Долучилась до команди театру у 2024-му році спершу як адміністраторка, а потім у 2025-му році як акторка.
Художниця. Професійна ткаля. Створює хенд-мейд прикраси. Головний спосіб відпочинку – це похід у гори і народний спів.
“Ткацтво – це ремесло. Ти знаєш, як працює верстат, які потрібно брати нитки, який це матеріал, як снувати основу, якими техніками ткати. І ти легко можеш усе це використовувати, бо в тебе є чіткі правила. А театр – це коли в тебе відбувається просто буря в голові. Немає ніяких правил. Або вони все ж таки з’являються, і ти граєш за цими правилами, а потім тобі кажуть: “Ні, давай за іншими правилами”. І ти граєш за цими правилами, а потім тобі кажуть: “Ні, давай тепер грай за тими правилами”. І ти такий: “Що-о-о?”. Бо виявляється що насправді немає ніяких правил, немає одного способу, як правильно. Це все суб’єктивно, немає нічого об’єктивного. І кожного разу я питаю себе: як у цьому можу бути я? Як я можу поскладати усе це у своїй голові по коробочках так, щоб робити щось класне, щоб гарно грати і робити якісний театр?”
Освіта
У 2017-му році поступила у Львівський державний коледж декоративного і ужиткового мистецтва ім. І. Труша на спеціальність образотворче мистецтво, декоративне мистецтво та реставрація. У 2021-му році змінила рід діяльності та вступила до Львівського національного університету імені Івана Франка на акторку театру та кіно та у 2025-му році отримала диплом бакалавра
“Десь на першому курсі в Труша я пішла в театральну студію “Коло”, в якій була моя найкраща подруга. Я там і раніше робила декорації до вистави або щось малювала, і часто я приходила туди просто як глядачка до моєї подруги. Але от вкотре ми робимо декорації до вистави і в якийсь момент режисерка каже мені: “Ну, давай, грай”. І я така: “Та ні, я тут тільки декорації роблю”. Але потім я все ж таки спробувала і воно мене якось так затянуло. Мене підкупили тренінги і моменти, коли ми просто імпровізували на сцені, гралися. І от моя подруга вже перестала ходити в «Коло», а я почала грати у виставах”
Інші цікаві проєкти поза театром Лесі
Під час навчання в університеті у 2022-му році Єлизавета проходила курс по обміну у Чехії в DAMU на актора драматичного театру та кіно. Там вона працювала акторкою у виставі чеських режисерів Karol Filo та Tobiáš Nevřiva «LanguageBarrierEqual» та у виставі української режисерки Капітоліни Колобової “Космічна пам’ять”. Також у 2025-му році Єлизавета брала участь у сценічному читанні п’єси “Надовго не планували: історії нових львів’ян” (режисерка – Ніна Захоженко) в рамках проєкту “Проживаючи місто: історії і маршрути”.
Додаткова освіта
Проходила навчання у театральній студії «Коло» з вересня 2018-го року по червень 2021-го року. У 2023-му почала досліджувати себе у фізичному театрі та пройшла навчання у ІІІ – му студійноу курсі Студії Фізичного Театру Миколи Набоки, що проходила у Львові, а у 2023-му році мала можливість вчитись два тижні у Кочовій школі театру “Дю Солей” Аріан Мнушкін, що проходила у Києві в рамках проєкту НСТДУ. У 2025-му році брала участь в освітній програмі про театр Black Box «Театр, що (не) втратив надію», що проходила у «Jam Factory» у Львові.
“Запитайте у дерева
чому воно вродилося
не стовпом
запитайте у письмового стола
чому він – не кухонний
не питайте у мене
чого я – такий”
Назар Гончар
