2021/22: сезон без страху
Ми пережили і перетворили сезон #обережнокрихке. Що ми зрозуміли? Виявилось, що крихкість – це не про нас. Зовнішні подразники і впливи не можуть зруйнувати нашу цілісність та поставити під сумнів цілеспрямованість.
Під впливом несприятливих обставин ми не тріскаємо, не ламаємось, не втрачаємо форму (і зміст). 4 прем’єри вистав, 4 перформативні читання, 1 Школа театру Лесі, 2 кущі і 4 дерева, оновлена мала сцена, безліч чудових партнерів та колег. Усе це – паралельно з 3 локдаунами і численними вимушеними паузами через Covid-19.
Ця надбана або ж оприявнена пружність, сподіваємось, стане нашою опорою в наступному сезоні, де ми підготували чергову порцію викликів, в першу чергу – для самих себе.
Чи нам страшно? Так. На жаль, це слово і відчуття не залишилось в далекому сезоні 18/19 «Страх. Стьоб. Емансипація». І ми не маємо надії позбутись його в сезоні 21/22. Ми хочемо опанувати його, зрозуміти, прийняти.
Які страхи ми маємо, як команда? Страх бездіяльності, страх відповідальності, страх помилок, страх неприйняття, страх вичерпності і страх невичерпності.
Найстрашніше, однак, – порожній театр. Під час довгого локдауну, після вистави, коли всі раптом дуже швидко розійшлись, коли коридори – порожні, а кабінети – тихі, коли на сцені – темно.
Ми будемо тут. Ми не допустимо порожнечу. Ми будемо щасливі, якщо ви будете з нами.
Тоді страх не візьме гору. Тоді він стане лише одним зі стимулів працювати над 2 міжнародними копродукціями, документальними проектами, виставами для дорослих і дітей, розвивати школу театру Лесі, залучати партнерів, навчати студентів, їздити у відрядження і на фестивалі, доглядати рослини, грати у футбол щопонеділка та в настільний теніс в обідню перерву.
Ми будемо тут. І буде #сезонбезстраху.