Усі дороги ведуть до Лесі…

… або Як театрали Львова святкували Міжнародний день театру

Ділимося своїми посмішками з вами і показуємо, як вперше в нашому театрі зібралось стільки театральних діячів та діячок.
Ділилися секретами, іронією та сарказмом.

Та не обійшлося і без похвали. Отож, ПОДЯКИ:
Львівському академічному духовному театру “Воскресіння” – за те, що завітали та залишили ходулі в гардеробі.
• Театру “І люди, і ляльки” – за те, що прийшли і люди, і ляльки, і жінки, і чоловіки, і батьки, і діти, і брати, і сестри, і колеги, і коліжанки, і родичі, і друзі, і подруги, і знайомі.
• Театру Леся Курбаса – за те, що прийшли сьогодні, а не “раптом минулого літа”.
ТЮЗу (?), ТЮГу (?), Першому українському театру для дітей та юнацтва (?), Першому театру – за те, що нарешті визначились зі своєю назвою.
• Львівському театру ляльок – за те, що не впали на мороз і нарешті вийшли з-за ширми.
• Театру імені Марії Заньковецької – за те, що прийшли, бо ми думали, що не прийдете.
Львівській Опері – за те, що львівські панянки мають куди шпацирувати в нових мештах і сукенках.
P.S. І мале-е-е-е-нька подяка студентам і студенткам VI-го курсу факультету культури і мистецтв ЛНУ ім. І. Франка – за те, що не боїтеся вели-и-и-и-и-ких театрів.

Свій серед своїх #ТеатрЛесі

Фото – Тетяна Джафарова