Звіт за сезон 2020-21: обережно крихке!

обережно крихке: звіт за сезон 2020/21

“Обережно крихке” було для нас як постійний знак застереження впродовж сезону. В час пандемії і постійних локдаунів все, що нам залишалося, берегти себе і те найцінніше, що вдалося назбирати за останні кілька сезонів. Нам було в біса страшно, якщо чесно. Але ми не відмовлялися від викликів, бо навіщо це все, якщо не пробувати рухатися далі?

Рухатись ми почали обережно. Думали, що цей сезон буде повільним і розміреним, але, здається, це не притаманно нашій команді.

ЧИСТО ТЕАТРАЛЬНЕ

Якщо дуже наскрізно, то за цей сезон ми багато чого встигли попрактикувати:

завлітка Оксана Данчук прочитала 130 п’єс і виграла в драматургічному конкурсі від Українського Інституту «Drama on the move» з п’єсою «Горизонт 200»;
акторка Оксана Цимбаліст спільно із звукорежисером Володимиром Помірко написали 23 музичні композиції до вистав (загальна кількість авторських треків цього сезону – 32);
художник-конструктор побудував справжній фешн-подіум і розробив систему для “рисового дощу” (див. виставу Top Girls);
дизайнерка вперше розробила 13 (!) варіантів афіші до прем’єри, аби вибрати 1 (бо Tоp Girls – то справа непроста);
ми майже вичерпали ліміт на закупівлю фанери (так, в нас є такий офіційний ліміт);
провели благодійний аукціон для підтримки жінок у складних ситуаціях;
посадили алейку дерев та кущів біля театру;
поремонтували понад 10 публічних та робочих приміщень театру;
провели успішний пілотний курс Школи театру Лесі.

Це був складний сезон, оскільки нас дуже часто закривали на карантин – в січні, березні та квітні. Тим не менше, наш театр відвідали 4550 відвідувачів та відвідувачок (через карантинні обмеження, зокрема, ця цифра – щонайменше вдівічі менша, ніж могла бути). Нам вдалося провести 90 публічних подій, 4 з яких – онлайн. Разом з іншим відеоконтентом, створеним командою театру, у нас було загалом 14395 онлайн-переглядів:

81 вистава;
5 перформативних читань (два з них – онлайн);
2 супровідні події до прем’єри “Герої Хаосу”: “Куди зникають герої?” та “(Без)відповідальне мистецтво” (онлайн);
1 виставки у фойє театру: до 150-ої річниці з дня народження Лесі Українки – “ДивоЛеся” (ілюстраторка Леся Мазанік);
1 інсталяція “Пазли жіноцтва” (автор – Сергій Столярук).

Серед вистав рекордсменом була імерсивна вистава “From Germany With Love” (реж. Андре Ерлен та Штефан Х. Крафт) – 15 разів. І, на жаль, ми лише 1 раз зіграли “Горизонт 200” (реж. Олена Апчел).

Замість sold-out’ів дуже частим оголошенням в цьому сезоні було “Виставу скасовано”, бо карантинні обмеження диктували свої правила. Так, ми скасували 24 вистави.

Але навіть попри це, серед акторської трупи є рекордсмени, які вже останні три роки не поступаються першістю:

Сергій Литвиненко – зіграв 51 виставу;
Оксана Цимбаліст – зіграла 46 вистав;
Андрій Кравчук – зіграв 44 вистави.

ЩОСЬ НОВЕ

Прем’єри

За цей сезон в репертуарі театру Лесі з’явилось 4 нові постановки. Серед них: 1 дебютна, дві масштабні вистави на великій сцені, які можна відразу множити на два по розміру і ресурсах, та 1 закордоном:

“Галдамаш” апокаліптична мольфа (за п’єсою Ольги Мацюпи “Екологічна балада”, дебют режисерки Світлани Ілюк та сценографки Вікторії Романчук)
“Герої Хаосу” вистава-тріп (в рамках театральної резиденції “Українська Одіссея. Епізод ІІ”, створено командою: режисер Дмитро Костюмінський, хореограф Віктор Рубан, продюсерка Вероніка Склярова та композитор Генадій Бойченко)
“Top Girls” драма (за п’єсою Керріл Черчіл в перекладі Олесі Камишникової, режисер Дмитро Захоженко, сценограф Олексій Хорошко)
“Я хочу життя” (драматургиня Марен Зімонеті, режисер Андре Ерлен у співпраці з Штефаном Х. Краффтом і Мар’яною Садовською) – другий продакшн в рамках міжнародного проєкту Borderlands/Прикордонні території, прем’єра якого відбулась в далекому Кьольні (Німеччина) на фестивалі Sommerblut. На сцені театру Лесі прем’єра відбудеться в наступному сезоні.

І, нарешті, нам вдалося публічно представити прем’єру першої вистави просто неба – “Сни літньої ночі” (за мотивами п’єс Вільяма Шекспіра, драматургиня Оксана Данчук, режисер Дмитро Захоженко, сценограф Олексій Хорошко).

Принагідно похизуємось, що п’єса Керріл Черчіл попердньо була перекладена в рамках проєкту FIT для перформативного читання і презентації тексту, а в результаті ми створили відразу виставу, чим неймовірно пишаємось.

Перформативні читання

Поміж виставами в театрі відбулись також 5 перформативних читань:

3 офлайн:

“Назви не пам’ятаю” Катерини Пенькової (режисерка – Світлана Ілюк)
“Свідки” Тадеуша Ружевича (режисерка – Світлана Ілюк)
“Оперета” Вітольда Гомбровича (режисер – Дмитро Захоженко)

2 онлайн в режисурі Дмитра Захоженка:

“Ковзанка” Лаури Сінтії Черняускайте
“Оперета” Вітольда Гомбровича

Галерея сценографії

8 виставок, серед яких Український павільйон в рамках Тбіліського бієналє сценографії, Спецпроєкт “Театральні афіші. Covid 19” та “Грузинська сценографія. Розірване коло”
12 онлайн-бесід зі сценографами та мистецтво знавцями, серед них Остап Лозинський, Ірина Несміянова, Сергій Маслобойщіков.

ІНШЕ ТА ІНШІ В ТЕАТРІ

Партнерства

Нам вдалося зав’язати, а також продовжити партнерства з 8 організаціями для реалізації 8 проєктів:

2 проєкти з Видавництвом Анетти Антоненко: перформативні читки “Оперета” і “Ковзанка” в рамках проєкту “Книжка на сцені” + перформативне читання “Свідки”;
2 проєкти з Освітнім центром з прав людини у Львові: запуск пілотного курсу Школи театру Лесі та запуск вистав про ЛГБТІ-людей “146 зірок, видимих неозброєним оком” (очікуємо на прем’єру вже на початку нового сезону);
Спільно з ресурсом The Devochki, ГО Центр “Жіночі перспективи” незалежним мистецьким об’єднанням ДК “Назва” ми відсвяткували День народження Лесі Українки, влаштувавши благодійний аукціон #ДивоЛеся та зібравши кошти на потреби жінкам у складних життєвих ситуаціях;
у партнерстві з theatrelove.com опублікували серію репортажів, які підготували двоє відібраних стажерок під час резиденції “Українська Одіссея. Епізод ІІ”
Завдяки фінансовій підтримці Британської ради здійснили переклад п’єси та внесли перший транш авторської виплати за п’єсу “Top Girls” для однойменної вистави;
За підтримки Польського Інституту в Києві та Видавництва Анетти Антоненко представили переклад п’єси Ружевича “Свідки” у формі перформативного читання;

Приємним і новим досвідом для театру стала підтримка та симпатія від неформального об’єднання #КультурнийБерезень – наших постійних відвідувачів та поціновувачів. Це наштовхує нас на думку “узаконити” наші добрі стосунки у формі амбасадорства, наприклад. Дуже наполегливо думаємо про це, аби реалізувати в найближчому майбутньому.

Інституційна та дружня підтримка

Надали інституційну підтримку міжнародному театральному проекту з постдокументальною виставі “H-Effect”
Стали локацією для зйомок підсумків проєкту “Арт-Резистенція” ГО Мистецька майстерня “Драбина” та ГО Інститут стратегії міста
Вже втретє в театрі Лесі відбувся Вишкіл Акторської Майстерності “ВАМ від Лесі” для молоді та пластунів від осередку ПЛАСТ
Також надали сцену для зйомок кліпу BRAT на пісню “Тримайся, Єрихон”

Ну, а щодо фестивалів та гастролей, як можна було здогадатися, розказувати небагато. Прем’єра вистави “Я хочу життя!”(Ich will Leben) відбулась на фестивалі в Кельні (Німеччина), де отримала визнання за кращу роботу, а пізніше була представлена у Гамбурзі (Німеччина).

Ми чекаємо повної вакцинації та безперешкодних шляхів для подорожей.

ГЛАСНЕ ПРО НАС

Більше для театру

Ми подали 7 заявок на грантову підтримку (що вдвічі менше, ніж минулого сезону). Три з них були успішними на загальну суму 1870777 грн, серед них – перший мільйонний грант театру. Також в цьому сезоні ми реалізовували успішну заявку з минулого сезону від Фокус на культуру:

УКФ, Інституційна підтримка – 256 585 грн.
УКФ, Культура плюс, Школа театру Лесі – 1163812 грн
Австрійське бюро кооперації, “Екосвідомий театр” – 49600 грн.
Фокус на культуру, Театральна резиденція “Українська Одіссея. Епізод ІІ” – 400780 грн.

Виходить, що загалом на творчу діяльність ми залучили в сезоні #обережнокрихке в 7 разів більше грантових коштів, ніж рік тому.

І приємна вишенька на грантовому торті така, що в передостанній день роботи ми отримали добру звістку про ще один успішний грант – від House of Europe на створення звукозаписуючої студії в театрі Лесі Українки. Про це вже будемо розповідати в новому сезоні.

Більше ніж театр

Окрім вистав та сценічних читань, театр Лесі завжди прагне більшого. Бо це – більше ніж театр.

Тому за цей сезон ми створили цілу низку крутих, незвичайних і важливих проєктів:

мистецька резиденція та стажування в рамках проєкту “Українська Одіссея”;
виставка “Диво Леся” та благодійний аукціон;
успішний пілотний курс Школи театру Лесі;
проєкт перформативних читань “Книжка на сцені”;
створення відеоверсії культової вистави нашого театру “Баба Пріся”;
створили 32 музичні композиції до вистав: 11 треків для вистави “Сни літньої ночі”, 8 треків для вистави “Top Girls” та 4 треки для перформативного читання “Оперета”, 9 – до вистави “Герої Хаосу”;
скетчі про карантин.

Промоційне

Аби розповідати про себе і знайомити з усім, що ми робимо, доводиться прикладати чимало зусиль. Підсумки сезону – це гарна нагода зібрати в одному місці всі цифри, котрі говорять самі за себе. Наприклад, про промоцію, бо за цей сезон:

Кількість підписників в Facebook зросла на 10% (тепер нас 11,098);
Кількість підписників в Instagram зросла на 25% (тепер нас 2, 806);

Кількість підписників на YouTube зросла на 43% (тепер нас 348 – знаємо, відсотки виглядають більш вражаюче, але не все ж відразу);
За сезон опубліковано 272 дописи в Facebook;
Допис, який набрав найбільше охоплення у FB – опен-кол Школу театру Лесі – 22074;
Отримали 400$ завдяки донейтам наших патронів на Patreon. 6360 грн використали на виставку #ДивоЛеся та відео про кінець сезону
Зняли 10 трейлерів до подій та записали 4 вистави;
Здійснили загалом 43 фотозйомки з 11 фотограф(к)ами
Провели 1 розіграш в Instagram
Про нас написали 11 матеріалів у 3 онлайн-виданнях, зняли 11 сюжетів на 5 телеканалах, запросили на 6 радіоефірів на 2 радіо;
Провели 2 онлайн-дискусії та 2 відео-трансляції перформативних читань;
Записали 8 контент-відео (5 скетчів “Театр в карантині”, промо для дня Святого Валентина, промо для вистави “TOP GIRLS” та відео про відпустку)
надрукували 1818 одиниць поліграфії: сітійлайти, банери, афіші, програмки, стенди.
створили 10 іміджів дизайну мерчу та реалізували 368 одиниць.

НЕГЛАСНЕ ПРО ТЕАТР

Повсякденне

Щодня в театрі відбувається сотні і тисячі дрібних, часто непомітних речей, які тримають на плаву усіх, хто тут працює. Ці речі роблять прибиральниці і менеджерки, інженери і бухгалтерки. І хоч це теж звучить не дуже театрально, але це – невід’ємна частина всього процесу. Аби тримати баланс організації, ми:

зареєстрували 259 наказів з особової діяльності;
зареєстрували 68 наказів з основної діяльності;
отримали 149 офіційних листів;
відправили 230 листів.
провели 3 конкурси на заміщення 7 повних ставок і 3 – по 0,5 ставки

Виробниче

Якщо вам і досі здається, що театр – це про амброзію, музи і вічне витання в пошуках натхнення, то спішимо вам відкрити секрет: це не так. Театр – це перетворення звичайних речей на цілий новий космос. За цей сезон ми створили декілька космосів, використовуючи:

5000 м. скотчу
100 м оцинкованого ланцюгу
майже 1 тонну металу
близько 170 м.кв. фанери
5 м.куб. дерев’яної тирси
20 кг рису (для ефекту дощу)
20 м.кв ПЕТ пластику
20 кг трикотажного одягу з секонд хенду для виготовлення гуцульських гунь
15 шт килимів, яким можна встелити дворик театру Лесі
зварили 12 л крові та 18 л пуншу на Філоктета;
запакували 156 коробок та листів на FGWL (From Germany with Love якщо ви не здогадались).
здійснили 259 циклів прання
вивезли бл. 30 м.куб сміття

Бо театр – це більше, ніж безтурботно витаючі музи.

ФІНАНСОВЕ

Ще одна важлива частина, яка або полегшує, або ускладнює діяльність театру, це наявність (або відсутність) коштів. В цьому сезоні картина виглядала так:

ДОХІД театру Лесі складає 763 123, з них:

472 957,40 – продаж квитків
132 586 – антени зв’язку
128 000 – проведення подій в стінах театру
12 000 – за організацію та проведення читань “Оперета” та “Ковзанка”
17 580 – благодійний рахунок

Patreon – 400 $

ГРАНТОВІ КОШТИ на творчу діяльність театру – 1 869 657 грн

фокус на культуру – 399 260 грн
УКФ, Інституційна підтримка – 256 585 грн
УКФ, Культура плюс, Школа театру Лесі – 1 163 812 грн
Австрійське бюро кооперації, “Екосвідомий театр” – 50 000 грн

Додаткові кошти від Управління культури ЛМР:

96 000 – додаткова фінансова допомога від міської ради (Галдамаш (80 тис) і Диво Леся (16 тис);
199 999 – закупівля техніки через бюджет розвитку (камера, комп’ютер в бухгалтерію, генератор диму, сабвуфери, проектор, екран проекційний, монітор для дизайнерки);
454 255 – на косметичні ремонти (мала сцена, бутафорка, приймальня і кабінет керівниці включно з умеблюванням).

А також 4 144 994 – з бюджету розвитку міста для капітальних ремонтів та підготовчих робіт до них.

Тож загалом, не враховуючи коштів на капітальні видатки, нам вдалося залучити з додаткових джерел 2 619 821 грн (для закупівель, мистецьких проєктів та косметичних ремонтів) та заробити 763 123 грн.

Попри всі карантини ми постійно шукали способу забезпечити театр – і нам це вдалося!

На що ми витрачали ці кошти? Та на різне:

250 551 – витрати на виробництво 4 з половиною вистав (сума без урахування авторських винагород);
268 640 грн – оплата автор(к)ам за вистави і читання: 52003 (власні кошти)+ 203780 (грантові) – авторські винагороди (паушальні платежі), 12857 – роялті (відсотки за покази вистав) автор(к)ам
33 265 грн – оплата праці запрошеним актор(к)ам, котрі беруть разову участь у постановках і не є штатними працівниками та працівницями;
Витратили на онлайн рекламу – 189 $ в Facebook та 2760 грн в Телеграмі; 165 $ на Zoom;

Господарство і закупівлі:

415 678,34 грн – закупівля і придбання техніки, в т.ч. господарської (92782 грн. – з власних надходжень, 199 999 грн. – фінансування міста, 122 897,34 – інституційна підтримка)
114 645 грн – господарські витрати (туалетний папір, рушники, питна вода, лампочки, канцелярія, вивіз сміття, матеріали на поточні ремонтні роботи);
70 316 грн – різні послуги (інтернет та послуги зв’язку (12815), системне забезпечення (5 440), бухгалтерські програми (11 152), друк поліграфії (17 092) і т.п.)

4 144 994 – капітальні з бюджету розвитку міста:

1 653 967 – опалення
1 775 993 – дахи і фасади
715 034 – дворик

482 672 – на косметичні ремонти 454 255 + 28417 (мала сцена, бутафорка, приймальня і кабінет керівниці включно з умеблюванням)

Підсумовуючи, у театрі стало трішки більше оновлених просторів завдяки власним зусиллям команди. Нам вдалося провести дрібні ремонти і покращити такі простори:

Мала сцена + встановили нові вхідні двері
Рубка
Кабінет монтувальників
2 кабінети в адміністративній частині
В процесі – бутафорка, приймальня та кабінет керівниці.
Відновили дерев’яні елементи інтер’єру ”Дзеркальної зали”.
Власноруч доладнали дахове покриття між будівлею театру і Малою сценою.
Косметичний ремонт і фарбування частини стін у фойє театру.
Відновлення і ”врізка” в колодязь побутової каналізації із гримерок.
Відновили туалет біля Малої сцени

Формуючи цей список, навіть для нас було цілковитою несподіванкою, як нам вдалося це все здійснити, поки все довкола було насправді дуже крихке.

ЛЮДИ ТЕАТРУ ЛЕСІ

За цей сезон в театрі з’явилось 12 нових людей, з якими було приємно познайомитись і працювати разом. Серед них: актори Ростислав Колачник, Назар Бонящук та Микола Береза, акторки Марія Городечна та Вікторія Потяго, художник-конструктор Сергій Столярук, охоронці Володимир Завада та Роман Рачок, художник з освітлення Євген Петров, художниця-оформлювачка Соломія Ортинська, спеціалістка у відділі сценографічного мистецтва Тетяна Занюк, прибиральниця Лідія Бойко.

Трої людей з команди завершили сезон в цьому театрі і не планують повертатись з літньої відпустки до театру: Остап Шупер, Вікторія Романчук та Віталій Гордієнко.

Також ми встигли попрацювати і попрощатися з 18 іншими людьми, для яких театр Лесі став тимчасовим місцем, але це не страшно. Віримо, що кожен з нас має знайти своє місце.

Ось так виглядав сезон, сповнений крихкості і невизначеності. Те, що ми дізналися про себе впродовж нього, – ми не крихкі. Ми приймаємо виклики, стоїмо поруч одне з одним – попри все. Окрім того, ми прагнемо більшого, незважаючи на те, що пропонує нам світ.

Тому наступний свій сезон ми назвали просто і зухвало – 2021/22: сезон без страху.

І це не означає, що ми не боїмось. Це означає, що ми хочемо позбутися своїх страхів і з рівною спиною та широко розплющеними очима продовжувати #бутисобіціллю.

Не бійся! Давай разом творити вільне мистецтво вільних людей!

Звіт за сезон 2020-21: обережно крихке!

Залишити відгук Скасувати коментар