Доєдналася до команди театру у 2025 році.
Флористка. Перфекціоністка. Десять років займається йогою. Захоплюється фотографією.
«У мене є така звичка: я завжди спершу кажу: “Я нічого не вмію” або “Я не знаю”. Але потім я беруся до роботи, і мене починає дуже захоплювати процес. Сократ казав: “Я знаю тільки те, що нічого не знаю”. А я знаю те, що шлях, по якому ми йдемо, приведе нас саме туди, де ми повинні бути.Часто згадую один давній свій вірш. Я колись друкувалася в газеті “Літературний Львів”:
“Копиці днів звихряться кленами,
Й дахівки днів стануть зеленими”.
Так от, що б не сталося, “дахівки днів” обов’язково стануть зеленими. Я оптиміст!!!»
Освіта
Вікторія закінчила Український поліграфічний інститут ім. Ів. Федорова у 1990 році за спеціальністю «Технологія поліграфічного виробництва». Під час навчання здобула кваліфікацію інженерки-технологині, отримавши ґрунтовні знання у сфері поліграфічних технологій та організації виробничих процесів.
Додаткова освіта
У 2000 році закінчила курс «Основи сучасної флористики та фітодизайну», кваліфікація — флористки-дизайнерки.
Нагороди
Дипломантка легендарного всеукраїнського фестивалю сучасної пісні “Червоно Рута” за виконання авторських пісень у 1989 році.
Після закінчення професійних курсів флориста-дизайнера брала участь у конкурсах флористики та отримала дипломи за професіоналізм. Зокрема, у конкурсі “Осінь у Львові — 2000” посіла перше місце в номінації “Букет “Осінь у Львові”” та друге місце у номінації “Об’єкт (скульптура з рослинного матеріалу)”.
«Тоді була мода на бардівську музику. Я сама навчилася грати на гітарі й написала три пісні: на слова Аполлінера, Шевченка і на власний текст. Це було як стрибок з парашутом: спочатку страшно, а потім ловиш кайф»
Інші цікаві проєкти поза театром Лесі
З 2018 року до 2024 року Вікторія працювала в Першому українському театрі для дітей та юнацтва. Там вона працювала бутафоркою 6-го розряду, виконувала обов’язки завідувачки художньо-постановочної частини, а згодом очолила бутафорський цех.
Її інженерно-технологічна освіта, уміння креслити та логічне мислення допомагали їй брати участь у розробці сценічних рішень і технік втілення декорацій. Раніше, у 2007–2013 роках, Вікторія була фізичною особою-підприємницею і заснувала у Львові магазин-майстерню «Кул-бокс-декор», де займалася декоруванням і флористикою. До цього працювала у сфері торгівлі та флористики, зокрема у філії ПП «Роксолана і Добруцький».
«Коли я тільки прийшла працювати бутафором в Перший театр, ми з придумували з режисером та командою, як на сцені розбити годинник, який би потім знов складався . Я одразу “включила Да Вінчі” і почала пропонувати різні рішення навіть по світлу. На мене тоді трохи здивовано глянули і спитали: “Ви що, фанатка театру?”. Насправді, я просто була надивлена — батьки працювали в театрі. Для мене театр — як пісня: усе має скластися в пазл — актори, музика, світло, режисер, задум і тоді воно виходить»
Авторські сценографічні роботи
У 2021 році Вікторія була художником-сценографом у виставі режисерки Л. Діденко «Коли я була лисицею», для якої власноруч створила декорації та бутафорію. У 2024 році працювала художником-сценографом у виставі режисера О. Гапа «Малюємо перемогу разом».
«Зараз для мене робота у театрі Лесі – це така тиха, затишна гавань, котру я шукала»