Остання вистава відбулася 20 квітня 2019
«Боженька» — це вистава, дія якої перенесена в ліс і розгортається серед звірят. Але ніщо людське їм не чуже: домінування та експлуатація, анархізм, сексуальні субкультури, квазірелігійні переконання, численні страхи. Страх іншості, страх правди, страх пізнання, страх бути собою, страх любити. Однак, найкраща зброя проти страху — це сміх. Тому ми називаємо цю історію про політичні маніпуляції та спекуляції на релігійних почуттях комедією і запрошуємо сміятись разом з нами — чим голосніше, тим краще.
За п’єсою Валерія Пєчєйкіна
Переклад — Оксана Данчук
Режисура, сценографія — Ігор Білиць
Костюми — Олена Курдюкова
Хореографія і пластика — Нінель Збєря
Світло — Андрій Чайковський
Музика — Юрій Смірнов
Діють:
Мишеня — Богдан Грицюк
Кошеня — Роман Кривдик
Лисичка — Анастасія Лісовська
Білочка — Рита Гуркач
Зайчик — Інна Лиховид
Ведмедик — Дмитро Наумець
Тигрик — Сергій Литвиненко
Їжачок — Андрій Кравчук
Журавлик — Іван Довгалюк
Прем’єра: 24 березня 2018
З хорошого: гра акторів неперевершена! Видно, що кожен пропрацював бездоганно свій персонаж і передає його супервлучно. Костюми – клас! Переклад – чудовий!
Сама вистава залишає на обличчі вираз неприємного здивування – як?
Справді влучні ходи, тонкий гумор, з якого щиро смієшся, прошивають загальне тло “жарту нижче пояса”. На яких капрофагів розраховано катання по сцені фекалій і постійно повторюваних актів дефекації? Для чого попривішувані геніталії? Соціальні проблеми якщо й заторкуються, то геть не розкриті. Мені 38 років, я ходила з 16-річним сином і два рази спиняла його, аби не пішов геть і додивився – мо’ в другому акті “рушниця вистрелить”? а раптом кінцівка буде такою, що все зв’яже – нєа! Загальне враження від вистави – нарізка чудових моментів у виконанні акторів-професіоналів криво зліплена в безформну масу, яка лиш сковирює поодинокі соцпроблеми, не розвинувши жодного сюжету до пуття.
Ціна – абсолютно доступна! Якщо помилуватися акторами – щиро раджу, випробувати себе на смиріння зносити фекальний гумор – теж, дати перше враження, що таке театр – ніколи.