від “Всеукраїнської арт-терапевтичної ассоціації” (танцювально-рухова терапія та тілесно-орієнтовний підхід).
Програмний та художній керівник простору #KyivDanceResidency – міжнародної платформи для мистецтва та досліджень, що працюють із рухом, а також досліджень тілесних, танцювальних та перформативних практик. Аспірант культурології “Інституту проблем сучасного мистецтва”.
Геннадій Бойченко — композитор. Навчався в Одеському художньому училищі ім. М.Б. Грекова за фахом живописця та в Одеській національній музичній академії ім. Нежданової на фортепіано-теоретичному відділі, кафедра культурології.
У 2014 створив проект актуальної електронної музики – Potreba, де поєднує надбання інтелектуальної та високохудожньої електроніки з доступною формою танцювальної музики. Тоді ж випустив першу 7 дюймової платівки «Waltz» на лейблі Muscut, а також здійснив діджитал-реліз «Ab Pharmacy», на тому ж лейблі.
У 2016 записав альбом «Ode to the sea». У 2018 почав працювати звукорежисером в театральному просторі ТЕО (м. Одеса), де написав музику до багатьох проектів.
BLCk BOX — київська арт-студія нових медій. Спеціалізується на VJ-їнгу, мультимедійних інсталяціях та сценографії для фестивалів та різних подій. Працюючи з інноваційними технологіями студія створює високоякісний контент та вражаючі аудіовізуальні шоу.
З 2015 року студія співпрацює з найвідомішими українськими техно-фестивалями і клубами: Rhythm Buro, Next Sound, Closer, Brave factory, and СХЕМА.
Вероніка Склярова — програмна-директорка фестивалю Parade-fest, продюсерка, культурна менеджерка, експертка УКФ. Кураторка мистецьких та освітніх проєктів, науково-практичних конференцій, виставок. Зокрема багато років співпрацює з фестивалями “Gogolfest”, “PlanB fest”, та ін.
Учасниця низки міжнародних резиденцій, фестивалів (Німеччина, Словенія, Польща, Франція та ін.). Як культурна журналістка співпрацює з всеукраїнськими медіа (YABL, uaculture.org, та ін.). Співорганізаторка проєкту “Безпечний театр: лабораторія нових правил гри”. Лекторка з сучасного мистецтва, фандрайзингу, проектного менеджменту.
УВАГА! У виставі використовуються яскраві світлові та звукові ефекти. Це може негативно впливати на самопочуття і стан людей.
Місце — мала сцена Тривалість — 1 година 50 хвилин без антракту Вікове обмеження: 18+
«Філоктет. Античний рейв» — вистава-переможниця Міжнародного театрального фестивалю-премії «ГРА» у трьох номінаціях: «Краща камерна вистава», акторка Оксана Цимбаліст перемогла в номінації «Краща жіноча роль», а Василь Сидорко — у номінації «Краща чоловіча роль». Організтори фестивалю – Національна спілка театральних діячів України.
Також «Філоктет. Античний рейв» увійшла до шорт-ліста Шевченківської премії 2023.
Що відрізняє людей від мавп? Люди ходять в барбершопи, спа-салони, інколи до церкви та на виборчі дільниці. Люди мають аккаунт на фб та бажання цілеспрямовано знищувати одне одного просто зі спортивного інтересу. А найголовніше, що у нас є здатність вигадувати історії, оповіді, міти.
Наприклад, такий. Отруйна змія вкусила героя війни за ногу. Рана не гоїться, гниє і смердить так, що ніхто не може перебувати поруч. Героя війни ізолюють на острові, де він страждає від фізичного болю, самотності і комплексу жертви. Але настає момент, коли всі розуміють: без нього війна не завершиться.
Герой повинен вирішити: залишитися страждати на острові, чи повернутись і допомогти тим, хто його сюди запроторив. Складний вибір.
Пафосний — сказали б давні греки. Особисте VS Політичне — написали б у XX столітті. У міфах по-простому й не буває — казала вчителька зарубіжної літератури. В житті, на жаль, теж — відповів би Гайнер Мюллер. Ні, він би ніколи не сказав таку банальність — скажуть театрознавці. Що розумного міг сказати цей комуняка — скажуть націоналісти. Що він, взагалі, знає про війну — скажуть ветерани. Треба було частіше ходити в театр — скаже Аїд, відкриваючи вам двері.
