Мабуть, багато хто з нас хоче викреслити 2020 рік за його профнепридатність і зіпсуту відпустку – щонайменше. Проте, бажання підсумувати те, що відбулося з нами впродовж року (навіть такого, як цей) сильніше, ніж те, якими можуть бути ці підсумки. 

В нашому випадку вийшла парадоксальна ситуація, яку ми навіть не очікували. Попри пандемію та карантинні обмеження, за цей непевний рік театр Лесі має чим пишатися, тому ділимось з вами своїми підсумками і хочемо вірити, що у всіх нас вистачатиме сил та енергії лупати сю скалу і в наступному році. 

Спочатку про дуже театральне – прем’єри. Від січня до грудня 2020 року нам вдалося створити їх аж 7! Гарне і щасливе число, до слова. Хай би було нам талісманом на успіх в наступному році. Отож,

1. “From Germany With Love” (прем’єра – 1 лютого 2020 р.) – імерсивна вистава-гра без акторів/ок, де глядач(к)ам можна вільно ходити по сцені, їсти штолен і читати одне одному листи; копродукція в рамках україно-німецького проєкту “Borderlands” з театром Нова сцена/Neue Buhne (Зенфтенберг) та Театральним об’єднанням Футур 3/ Futur 3 (Кельн); автори перформансу – Андре Ерлен та Штефан Х. Крафт; 
2. “Макбет” (прем’єра – 7 лютого 2020 р.) – драма Андрія Бондаренка та Лєни Лягушонкової за мотивами п’єси В. Шекспіра, де вбивають героїв і героїнь, їдять  шоколадний торт і ламають світ декорацій; експериментальна робота зі студентами акторського відділення ЛНУ імені Івана Франка, режисерка – Роза Саркісян;
3. “Філоктет. Античний рейв” (прем’єра – 28 лютого 2020 р.) за текстами Софокла та Гайнера Мюллера, де вечірка на Олімпі, сутички між героями та реп; режисер – Дмитро Захоженко;
4. “Дами чекають” (прем’єра – 6 березня 2020 р.) за однойменною п’єсою Сибілле Берґ,  про жінок, чоловіків і спа-салон; режисер – Дмитро Захоженко;
5. Опен-ейр вистава “Сни літньої ночі” (прем’єра – 15 серпня 2020 р.) у дворику театру. Перша спроба нашого театру створити виставу просто неба, яка поєднує в собі купальські ритуали, Шекспіра, скоморохів та перформативний театр.  Драматургиня – Оксана Данчук, режисер – Дмитро Захоженко; 
6. “Галдамаш” (прем’єра – 31 жовтня 2020) за п’єсою “Екологічна балада” сучасної української драматургині Ольги Мацюпи, де любов, Карпати і апокаліпсис. Дебютна робота режисерки Світлани Ілюк та сценографки Вікторії Романчук. Вистава створена за підтримки та дофінансування Львівської міської ради;
7. “Герої Хаосу” (прем’єра – 26  грудня 2020) – варіативна вистава-дослідження про створення світу, смерть героя і постійну боротьбу світла і темряви; створена в рамках театральної резиденції “Українська Одіссея. Епізод ІІ”, режисер – Дмитро Костюминський, продюсерка – Вероніка Склярова, хореограф – Віктор Рубан, композитор – Геннадій Бойченко, драматург – Максим Максимчук, світло на відео – BLCk BOX.

Поруч із зреалізованими прем’єрами, є одна, роботу над якою нам довелось зупинити через початок пандемії. Це “Голубі олені” за п’єсою О. Коломійця, над якою працювали режисерка Роза Саркісян з драматургинями Оксаною Данчук та Любою Ільницькою. Але! Ми точно хочемо повернутися до продовження цього проєкту. Тому далі буде.

Поміж тим, в час карантину ми теж не сиділи склавши руки – бо, по-перше, це нудно, а по-друге – хто, якщо не ми? Тому у нас виникло декілька онлайн-проєктів. 

1. Онлайн-марафон читань сучасної української драматургії, який був представлений впродовж квітня 2020: 

• три онлайн-читання створено в режисурі Світлани Ілюк:

• “Саньок” Оксани Гриценко 
• “Назви не пам’ятаю” Катерини Пенькової
• “Воїн з ботанічного саду” Костянтина Капошиліна

• два інші онлайн-читання – в режисурі Дмитра Захоженка:

•  “Чапаєв і Василіса” Лєни Лягушонкової
•  “Покидьки” Катерини Пенькової  

Це був перший в українському театральному просторі проєкт онлайн-читань! І він став першим карантинним викликом для нас, як для команди, що дав нам можливість освоїти нові навички та плавно увійти в нові формати нової реальності, яка перед нами виникла. 

2. “Театр Лесі і таємні кімнати” (травень, 2020), відео-екскурсія закапелками театру Лесі. Це справжня короткометражка про історію театру та невідомі глядачам і глядачкам простори. Досвід, який підштовхнув нас на роздуми про кінопроєкти. Наполегливо думаємо про це і сьогодні. 

3. Вірусні відео: час пандемії спровокував величезну акумуляцію творчої енергії, яка вилилась у створення відео та музичних композицій: 

• “Україна в карантині” на мотив пісні “Україно” Тараса Петриненка; понад 4800 переглядів у facebook;
• “Вдома сиди” на мотив пісні “It’s raining men” by Gery Halliwell; понад 6500 переглядів на youtube та facebook;
• #чумні_історії. Катя та Андрій – пародія на арію з української опери “Запорожець за Дунаєм”, створена з ініціативи актора Андрія Кравчука та акторки Катерини Кудлач; понад 67000 переглядів у  facebook.

4. Проєкт “Книжка на сцені” у співпраці з “Видавництвом Анетти Антоненко”, в рамках якого відбулась  презентація двох щойно перекладених п’єс у форматі перформативних читань з онлайн-трансляцією. Одну з них транслювали наживо (“Оперета” Вітольда Гомбровича в перекладі Лариси Андрієвської, за сумісництвом керівниці проекту “Книжка на сцені”), а для іншої створили самодостатню відеоверсію (“Ковзанка” Лаури Синтії Черняускайте в перекладі Беатріче Белявців); режисер обох читань – Дмитро Захоженко.

Ще одне перформатичне читання  встигли реалізувати в оффлайн-просторі у “доковідну епоху”: п’єсу “Європа” Девіда Грейга в перекладі Олесі Камишникової у рамках проєкту  FIT (Found in Translation), мета якого перекласти та представити публіці і театральному середовищу актуальну європейську драматургію. Режисер – Дмитро Захоженко. Переклад та презентацію цього тексту підтримали наші партнери: Британська Рада в Україні та ГО “Театральна платформа”.

Наші спеціалістки з промоції розробили нові лінії мерчу: “Цинічне горня”, “Філософські сумки” та “Рішучі браслети”.

Приємною несподіванкою, якою пишаємось, стало те, що постдокументальна п’єса “Горизонт 200″ авторок Олени Апчел та Оксани Данчук перемогла в драматургічному конкурсі від Українського інституту в рамках “Transmission.ua: drama on the move. Germany”.

Оскільки всі ми потрапили в ще складнішу фінансову ситуацію, ніж ту, в якій зазвичай існує культура, то дуже активізували пошуки додаткових ресурсів. Так, цьогоріч нам вдалося отримати позитивні результати аж на 4 грантові заявки:

• програма “Інституційна підтримка” від Українського культурного фонду на загальну суму 256 545,00 грн. За ці кошти театр купив додаткове обладнання, зробив професійну відеозйомку культової вистави Театру Лесі “Баба Пріся” (прем’єра 2015р.) за текстом Павла Ар’є в режисурі Олексія Кравчука та провів інтернет в глядацькій та дзеркальній залах, на сцені, в адміністративному корпусі, в касі та у фойє;
• програма “Культура +” від Українського культурного фонду з проєктом “Обережно крихке: розробка та запуск театральної школи” – наш перший мільйонний грант. Загальна сума підтримки – 1 163 812,77 грн; 
•  програма “Фокус на культуру” з проєктом “Українська Одіссея. Епізод ІІ. Театральна резиденція”, в результаті якої сталася прем’єра вистави “Герої Хаосу”. сума гранту – 400 760,00 грн; 
•  експрес-проекти в рамках програми “Фокус на культуру” на виставу “Сни літньої ночі”, постановка просто неба в дворику театру. Сума гранту – 49 325,00 грн;

Окрім того, в рамках Календарного плану загальноміських централізованих заходів на 2020 рік отримали дофінансування на два проєкти:

1. “Відзначення Дня народження патронеси театру Лесі Українки”: провели квест по місту + запустили нову лінію мерчу – екологічне “Цинічне горня” з унікальними стікерами від нашої чудової дизайнерки. 
2. Завдяки цій підтримці здійснили вищезгадану прем’єру “Галдамаш”. 

І на завершення – наше болюче і найбільш масштабне – ремонти. Це займає дуже багато часу і фінансового ресурсу, але креативні ідеї театру потребують принаймні базової інфраструктури і відсутності дір у стелі (буквально). Отож, малими кроками повертаємо у форму нашу стареньку будівлю: 

• капітальний ремонт внутрішнього дворика – завершили коригування ПКД (проектно-кошторисної документації) і уклали договір з фірмою-переможцем на виконання робіт
• протипожежна система в театрі – завершили розробку ПКД та пройшли експертизу
• реставрація дахів та фасадів – завершили коригування ПКД і розпочали додаткові роботи
• зробили косметичний ремонт малої сцени. Також власними силами зробили ремонт коридору до малої сцени, кількох кабінетів працівників та знову вивезли 30 кубометрів сміття.

На кошти з бюджету розвитку закупили нову техніку: звукову, електротехнічну та комп’ютерну. 

І, як бонус – наша постійна рубрика “Конкурси на вакантні посади”. У 2020 році ми провели 5 творчих конкурсів на 8 посад, з яких в театр прийшло 4 актор(к)и, поновились контракти завлітки та помічниці режисерів (бо вони того варті), з’явився новий художник-конструктор та художниця-оформлювачка.

Як бачите, ми опиралися як могли усім несподіваним обмеженням! Нам, очевидно, бракує живого контакту з нашою аудиторією. Все, що ми можемо і хочемо – це бути на зв’язку і доповнювати цю реальність своїми ідеями, виставами, проєктами та продовжувати бути частиною життя цього міста. 

Тому будьмо на зв’язку – попри всі пандемії. 

Ну із прийдешнім роком нас усіх! Бережімо себе!