СВІДКИ

П’єса Тадеуша Ружевича
Тривалість – 1 година


Спочатку ти прагнеш хоч якоїсь стабілізації, а потім понад усе бажаєш змін. Потім знову стабілізації, потім змін. Стабілізація-зміни. Так і живемо. Якщо обідній стіл захитається підкладемо якусь книжку, наприклад, “Занепад Європи” Шпенглера. Будемо спостерігати за котами і дітьми, вигадувати милі прізвиська одне для одного, плекати байдужість та конформізм і повторювати, що життя прекрасне. Життя попри все таки прекрасне. Так, якщо жити його, а не бути свідком

Перекладачка — Лариса Андрієвська
Режисерка — Світлана Ілюк
Художник з освітлення — Артур Темченко
Звукорежисер — Володимир Помірко
Монтувальник — Сергій Литвиненко
Сценографія — Вікторія Романчук
Відео — Владислав Білоненко

Читають:
Марія Городечна
Ростислав Колачник
Роман Кривдик
Володимир Мельніков
Оксана Цимбаліст


За підтримки Польського Інституту в Києві та Видавництва Анетти Антоненко

СНИ ЛІТНЬОЇ НОЧІ

за мотивами п’єси Вільяма Шекспіра*


місце – дворик театру
прем’єра – 15 серпня 2020


Замість вчепити квітку на груди, вона кидає її йому прямо в обличчя і тікає. Що він робить? Йде шукати цвіт папороті, аби владнати стосунки з норовливою дівчиною. Хто трапляється йому на шляху? Група безпритульних акторів, які вмовляють його подивитись їхню виставу. Вистава, звичайно, ж про любов. Що ж іще дивитись в час літнього сонцестояння!
Мабуть вистава була не така вже й цікава, бо він заснув прямо посеред дійства. Квітку тим часом здобуває вона.
І він уже не наречений, а сам Купало. Вона – Марена. Вона вже не тікає. Цього разу вона – вмирає. Ніхто нікого не рятуватиме. Всі знають, що «завтра» і так настане. Варто лише прокинутись.
Що об’єднує сновид і закоханих? Вони найбільш беззахисні.


Режисер – Дмитро Захоженко

Сценограф – Олексій Хорошко

Драматургиня – Оксана Данчук

Музика – Володимир Помірко, Оксана Цимбаліст та гурт “YAGODY”

Художники зі світла – Вікторія Романчук, Артур Темченко

Звукорежисери – Володимир Помірко, Остап Шупер

Художниця з костюмів, керівниця художньо-постановочної частини – Марія Антоняк

Художниці-оформлювачки – Наталія Ліснича, Ірина Полянська, Вікторія Романчук

Монтувальники – Владислав Білоненко, Олег Жеребецький, Сергій Литвиненко

Крій і пошиття костюмів – Тетяна Калініченко

Костюмери – Галина Гладун, Діана Янчук

Реквізиторка – Марта Божик

Помічниця режисера – Світлана Ілюк

Дизайн – Олена Коновал

Головна адміністраторка – Ірина Чаниж

PR – Ольга Смульська, Вікторія Солов’юк


Діють:
Оберон, Кентавр, Сновида, Купало – Микола Береза
Тітанія, Акторка, Лізандр, Марена – Софія Лешишак
Пак, Психея – Зоряна Дибовська
Акторка, Гелена, Сновида – Ісабель Меркулова
Продюсерка, Ведуча ток-шоу, Перша жінка – Анна Єпатко
Станіслав, Філострат, Ведучий ток-шоу – Сергій Литвиненко
Актор, Шекспір, Сеньйор Капулетті, Сновида, Перший чоловік – Василь Сидорко
Акторка, Іпполіта, Сеньйора Капулетті – Анастасія Лісовська
Актор, Егей, MC Ovidij – Михайло Понзель
Акторка, Гермія – Катерина Кудлач
Актор, Деметрій – Андрій Кравчук
Акторка, Тезей, Піфія– Оксана Цимбаліст
Вчителька, Мати, Деметра – Тетяна Фролова
Грають і співають: Зоряна Дибовська – ліра, Андрій Кравчук, Софія Лешишак – джембе, Катерина Кудлач – акордеон, Сергій Литвиненко – дощовиця, Анастасія Лісовська – дримба, Ісабель Меркулова – сопілка, Артур Темченко – барабан, Оксана Цимбаліст – контролер


* – у виставі використовуються уривки п’єси «Сон літньої ночі» Вільяма Шекспіра (в перекладі Юрія Лісняка), поеми «Метаморфози» Овідія (в перекладі Андрія Содомори), 38-й сонет Вільяма Шекспіра (в перекладі Наталії Бутук)

НАЗВИ НЕ ПАМ’ЯТАЮ

Перформативне читання п’єси Катерини Пенькової
Вікове обмеження: 18+
Тривалість: 50 хв


Режисерка – Світлана Ілюк


Читають:
Я – Зоряна Дибовська
Мама – Анастасія Лісовська
Ба – Катерина Кудлач
Мій чоловік, Митник-поляк, Заробітчанин, Лікарка, Мужик на ринку, Він – той, кого не можна називати – Дмитро Наумець


Великий дім в Донецьку, заради якого вся родина, включно з 8-річною Нею, гарувала на ринку.
Зразково-показова квартира бабусі, де нічого не можна було торкатись. Навіть штор – їх слід було поправляти кожного разу, як вийдеш на балкон і для цього була спеціальна золотого кольору паличка з гачком.
Орендована дача під Києвом, покрита цвіллю та пропахла сирістю.
Кавалєрка на Троєщині, де часто відключають гарячу воду і бабусю доводиться купати в холодній.
Місця пам’яті. Територія болю, огиди і принижень. Вона хоче це забути, але забуває лише слово “квасоля”. Вона хоче відпочити. Їде в Затоку, Скадовськ, Іспанію, Данію, Польщу, Німеччину, Австрію, Італію, і навіть в Колумбію.Але ніде не може відпочити. Востаннє це вдалося в Криму, у 2013-му.


Прем’єра – 12 березня 2021 року

НАЗВИ НЕ ПАМ’ЯТАЮ

онлайн читання п’єси Катерини Пенькової
Режисерка – Світлана Ілюк


Читають:
Я – Зоряна Дибовська
Мама – Анастасія Лісовська
Ба – Катерина Кудлач
Мій чоловік, Митник-поляк, Заробітчанин, Лікарка, Мужик на ринку, Він – той, кого не можна називати – Дмитро Наумець


Великий дім в Донецьку, заради якого вся родина, включно з 8-річною Нею, гарувала на ринку.
Зразково-показова квартира бабусі, де нічого не можна було торкатись. Навіть штор – їх слід було поправляти кожного разу, як вийдеш на балкон і для цього була спеціальна золотого кольору паличка з гачком.
Орендована дача під Києвом, покрита цвіллю та пропахла сирістю.
Кавалєрка на Троєщині, де часто відключають гарячу воду і бабусю доводиться купати в холодній.
Місця пам’яті. Територія болю, огиди і принижень. Вона хоче це забути, але забуває лише слово “квасоля”. Вона хоче відпочити. Їде в Затоку, Скадовськ, Іспанію, Данію, Польщу, Німеччину, Австрію, Італію, і навіть в Колумбію.Але ніде не може відпочити. Востаннє це вдалося в Криму, у 2013-му.


Прем’єра – 16 квітня 2020

From Germany With Love

місце – велика сцена
приблизна тривалість – 1 година 45 хвилин без антракту
вистава відбувається українською мовою


Автори перформансу: Андре Ерлен і Штефан X. Крафт


Ви чули коли-небудь про місто Зенфтенберг? Ні? Не хвилюйтесь, потренувавшись кілька разів ви зможете правильно вимовити його назву.
Більше того, завдяки театру Лесі маєте шанс відкрити для себе це маленьке місто між Дрезденом і Берліном.
Його мешканці відправили вам посилку, наповнену відбитками їхнього життя в Брандербурзі – однієї з федеративних земель в Німеччині з великим вугільним басейном. Розкриваючи її, ви познайомитесь з молодою жінкою, яка поїхала із Зенфтенбергу  аж до Австралії, аби стати пекарем, а потім повернулась і відкрила найкращу пекарню в місті. Перед вами також постане старий чоловік, який колись очолював шахту, а тепер керує шахтарським хором, всі учасники якого мають понад 80 років. Вам навіть пощастить почути одну з їхніх улюблених пісень. Ви зустрінете двох дуже яскравих 10-річних хлопчиків, соціального працівника, молоду маму, місцеву вчительку і багатьох інших. Ви покуштуєте те, що люблять їсти мешканці Зенфтенбергу, і врешті-решт, сподіваємось, (в)пізнаєте частинку їхнього життя – сліди печалей і радостей людей з маленького міста за 1500 кілометрів від нас. І, можливо, географія перестане мати таке велике значення.

Прем’єра – 1 лютого 2020 року 


“From Germany With Love” – перша частина українсько-німецького театрального проекту “Прикордонні території – ідентичність, різноманітність, суспільство: зараз, до та після”.
Проект реалізовують троє партнерів: Театр Лесі Українки (м. Львів, UA),Театр Нова Сцена/Die Neue Bühne (м. Зенфтенберг, GE) та Незалежний театр Futur3 (м. Кельн, GE).
Метою співпраці є міжкультурне спілкування, обмін досвідом та налагодження нових форм комунікації через театральні копродукції.
Впродовж 2020-2021 років буде створено ще дві копродукції.
Проект відбувається за підтримки Фонду Допельпас/Fond DoppelPass (GE)


Андре Ерлен – театральний діяч. Народився у 1974 році  в Німеччині. Закінчив Kunstakademie Düsseldorf, клас живопису та теорії мистецтва професора Герхарда Мерца. В 1995-2001 рр. був членом Actors´ Studio Pulheim. Брав участь у Studio’s German-Polish, освітній програмі, яка передбачала співпрацю з Театральною школою Кракова і Театром Гардженіце та навчання в Єжи Штура, Кристофа Міклашевський та співачки Ольги Швайгер. У 2002 році починає створювати музичні і театральні перформанси з українською співачкою і композиторкою Мар’яною Садовською. З 2004 року – художній спів-керівник експериментального театру Futur3, член-засновник театральної мережі Freihandelszone (м. Кельн). З 2006 року – художній спів-керівник та куратор міжнародного театрального фестивалю танцю та театру GLOBALIZE:COLOGNE. Учасник багатьох мистецьких платформ в Європі та Азії. Отримав кілька нагород за акторську майстерність та режисуру. Проводив семінари для акторів на International workshop festival Tel Aviv Israel та у Принстонському університеті, США. З 2016 року працює викладачем акторської майстерності  у Theaterakademie Köln. 
Штефан Х. Крафт – актор, режисер та викладач акторської майстерності. Народився 1966 року у Фрайбурзі. Навчався в Університеті Кельну. Пізніше студіював акторську майстерність та режисуру у Німеччині та Швейцарії. У 1992-2004рр – учасник швейцарської театральної компанії «Theater pour le moment», постановки якої відомі своїм експериментальним підходом до мови та руху. Гастролював в Німеччині, Франції, Великобританії, Польщі, Греції, Бельгії, Індонезії та Сінгапурі. З 1997 по 2003 рік був директором театральної частини Kulturhallen Dampfzentrale в Берні (Швейцарія). Співпрацює з великими театральними колективами Німеччини та Швейцарії та є одним із засновників театральної компанії Futur3 (Кельн) та Freihandelszone ensemble netzwerk (Кельн). Співкуратор міжнародних театральних фестивалів GLOBALIZE:COLOGNE and URBÄNG!. Викладає акторську майстерність для дітей і для студентів у Drama School DER KELLER в Кельні.Окрім праці в театрі, любить проводити час з улюбленими людьми і сидіти на березі Північного моря. 

ЄВРОПА

П’єса Девіда Грейга


місце – мала сцена
для повнолітніх глядачів


Що таке Європа? Гострі шпилі готичних соборів? Гарно освітлені набережні річок? Затишні кав’ярні в пастельних тонах з смачними тістечками? Безтурботні і яскраві прайди? Комфортний громадський транспорт? Так.
А ще. Депресивне містечко. Люди там втрачають роботу і одне одного. Єдиний зв’язок з цивілізованим світом – залізниця. Станція, яка її обслуговує – занедбана і стара. Потяги зазвичай минають її на великій швидкості, залишаючи за собою тривожне гудіння у вухах і клубки диму. Про прийняття іншого і милосердя, тут не чули, бо вони не входять в меню єдиного місцевого бару чи в програму передач локального телеканалу.
Якщо не втечеш – ти помреш. Це ясно, як білий день. Куди тікати, якщо ти в Європі?


Перекладачка – Олеся Камишникова
Режисер – Дмитро Захоженко

ЄВРОПА

П’єса Девіда Грейга


місце – мала сцена
для повнолітніх глядачів


Що таке Європа? Гострі шпилі готичних соборів? Гарно освітлені набережні річок? Затишні кав’ярні в пастельних тонах з смачними тістечками? Безтурботні і яскраві прайди? Комфортний громадський транспорт? Так.
А ще. Депресивне містечко. Люди там втрачають роботу і одне одного. Єдиний зв’язок з цивілізованим світом – залізниця. Станція, яка її обслуговує – занедбана і стара. Потяги зазвичай минають її на великій швидкості, залишаючи за собою тривожне гудіння у вухах і клубки диму. Про прийняття іншого і милосердя, тут не чули, бо вони не входять в меню єдиного місцевого бару чи в програму передач локального телеканалу.
Якщо не втечеш – ти помреш. Це ясно, як білий день. Куди тікати, якщо ти в Європі?


Перекладачка – Олеся Камишникова
Режисер – Дмитро Захоженко

Сценографія – Олексій Хорошко
Художники з освітлення – Вікторія Романчук, Артур Темченко
Звукорежисери – Володимир Помірко, Остап Шупер

Відеозйомка – Владислав Білоненко

Читають: Назар Бонящук, Зоряна Дибовська, Роман Кривдик, Сергій Литвиненко, Ісабель Меркулова, Дмитро Наумець, Михайло Понзель, Василь Сидорко



"Європа". сценічне читання

Це історія, як ви уже зрозуміли, про маленьке містечко на кордоні, що досі живе минулою славою і старими здобутками. А ще жителі та жительки цього міста "харчуються" сексизмом, расизмом і радикальним націоналізмом. Тож, тобі точно буде непереливки, якщо ти мислиш інакше. Бо "ні-ні-ні" інакодумству і "ата-та-та" за те, що ти не місцевий/ -а.Отака собі Європа. Перформативне читання (18+).Показ уже завтра, 24-ГО СІЧНЯ, о 19:00.Квитки для тебе тут – https://cutt.ly/VrmJzxuP.S. В січні буде всього два покази, тому встигни побачити щось геть інше ;).

Geplaatst door Театр Лесі Українки op Donderdag 23 januari 2020


Переклад та сценічне читання п’єси здійснено в рамках проекту FiT за підтримки Британської Ради в Україні та в партнерстві з ГО “Театральна платформа”

УЯВНІ МАРШРУТИ ЛЬВОВОМ

місце – Галерея сценографії
вистава для 10 глядачів та глядачок


Авторка ідеї та драматургиня – Вікторія Миронюк
Текст – Вікторія Миронюк і перформерки
Перформерки – Зоряна Дибовська і Катерина Кудлач; Анна Єпатко і Софія Лешишак; Анастасія Лісовська і Ісабель Меркулова;
Сценографія – Вікторія Миронюк
Звукове дослідження – Остап Мануляк
Постановка голосу – Микола Тетюк
Звукорежисер – Володимир Помірко
Анімація – Олексій Хорошко
Стилістика костюмів – Вікторія Миронюк та Ірина Полянська
Художниця з костюмів – Ірина Полянська



Уявіть Львів минулого, сьогодення і майбутнього на піщаній поверхні: як пропливає історія міста та його мешканців між берегами Полтви? Що історія невидимої ріки може розповісти про нас з вами; які міфи/історії ми пов’язуємо з нею та з тим, що приховано від очей? І, врешті-решт, куди виведуть нас її підземні водні потоки?
Уявні маршрути Львовом – це інтимний перформанс, який через гру у піску досліджує перетини львівських історій та урбаністичних асоціацій. Річковий пісок Полтви та óбрази на ньому стануть відправними точками у фантазійній подорожі учасників та учасниць, які зануряться в уявний світ Львова через водну стихію, точніше її відсутність.
Апелюючи до середньовічного жанру ітінерарій (докладних паломницьких текстів та ілюстрацій) і містеріального театру, “Уявні маршрути Львовом”, підважують їх, концентруючись на сучасних темах міської екології, історії місцевих громад та дис/утопічного майбутнього. Крім того, на відміну від минулих епох, провідницями у цьому піщаному ритуалі стануть дві знатниці, які розкриють не тільки секрети міста і його підземної води, але й уяву та пам’ять присутніх на дійстві, які пливтимуть за напрямком ріки Полтви та її приток.


Перший Західний про "Уявні маршрути Львовом"

Якою була Полтва, перш ніж її сховали в підземний колектор? Туристичною візитівкою Львова, зарибленою водоймою чи єдиною в місті каналізацією?Відповідь на це питання уже знає ТРК ПЕРШИЙ ЗАХІДНИЙ. Maryna Pityliak, дякуємо за сюжет!А Прем'єра. Уявні маршрути Львовом уже СЬОГОДНІ та завтра (20-21 ГРУДНЯ).Квитки шукайте тут:20/12 (15:00) – https://cutt.ly/trwyPUq20/12 (17:00) – https://cutt.ly/1rwyD0k20/12 (19:00) – https://cutt.ly/BrwyG6621/12 (15:00) – https://cutt.ly/SrwyK5b21/12 (17:00) – https://cutt.ly/3rwyZYd

Posted by Театр Лесі Українки on Friday, December 20, 2019


Вікторія Миронюк — міждисциплінарна мисткиня, перформерка та працівниця театру. Закінчила магістерські програми “Теорія культури” в Національному університеті “Києво-Могилянська Академія” у Києві та “Сучасні сценічні практики та візуальна культура” в Мадриді, а також програму післядипломної освіти “Вищі студії перформансу та сценографії” у Брюсселі. Вікторія працює над проектами на перетині перформативних, учасницьких та візуальних мистецьких практик, які досліджують питання ритуальних структур, їхні межі та потенціали. Презентувала свої роботи на фестивалях Zurcher Teatr Spektakel, Festival Belluard Bollwerk International, La Cosa en Casa, Festival Les Nuits Blanches, ParadeFest, Фестиваль молодих українських художників, та інших подіях.


У тексті перформансу використано: вірш Дебори Фоґель у перекладі Юрка Прохаська, уривки діалогів із п’єси “Сватання на Гончарівці” Григорія Квітки-Основ’яненка, уривок опери Ріхарда Ваґнера “Лоенгрін”.


Перформанс створено за підтримки Центру міської історії


Прем’єра – 20 грудня 2019

МОНСТРИ РУЙНУЮТЬ ВИСОТКИ

Останній показ відбувся 11 жовтня 2019 року


П’єса Лукаса Голлігера
Тривалість – 1 год 30 хв
для глядачів, яким виповнилось 16 років


Перекладачка – Наталка Сняданко
Режисер – Дмитро Захоженко
Сценографія – Олексій Хорошко


Читають: Анна Єпатко, Роман Кривдик, Софія Лешишак, Зоряна Дибовська, Василь Сидорко



Дві подружні пари помилково орендували одну й ту ж квартиру. У тісному просторі зіткнулись не просто різні люди, а різні світоглядні і ціннісні системи.
Кожен діалог, навіть, кожна репліка персонажів, розширює і поглиблює прірву, що розділяє умовних інтелектуалів та обивателів. На чиєму боці правда? А сила?
Що в підсумку перемагає в сучасному світі і чому в швейцарській квартирі всі так переймаються через мексиканський капелюх?

В рамках проекту FIT та за підтримки Гете-Інституту в Україні.


НЮРНБЕРГ

Перформативні читання відбулися 13 та 26 червня 2019


Перекладачка – Лариса Андрієвська
Режисерка – Олена Апчел
Читають: Іван Довгалюк, Оксана Цимбаліст, Роман Кривдик
Діють: Світлана Ілюк, Андрій Кравчук, Мар’яна Кривдик, Анастасія Лісовська, Світлана Мельник, Дмитро Наумець



Як багато ми не знаємо про себе? Як багато ми не знаємо про своє минуле? Як це невідоме впливає на наше теперішнє і майбутнє?Польща. Наш час. Журналістка приходить до офіцера спецслужб у відставці на інтерв’ю. “Ви знаєте, як виривають нігті?” – питає він. Просить її стати свідком його викривальної сповіді. Хоче персональний Нюрнберг (який нарцисизм!). Натомість, обіцяє розповісти правду про життя і смерть батька журналістки, який теж був військовим. “Брехня – це фундамент комунізму. Брехня й нудьга” – каже досвідчений офіцер радянських спецслужб і піднімає слухавку, коли дзвонять у двері.
За підтримки Польського Інституту в Україні.


Нюрнберг. Перформативне читання

Нюрнберг. Перформативне читанняЯк багато ми не знаємо про себе? Як багато ми не знаємо про своє минуле? Як це невідоме впливає на наше теперішнє і майбутнє?Польща. Наш час. Журналістка приходить до офіцера спецслужб у відставці на інтерв’ю. “Ви знаєте, як виривають нігті?” – питає він. Просить її стати свідком його викривальної сповіді. Хоче персональний Нюрнберг (який нарцисизм!). Натомість, обіцяє розповісти правду про життя і смерть батька журналістки, який теж був військовим. “Брехня – це фундамент комунізму. Брехня й нудьга” – каже досвідчений офіцер радянських спецслужб і піднімає слухавку, коли дзвонять у двері.СЬОГОДНІ, 26-ГО ЧЕРВНЯ о 19:00 ОСТАННІЙ ПОКАЗ.Квитки на подію тут – https://my.su/f2x5bДо зустрічі в #ТеатрЛесі

Geplaatst door Театр Лесі Українки op Dinsdag 25 juni 2019