Це було хвилююче! 74 вистави – з них 14  “sold out”; 16 перформативних читань; 157 партнерських подій – і все це за сезон відвідали і побачили майже 28000 глядачів та глядачок!

Минулого року ми розпочали сезон під хештегом #dramaticreconstruction – що було логічно. Риштування довкола фасаду, розритий внутрішній двір, будівельний майданчик в тому ж дворі і на кожному поверсі театру, розбиті стіни і хмари пилюки – так виглядає ремонт великої старої будівлі. 

Проте реконструкція відбувалася не лише у видимих елементах театру – таких як фасад чи логотип. Різні процеси, зміни, трансформації відбувалися з кожним і кожною в цьому театрі впродовж цілого сезону. І, що важливо зазначити, ці процеси триватимуть і далі, без визначеного терміну. Проте, поки ми вибудовуємо нові механізми та руйнуємо застарілі конструкції, нам залишається лише маркувати свою дорогу і робити висновки – про себе, про процес, про успіхи та поразки. 

Отже, ось наш вже другий підсумок цілого сезону – з усіма його здобутками і втратами, фейлами і відкриттями, з деякими драмами та реконструкціями. 

---

Чисто театральне

Щось нове

За сезон театр створив три прем’єрні вистави:

• “Горизонт 200” (прем’єра – 7 листопада 2018 р.) – постдокументальна вистава в рамках проекту “Остання неділя серпня” за підтримки Українського культурного фонду.

Режисерка – Олена Апчел, текст – Оксана Данчук та Олена Апчел

• “Timetravellers” (прем’єра – 16 березня 2019 р.) – вистава за п’єсою переможниці VII Конкурсу п’єс “Драма.UA”.

Режисер – Джек Кловер, текст – Анастасія Косодій; 

• “Люди” (прем’єра – 8 червня 2019 р.) – вистава в рамках чесько-українського проекту “Діалог без кордонів” за підтримки Чеського центру в Києві; 

Режисер – Василь Колісник, текст – Моніка Каньова

---

Впродовж сезону ми 14 разів пережили “sold out” – це було хвилююче! Серед них 7 разів це трапилось з виставою “Людина в підвішеному стані”, по 3 рази з виставами “Timetravellers” та “Люди”, а також за лічені дні були розкуплені всі квитки на спонтанне, але важливе для нас, сценічне читання “ВРУбайся, або Розпускати чи не розпускати – ось в чому питання”. Тішимось своїми маленькими перемогами. Тому хочеться частіше переживати такий прилив ендорфінів!

---

Окрім вистав, на сцені театру Лесі відбулась низка прем’єр сучасних п’єс у форматі 9 перформативних читань:  

• “Текст. Драма. Рогалики” – проект, в рамках якого відбулось 4 перформативних читання сучасної української драматургії за підсумками VІІ Конкурс україномовних п’єс “Драма.UA”, котрий було реалізовано в кооперації з Мистецькою майстернею “Драбина”. Презентовано такі тексти:  
  • “Дурний Микола” Людмили Тимошенко, реж. Світлана Ілюк;
  • “Той готель за горою” Андрія Бондаренка, реж. Богдан Грицюк;
  • “ПГТ” Лєни Лягушонкової, реж. Василь Колісник;
  • “Повія” Ігоря Білиця, реж. Назар Павлик. 
• “Нюрнберг” за п’єою Войцеха Томчека – перформативне читання в режисурі Олени Апчел. За підтримки Польського інституту в Києві 
• “ВРУбайся, або Розпускати чи не розпускати – ось у чому питання” (реж. Ігор Білиць)  – перформативне читання за текстом стенограми зустрічі Президента України з головами фракцій ВРУ, що стало чи не першим нашим реактивним кроком на соціополітичну подію “тут і зараз”.
• Цикл “Застільний період” презентував ще 3 прем’єрні читання: 

“Сонячна лінія” Іван Вирипаєва (Анастасія Перець та Василь Сидорко)

“Жінка в коконі” Андрія Козака (Андрій Козак та Петро Микитюк)

“Інтерв’ю з другом” Андрія Бондаренка (Андрій Петрук).

Читання “Застільного періоду” відбуваються в рамках діяльності “Галереї сценографії” – автономного проекту Театру Лесі під керівництвом його автора та куратора Олега Онещака. 

---

Винятковими подіями впродовж року були аж 2 едиції іронічної акторської програми “Театральне закулісся”. Першу з них команда акторів та акторок підготувала з нагоди дня народження Лесі Українки (25 лютого 2019) і провела в закритому форматі – лише для команди Лесі. Другу – з нагоди Міжнародного дня театру (27 березня 2019) – відвідали кілька десятків наших колег з інших театрів Львова. Для нас дуже цінна така проактивність акторів та акторок в нашій трупі, яка дала змогу театральному середовищу нашого міста знайти додаткову можливість зустрітись і разом посміятися – з себе самих та з наших спільних проблем.

---

Проте впродовж сезону ми не лише створювали нове, але й попрощались з тим, що вже було створено. Так, 20 квітня 2019 відбулася остання вистава “боженька”  (реж. Ігор Білиць). Це було сумно, але ми віримо, що далі нас чекає ще багато таких же розумних, іронічних та цікавих проектів. 

І от в результаті – за весь сезон на сцені театру відбулось 74 покази наших вистав, які побачили 10 460 глядачів. Серед акторів та акторок найбільшу кількість разів на сцені цього року з’являлися Андрій Кравчук (57 виходів) та Оксана Цимбаліст (47 виходів)

---

Інше та Інші в театрі Лесі

Гості театру Лесі

Окрім власних вистав, ми були майданчиком, який презентував чи підтримував роботи і проекти інших театральних команд. Зокрема на сцені театру були:

• Театру абсурду “Варобушек” (Харків); 

• гастрольний тур вистави “Жінко сядь” Дикого театру (Київ); 
• презентація проекту Сашка Брами (Львів) – “Enter.UA/Orpheus.UA” (work in progress); 
• показ вистави Мадлен Бонгард “Be my Marguerite!” (Швейцарія) у  співпраці із Швейцарським консульством в рамках року французької мови в Україні. 
• фестиваль“KAZ.KAR”; 
• фестиваль “І люди, і ляльки”. 

студентські роботи акторських курсів з ф-тету культури і мистецтв ЛНУ імені Івана Франка – “Шість персонажів…” (4 курс, керівник – Олексій Кравчук) та “Завтра, завтра, завтра” (2 курс, керівник курсу – Юрій Мисак/режисерка Роза Саркісян) 

---

Партнерства театру Лесі

Окрім театральних подій було багато іншого кльового, що ми втілювали в пратнерстві, але це про не-вистави. Серед них багато чудових не-театральних проектів. 

Література 

25 Форум видавців, що стало вже традиційно 

Місяць авторських читань – транскордонний фестиваль, в рамках якого відбулось аж 62 події-зустрічі із письменниками з п’яти країн Центрально-Східної Європи (Польщі, Румунії, Словаччини, України та Чехії). 

Громадські організації

• Освітній центр з прав людини з лекційною програмою “Психотерапія для міста”. Неочікувано успішний як для нас, так і для організаторів проект, який вплинув на позитивний імідж психотерапії в очах львів’ян;
• Феміністична майстерня з циклом лекцій “Істор(її) мистецтва” – про історію візуального (малярського) мистецтва з фокусом на жінок-мисткинь. 

---

Промоційне та проектне

Комунікація – наше все. Ми вчимося знаходити способи і канали для діалогу – як між собою, так і з нашими глядач(к)ами та партнер(к)ами. Цьогоріч ми можемо похизуватися такими напрацюваннями: 

Партнери серед театрів

• Činoherní studio Theatre (м. Усті над Лабем, Чехія), з яким реалізували проект “Діалог без кордонів”, в рамках якого дві п’єси сучасної драматургії постали на сценах нашого театру та наших партнерів. 
• Futur 3  і Neue Buhne (м. Кельн/м. Зенфтенберг, Німеччина), з якими ми отримали грант на великий проект, де будемо спільно працювати два наступні роки.

Партнерство в сфері промоції культури

• Чеський центр в Києві
• Польський інститут в Києві
• British Council Українa
• Гете-Інститут в Україні

Хтось зовсім інший

Шляхи мистецькі незвідані! і на цих шляхах ми зустріли тих, з ким знайшли точки дотику – і не мистецтвом єдиним! Нашими партнерами були:

• Альтернативна кава
• Кінопалац
• НПГУ та Шахта “Відродження” (м. Червоноград) 

---

ГЛАСНЕ ПРО НАС

Більше для театру

• • Ми реалізували свій перший грант на проект “Остання неділя серпня” за підтримки Українського культурного фонду
  • Загалом написали 5 грантових заявок. Як це не сумно, але лише 1 була успішною
  • 0 фестивалей та гастролей. Упс… Цей сезон був присвячений внутрішнім ремонтним роботам – інфраструктурним та ментальним. Тому будемо надолужувати в наступному сезоні! 
  • Театральні вихідні – вперше 5 театрів Львова синхронізували свої репертуари так, щоб впродовж 3-ох днів усіх колеги і друзі з інших міст могли побачити останні прем’єри цих театрів. 

---

Більше, ніж театр

Ми багато і по-всякому розповідали про себе нашим глядач(к)ам і випробовували себе у різних форматах. Бо театр – це не лише завіса, антракт, вистава і актор(к)и в світлі софітів. Це також платформа для взаємодії – як між людьми, так і між різними сферами та дисциплінами. Тож ми: 

• встановили рекорд з наймасовішого читання поезії, де  278 учасників в унісон прочитали вірш Лесі Українки “Contra spem spero”
• зробили аудіозапис та записали кліп пісні “Тихо”  на слова вірша Лесі Українки «Якщо прийде журба»
• організували свою першу вуличну виставку “Я не шахтар. Я не шахтарка”
• втілили освітній онлайн FB-проект «Шахтарська культура»
• створили медіаінсталяцію «Шахтарі. Конкретна поезія»
• провели перші публічні екскурсії по театру

---

А ще окрім цього

• оновили і покращили сайт та логотип театру
• розширили мерч – окрім футболок та світшотів, створили брендові сумки і шкарпетки та низку різних наліпок 
• випробували новий для нас формат офф-лайн реклами на білбордах в просторі міста
• створили 16 афіш до різних подій
• зробили 7487 фотографії для промоційних матеріалів
• створили 291 зображення до смм-промоції
• надрукували 255 одиниць сувенірної продукції
• розклеїли 870 тематичних наклейок
• роздали 950 тематичних листівок
• провели 36 розіграшів квитків
• з’явились на 5 білбордах у просторі міста

---

НЕГЛАСНЕ ПРО НАС

Господарське та адміністративне

Не боїмось повторити, що театр – це більше, ніж ви можете собі уявити. І ми будемо доводити вам це знову і знову. Зокрема так – поділимось з вами “внутрішньою кухнею”, де крок за кроком також відбувається реконструкція механізмів, котрі полегшують нашу роботу і покращують нашу ефективність. Хоча про це мало хто здогадується. Отож:

Паперове

З серпня 2018 до серпня 2019 року:

• відкрили 3 нові відділи: відділ театральних проектів, відділ сценографічного мистецтва та монтувальний цех
• реорганізували 16 посад з метою встановити відповідність між специфікою роботи та власне посадою, що посприяло збільшенню заробітної плати більшій кількості працівників та працівниць реорганізованих посад 
• видали 352 накази щодо внутрішньої роботи театру
• Відправили 222 та отримали 130 листів.

А крім того, прийнято сотні телефонних дзвінків з наданням відповідної інформації, чим було збережено нервову систему та час директорки-художньої керівниці, оскільки безліч людей хочуть поставити питання саме їй.

---

Процеси в цифрах

Театр – це мистецтво. Але мистецтво має не лише духовну, абстрактну, візуальну чи вербальну складову. В ньому завжди присутня матерія. Цього сезону ми працювали з дуже різною матерією, створюючи театральні постановки:

Виробниче          

• понад 400 кг. металу для виготовлення декорацій (тому для нашої завпостки цей сезон пройшов під гаслом “heavy metal”), 162 м. будівельної плівки (для спецефектів), 74 пачок активованого вугілля (для чорного тіста), понад 200 кг антрациту з самого Добропілля та 30 вазонів папороті (для арт-інсталяції), а ще 1 півметровий чоловічий сосок – це все (і не лише це) було використано для вистави “Горизонт 200”
• старий холодильник “Донбасс”, який став машиною часу (бо режисер з британським акцентом сказав “годинник”, а ми почули “холодильник” – отака історія), 82 м. тросу і 28 карабінів (для кріплення декорацій), 14 рибок (жодна з них не постраждала) – так ми творили виставу “Timetravellers”

Повсякденне

• • здійснено 250 циклів прання костюмів з вистав – а це така кількість одягу, яка потрібна мешканцям бразильського села Вао-де Альмос або команді, що обслуговує ювілейний тур Мадонни  Sticky And Sweet
  • випрали 290 сорочок – це як для трьох концертів симфонічного оркестру у повному складі. 
  • використали 13 літрів концентрованого прального порошку і дві пляшки відбілювача.
  • купили 83 нових крісел для вистав у камерному просторі
  • придбали 22 нових театральних прожектори, новий світловий пульт та потужний ноутбук 
  • знову вивезли понад 50 кубометрів сміття
  • 165 п’єс прочитала наша завлітка, щоб вибрати для нас лише найкраще
  • власними силами відремонтували касу та один кабінет

---

ФІНАНСОВЕ

Тут ми розкажемо вам про багато різних цифр, до яких причетні і ви, і ми. Ці цифри про прибутки, витрати, інвестиції та меценатство. 

Власними силами Театр Лесі заробив за цей сезон 797 700 грн (що менше, ніж за минулий сезон, на жаль). Проте театр вперше отримав грант для реалізації своєї постановки від Українського культурного фонду в розмірі 496 100 грн. 

Витрати за цей сезон теж були немалі:

• 119 650 грн – господарські витрати (туалетний папір, рушники, питна вода, лампочки, канцелярка, вивіз сміття, поточні дрібні ремонти)
• 144 000 грн – різні послуги (дизайнери, відеооператори, фотографи, реклама, інтернет, системне забезпечення, зокрема 22 000 на бухгалтерські програми)
• 30 000 грн на друк поліграфії 
• 31 000 грн – оплата праці запрошеним актор(к)ам та музикантам, котрі беруть разову участь у постановках і не є штатними працівниками
• 198 000 грн – авторські винагороди і роялті авторам
• 729 000 грн – загальний бюджет реалізації трьох прем’єр за цей сезон

---

Додаткова фінансова допомога від Львівської міської ради, окрім базових витрат на заробітну плату та комунальні послуги, склала близько 550 000 грн:

• 150 000 грн. дофінансування для вистав “Люди” та “Горизонт 200”, а також на проект “Фестиваль театрів”
• 404 200 грн – дофінансування на технічне обладнання, завдяки чому ми  суттєво оновили світловий відділ, а зокрема придбали:
  • потужний ноутбук (46 500 грн)
  • прожектори і комплектуючі до них (на загальну суму  99 700 грн)
  • і “вишенька на торті” –  світловий пульт Zero 88 Solution XL  (258 000 грн) 
  • Окрім коштів від ЛМР, Театр Лесі також витратив ще 63 000 грн власних надходжень. Тобто загальна сума закупівлі техніки становить 467 000 грн

---

Капітальні ремонти вимагають капітальних вкладень. Цьогоріч в театрі за дуже довгі роки вперше (!) відбувались глобальні і просто засадничі роботи зовнішнього вигляду театру. Як і було написано на нашому фасаді на початку минулого сезону “Моє місто ремонтує мій театр”. Як ви знаєте, ми театр великий – буквально. Поки що нам вдалося здійснити велику частину капітальних ремонтів:

• реставровано та пофарбовано 2791, 18 м.кв фасаду
• реставровано, пофарбовано та відремонтовано 172 вікна в театрі
• замінено каналізаційну систему дворика
• розпочато реконструкція системи опалення в усьому приміщенні театру площею 4513,9 м.кв
• розпочато реалізацію внутрішнього дворика, площа якого 574 м.кв.

Загалом на ці роботи використано 6 455 540, 69 грн з бюджету розвитку міста. 

Сподіваємось, що скоро ці зміни торкнуться і внутрішнього вигляду театру.

---

ЛЮДИ ТЕАТРУ ЛЕСІ

Про людей – про тих, хто оживляє Театр Лесі і надає йому характеру, особливих рис, професійних навичок та додаткових вмінь. Якщо в сухих цифрах, то це виглядає отак:  

• Провели 6 конкурсів на 23 вакантні посади. 
• Отримали 84 заявки на конкурсні посади.
• Прийняли 33 працівники і працівниці впродовж сезону (20 нових; з 13 поновили співпрацю)
• Зробили 94 записи у трудових книжках.
• Підписали 31 контракт та 44 строкові договори

Але якщо про живе – то ці всі люди такі різні! Крім того, процес який формують ці люди, – живий і рухомий. Тому хтось приєднується, а хтось іде. Проте нічого і ніхто не минає безслідно. Впродовж сезону команду залишили декілька людей: 

гардеробниця Леся Веровчук, художник Дениса Богомазов, охоронець Ярослав Марців.  А також з наступного сезону з нами не буде актрис Рити Гуркач, Наталі Довгалюк, Іванни Мисюк, Світлани Мельник, Галини-Марії Павлик, та  акторів Івана Довгалюка, Назара Павлика і Володимира Пантєлєєва, головної режисерки Олени Апчел, реквізиторки Ані Осадчук, дизайнерки Олександри Мальцевої, монтувальника Юри Кінаша. 

Ми щиро бажаємо їм усім успіхів та реалізації! 

Проте впродовж цього ж сезону до команди Театру Лесі приєдналась низка нових людей, котрі мандрують в наступний сезон: 

промоційна менеджерка Оля Смульська, художник з освітлення Артур Темченко, художниця Іра Полянська, бухгалтерки Мирослава Семчак та Світлана Продиус, прибиральниця Іра Брилевська, медіа-художниця Діана Ходячих, монтувальники Олег Жеребецький, помічниця директорки-художньої керівниці Оксана Литвиненко та начальник монтувального цеху (а за сумісництвом ще й чудовий актор!) Сергій Литвиненко. 

Але це ще не все! Крім того – після низки конкурсів на заміщення вакантних посад – до команди приєднались:

актриси Анна Єпатко, Катерина Кудлач, Софія Лешишак, Ісабель Меркулова та актори Михайло Понзель і Віталік Гордієнко – яким ми дуже раді! Новим головним режисером театру Лесі став Дмитро Захоженко – чому ми радіємо теж дуже сильно! На цьому список не завершується, оскільки тепер у нас також є +1 звукорежисер Володимир Помірко та +1 художниця з освітлення Вікторія Гуч-Романчук

---

Як бачите, хоч ми і виснежені і напівживі від процесів організації та проведення конкурсів на вакантні посади, проте віримо, що воно того варте!

Сьогодні команда театру Лесі налічує 63 людини. 

Ми пережили #dramaticreconstruction  і тепер хочемо #бутисобіціллю! Крізь страх і стьоб – аж до емансипації.