страх-стьоб-емансипація
У 2016 році команда Театру Лесі задекларувала – “ми – знову у грі!”. Відтоді театр залишався у своїх “незмінних координатах”, шукаючи “нові сенси”. В минулому сезоні ми продовжили нелегкий процес цих пошуків під слоганом #dramaticreconstruction.
Сьогодні ми ставимо перед собою новий виклик – стати сміливими! Новий сезон 2019/20 ми плануємо під слоганом “страх – стьоб – емансипація”.
Чому страх? Бо це одна з “невіддільних властивостей будь-якого буття”, якщо вірити Гегелю. Страх треба усвідомити, аби трансформувати його в мотив до роботи/ творчості/ руху.
Чому стьоб? Бо самоіронія і стьоб допомагають знизити напругу і додають легкості. Інколи цього виявляється достатньо, щоб зробити перший крок до звільнення від своїх страхів.
Тому емансипація – бо це саме про звільнення та пошук особистої свободи для тих, хто цього прагне – незважаючи на стать, вік, національність чи віросповідання.
Емансипований театр, який він? Наразі ми думаємо, що це – театр, який творять сміливі, десь навіть зухвалі люди, які не бояться бути чесними та відповідальними один перед одним та перед собою.
Ми потребуємо емансипованого глядача. Тому ми хочемо разом з тобою рухатися до стану, коли зможемо без страху говорити про наші колективні травми з минулого, вирішувати проблемні питання з теперішнього та уявляти, а тим самим, програмувати спільне майбутнє.
Ми потребуємо емансипованих актОрів і Акторів, адже працюватимемо не тільки над виставами. Будемо створювати партисипативні проекти, перформанси, перформативні читання п’єс; слухати лекції, дивитись кіно, відкривати виставки, вести дискусії, писати і читати тексти, досліджувати себе, ділитись досвідом і знаннями, подорожувати. В цьому сезоні нам уже пообіцяли скласти компанію: Роза Саркісян, Ігор Білиць, Андре Ерлен, Антон Литвинов, Мар’яна Садовська. Приєднуйся!