From Germany With Love


Місце — велика сцена
Приблизна тривалість — 1 година 45 хвилин без антракту
Мова — українська


Автори: Андре Ерлен і Штефан X. Крафт

Перекладачки з німецької: Ніна Захоженко, Наталка Сняданко

Перекладачка з англійської: Юлія Калиш


Ви чули коли-небудь про місто Зенфтенберг? Ні? Не хвилюйтесь, потренувавшись кілька разів, ви зможете правильно вимовити його назву.
Більше того, завдяки театру Лесі маєте шанс відкрити для себе це маленьке місто між Дрезденом і Берліном.
Його мешканці відправили вам посилку, наповнену відбитками їхнього життя в Брандербурзі — однієї з федеративних земель в Німеччині з великим вугільним басейном. Розкриваючи її, ви познайомитесь з молодою жінкою, яка поїхала із Зенфтенбергу аж до Австралії, щоби стати пекарем, а потім повернулась і відкрила найкращу пекарню в місті. Перед вами також постане старий чоловік, який колись очолював шахту, а тепер керує шахтарським хором, всі учасники якого мають понад 80 років. Вам навіть пощастить почути одну з їхніх улюблених пісень. Ви зустрінете двох дуже яскравих 10-річних хлопчиків, соціального працівника, молоду маму, місцеву вчительку і багатьох інших. Ви покуштуєте те, що люблять їсти мешканці Зенфтенбергу, і врешті-решт, сподіваємось, (в)пізнаєте частинку їхнього життя — сліди печалей і радостей людей з маленького міста за 1500 кілометрів від нас. І, можливо, географія перестане мати таке велике значення.

Прем’єра — 1 лютого 2020 року 


«From Germany With Love» – перша частина українсько-німецького театрального проекту «Прикордонні території — ідентичність, різноманітність, суспільство: зараз, до та після».
Проект реалізовують троє партнерів: Театр Лесі Українки (м. Львів, UA),Театр Нова Сцена/Die Neue Bühne (м. Зенфтенберг, GE) та Незалежний театр Futur3 (м. Кельн, GE).
Метою співпраці є міжкультурне спілкування, обмін досвідом та налагодження нових форм комунікації через театральні копродукції.
Впродовж 2020-2021 років було створено ще дві копродукції.
Проект відбувається за підтримки Фонду Допельпас/Fond DoppelPass (GE)

Світлини: Тетяна Джафарова


Андре Ерлен — театральний діяч. Народився у 1974 році  в Німеччині. Закінчив Kunstakademie Düsseldorf, клас живопису та теорії мистецтва професора Герхарда Мерца. В 1995-2001 рр. був членом Actors´ Studio Pulheim. Брав участь у Studio’s German-Polish, освітній програмі, яка передбачала співпрацю з Театральною школою Кракова і Театром Гардженіце та навчання в Єжи Штура, Кристофа Міклашевський та співачки Ольги Швайгер. У 2002 році починає створювати музичні і театральні перформанси з українською співачкою і композиторкою Мар’яною Садовською. З 2004 року — художній спів-керівник експериментального театру Futur3, член-засновник театральної мережі Freihandelszone (м. Кельн). З 2006 року — художній спів-керівник та куратор міжнародного театрального фестивалю танцю та театру GLOBALIZE:COLOGNE. Учасник багатьох мистецьких платформ в Європі та Азії. Отримав кілька нагород за акторську майстерність та режисуру. Проводив семінари для акторів на International workshop festival Tel Aviv Israel та у Принстонському університеті, США. З 2016 року працює викладачем акторської майстерності  у Theaterakademie Köln. 
Штефан Х. Крафт — актор, режисер та викладач акторської майстерності. Народився 1966 року у Фрайбурзі. Навчався в Університеті Кельну. Пізніше студіював акторську майстерність та режисуру у Німеччині та Швейцарії. У 1992-2004рр — учасник швейцарської театральної компанії «Theater pour le moment», постановки якої відомі своїм експериментальним підходом до мови та руху. Гастролював в Німеччині, Франції, Великобританії, Польщі, Греції, Бельгії, Індонезії та Сінгапурі. З 1997 по 2003 рік був директором театральної частини Kulturhallen Dampfzentrale в Берні (Швейцарія). Співпрацює з великими театральними колективами Німеччини та Швейцарії та є одним із засновників театральної компанії Futur3 (Кельн) та Freihandelszone ensemble netzwerk (Кельн). Співкуратор міжнародних театральних фестивалів GLOBALIZE:COLOGNE and URBÄNG! Викладає акторську майстерність для дітей і для студентів у Drama School DER KELLER в Кельні.Окрім праці в театрі, любить проводити час з улюбленими людьми і сидіти на березі Північного моря. 

МОЇ РОДИЧІ ТА ІНШІ ПОКИДЬКИ

За п’єсою «Мать Горького» Лєни Лягушонкової

Тривалість: 1 година без антракту
Місце: Велика сцена
Вікове обмеження: 18+


Дядько, який їздить на заробітки в Москву. Двоюрідний брат, який копає бурштин. Тітка, яка безкінечно надсилає передачки в тюрму синові-рецидивісту. Бабця, яка виховує дітей своєї непутящої дочки.
Вуйко, який відводить каналізаційні відходи прямо в річку. Сестра, яка двадцять років живе в Чехії і передає звідти прострочені продукти. Її чоловік, який вважає, що вона там торгує тілом.
Ні, ми не забираємо хліб в сценаристів шоу «Говорить Україна». Ми хочемо поговорити в театрі про долі наших родичів, близьких чи просто знайомих, яким трохи менше пощастило в житті. Бо в них була погана перша вчителька?
Бо вони не отримали вищу освіту? Бо батько був слабким? Бо мама не казала, що вони найкращі? Бо ходили тусуватись за гаражі замість бібліотеки? Бо вони є в кожного. Бо вони – це спосіб не втрачати зв’язок з реальністю.
Так, за них інколи соромно. Але цей сором відчуваємо ми. Значить, він про нас.




Драматургиня — Лєна Лягушонкова
Режисер — Ігор Білиць
Сценограф — Володимир Стецькович
Художник з освітлення — Вікторія Гуч-Романчук, Артур Темченко
Художниця з костюмів — Ірина Полянська
Музичне оформлення — Остап Шупер, Володимир Помірко, Оксана Цимбаліст, Андрій Кравчук
Звукорежисери — Володимир Помірко, Остап Шупер


Діють:
V — Зоряна Дибовська, Софія Лешишак
W — Анастасія Лісовська, Оксана Цимбаліст
Грек — Андрій Кравчук
Олег — Андрій Кравчук, Василь Сидорко
Діанка — Анна Єпатко
Мама V і W — Тетяна Фролова
Мама Діанки, жінки — Анастасія Лісовська, Ісабель Меркулова
Женька — Михайло Понзель
Мужик, батько Діанки — Сергій Литвиненко, Василь Сидорко
Учасники та учасниці ВІА — Зоряна Дибовська, Ростислав Колачник, Андрій Кравчук, Софія Лешишак, Оксана Цимбаліст


Лєна Лягушонкова закінчила істфак ЛНУ ім. Шевченка у м. Луганськ та працювала вісім років у казино. Перше публічне читання п’єси Лєни Лягушонкової відбулося на фестивалі Тиждень актуальної п’єси у 2018 році. Тричі намагалася написати текст про Голокост і тричі відкидала цю ідею. Любить історію Давнього Риму, але пише про «тут і зараз». Страждає через власну недосконалість та любить котиків, бо вони — досконалі. Мріє створити текст вистави за коміксом. Впала в канал у Венеції.

Прем’єра — 1 грудня 2019 року

TIMETRAVELLERS

sci fi + нова драма за п’єсою Анастасії Косодій “Timetraveller`s guide to Donbass”
місце – велика сцена
тривалість – 1 година 20 хвилин без антракту
для глядачів, яким виповнилось 16 років


Режисер – Джек Кловер
Сценограф – Олексій Хорошко
Медіа – Олексій Хорошко, Діана Ходячих
Художник зі світла – Артур Темченко
Художниця з костюмів – Ірина Полянська
Звукорежисер – Остап Шупер


Діють:
Пілігрим 1 – Анастасія Лісовська
Пілігрим 2 – Роман Кривдик, Олег Стефан
Хор – Зоряна Дибовська, Андрій Кравчук, Сергій Литвиненко, Тетяна Фролова, Оксана Цимбаліст



Що таке машина часу? DeLorean DMC-12? Чи, може, до прикладу, холодильник бути машиною часу, якщо він продовжує термін (час!) придатності речей?
Або.
Закрийте очі. Ви – в машині часу. Задайте часо-просторові координати. Рушайте. Не створюйте парадоксів.
На Донбасі є великий пам’ятник Артему, якого насправді звали Федір. Це парадокс. Українські території захоплює країна, яка зобов’язалась захищати її суверенітет. Це парадокс.
Їх не уникнути. Ви зрозумієте це, коли буде занадто пізно. Вишні і абрикоси все одно цвістимуть, а зірки світитимуть. Чоловік вб’є корову. Двоє пілігримів сидітимуть на траві. Поруч фатально змахне крильцями метелик.


“Люди дуже люблять тужити”


Прем’єра – 16-те березня 2019 року


Мова вистави – українська

Geplaatst door Театр Лесі Українки op Vrijdag 3 mei 2019

БАБА ПРІСЯ

За п`єсою Павла Ар`є «На початку та наприкінці часів…»

Тривалість — 2 години без антракту
Місце — велика сцена
Вікове обмеження: 18+


Знаєте, буває оце бабуся: пече найсмачніші пиріжки, в’яже найтепліші шкарпетки, передає домашнє вино чи мариновані огірки, при кожній зустрічі намагається втиснути тобі в жменю пару гривень, навіть якщо твоя зарплата в п’ять разів більша за її пенсію. Її слова — теплі, а руки — лагідні.

А буває — баба. Вона ставить пастки на дичину, лікується (чого гріха таїти — часто і розважається) грибами і травами, орієнтується в болотних стежках. Може дати стусана онукові, якщо порушив наказ чи з’їв її згущене молоко; може своїми ж руками під час війни зарізати дванадцятьох німців, а словами — викликати на кін саму смерть. Вона точно знає, що належить їй. І не поступиться цим, хто б не став перед нею: місцевий дільничий чи Міхаіл Ґорбачов.

Не засмучуйте і не розчаровуйте баб, бо від бабиного гніву ніхто не врятується.



 

Режисер — заслужений діяч мистецтв України Олексій Кравчук
Художник — Олексій Хорошко


Діють:

Баба Пріся — лауреат Національної премії ім. Т.Шевченка, заслужений артист України Олег Стефан
Вовчик, Батько — Василь Сидорко
Слава — Зоряна Дибовська
Дільничий — Сергій Литвиненко
Русалки-радіо-Свобода — Софія Лешишак, Оксана Цимбаліст


Прем`єра — 20 лютого 2015 року

ЛЮДИНА В ПІДВІШЕНОМУ СТАНІ

за п’єсою Павла Ар’є
тривалість – 2 години з антрактом
місце – велика сцена
для повнолітніх глядачів


Режисер – Ігор Білиць

Художнє оформлення – Оксана Радкевич

Художник з медіа – Денис Курилов



Діють

Людина в підвішеному стані , Соль – Дмитро Наумець
Режисер, Ля – Іван Довгалюк
До – Тетяна Фролова
Ре – Анна ЄпаткоОксана Цимбаліст
Мі – Роман Кривдик
Фа – Марія Городечна; Інна Лиховид
Завліт – Андрій Кравчук


П`єса «Людина в підвішеному стані» написана у 2011 році. Це перша постановка п`єси в Україні та світі.  Символічно, що вона відбувається в театрі Лесі, де стались події частково описані в тексті.
Наркотики, зброя, бійки, матюки, секс, скандали, гомосексуальні зв’язки. Ні, це не про голлівудський трилер. Це про український театр. Вистава «Людина в підвішеному стані» львівського театру імені Лесі Українки – це драматична детективна історія, переповнена інтригами, конфліктами та інтимними подробицями. Зрозуміти, де закінчується гра і починається реальне життя, стає не так просто. Вистава руйнує бар`єри: між сценою і залом, глядачем та актором, поміж театром і «реальним життям», вигадкою і правдою. Якщо ви не боїтесь подивитись правді в очі – ця вистава для вас. Театр – це живі тіла, інколи наповнені силіконом, це обличчя, часто спотворені болем, які помилково сприймають за маски. І він ближче, аніж ви думаєте.

Прем`єра – 16 вересня 2016 року

КАЛІГУЛА

за п`єсою Альбера Камю
місце – велика сцена
тривалість – 2 години 20 хвилин з антрактом
для повнолітніх глядачів


Режисер – заслужений діяч мистецтв України Олексій Кравчук
Сценографія та костюми – Олексій Хорошко
Світло – Андрій Чайковський
Звук – Тарас Пурдик


Діють

Калігула – Назар Павлик
Кезонія – Оксана Цимбаліст
Гелікон –Василь Сидорко
Сціпіон – Андрій Кравчук
Хереа – Іван Довгалюк
Патрицій-управитель – Наталія Довгалюк; Рита Гуркач
Мерея, Сенект – Сергій Литвиненко
Муцій, Лепід – Дмитро Наумець
Патрицій – Анастасія Лісовська; Віра Ціхацька
Жінка з мечем – Зоряна Дибовська; Галина-Марія Павлик
За участі блюз-рок гурту The Glass: вокал – Оксана Цимбаліст, бас-гітара – Остап Шупер, соло-гітара – Назар Павлик, steel-гітара – Юрій Смірнов, ударні – Юрій Табака



Життя людини зводиться до балансування між крайніми точками. Керовані бажаннями, люди, рано чи пізно, опиняються в ситуації, коли бажане стає неможливим з різних причин. І саме тут свобода стає небезпечною. В ситуації усвідомлення абсолютної самотності, керуючись абсурдним бажанням неможливого, людина стає здатною на все.  Суспільство приречене. Краса не рятує. Любов – всього лиш інструмент для маніпуляцій.  Все, що залишилось від цивілізації та культури – порожні форми. Чи зможемо ми знайти новий зміст?


Прем`єра – 24-го листопада 2017 року

 

 

ГОРИЗОНТ 200

місце – велика сцена
тривалість – 3 години 30 хвилин з антрактом
для глядачів, яким виповнилось 16 років


Драматургині – Олена Апчел, Оксана Данчук
Режисерка – Олена Апчел
Сценографи – Олена Апчел, Олексій Хорошко
Композиторка – Олександра Малацковська
Авторка пісень – Олена Апчел
Саунд-дизайнер – Назар Павлик
Художник зі світла – Артур Темченко
Медіа-художники – Діана Ходячих, Олексій Хорошко
Асистентка режисерки – Світлана Ілюк
Звукорежисер – Остап Шупер
Художники з костюмів – Олена Апчел, Тетяна Калініченко, Олексій Хорошко, Діана Янчук
Керівниця художньо-постановочної частини – Тетяна Попович
Реквізиторка – Ганна Осадчук
Художниці-оформлювачки – Ірина Полянська, Марія Остап’юк, Наталія Ліснича
Завідувачка костюмерним цехом – Галина Гладун
Монтувальники сцени – Сергій Литвиненко, Олег Жеребецький, Андрій Кравчук
Керівниця проекту – Вікторія Швидко
Директорка-художня керівниця театру – Ольга Пужаковська

 

Діють: Зоряна Дибовська, Світлана Ілюк, Андрій Кравчук, Роман Кривдик, Катерина Кудлач, Сергій Литвиненко, Анастасія Лісовська, Михайло Понзель, Василь Сидорко, Оксана Цимбаліст

 



Горизонт 200. Так шахтарі кажуть про глибину дві тисячі метрів під землею. Для нас це і про дві тисячі кілометрів України з півночі на південь, зі сходу на захід. Це про нашу можливість бачити і небажання дивитися. Це про тих, хто не повертається. Це про перспективи. Це про викривлені закони реальності. Це про турбулентні часи.
Ця вистава не про шахтарів, попри те, що створена на основі документального матеріалу, зібраного під час експедицій по вугільних басейнах України. Ця вистава про нас у надзвичайних історичних обставинах. Наскільки широким чи вузьким може виявитися мій особистий горизонт сприйняття в ситуації, коли я вибираю ставити або не ставити питання?
Дія відбувається на уявному горизонті подій: в місці без часу, де не спрацьовують відомі нам фізичні закони, де змінюються позиції і думки задля того, аби збагнути закони нової реальності та осмислити ту, яку ми називаємо минулим.
Дійові особи застрягли під завалами після вибуху в шахті. Вони чекають на порятунок, чекають команду рятувальників. Можна подумати, що вони – людство, яке зупинилося і розглядає свої здобутки. А, може, й ні.
Ця вистава – привід поставити питання: навіщо мені шахти і шахтарі? Навіщо мені театр та актори? Навіщо актору шахтар і навпаки? Навіщо ми один одному?
Ця вистава – привід для нас, як для покоління, якому необхідно перевести подих, щоб продовжити рух і побачити свій наступний горизонт. Або ні.


“Люди, яких ти не пізнаєш, для тебе не існують. Міста, в яких ти не був, для тебе не існують. Країна, яку ти не знаєш, виглядає не так, як ти хочеш”


У виставі використовуються документальні монологи шахтарів із Львівсько-Волинського та Донецького вугільних басейнів, роздуми на різні теми акторів та акторок театру Лесі, відео, зняті Яремою Малащуком, під керівництвом Вікі Торнтон та Андрієм Чадом, драматургічний фікшн, витяги з різноманітних інструкцій та словників, аудіозаписи з шахти,  щоденникові записи, матюки, жарти, підйоби, фрагменти підслуханих розмов уві сні, внутрішні переживання учасників та учасниць постановочної групи, озвучені на перекурі, цитати, купа цитат, гори цитат.


Особливу подяку за допомогу у виробництві вистави висловлюємо шахті “Відродження”, а також особисто Ігореві Жураковському з Червонограду, Денису Севостьянову з Білозерського та Дмитрові Зеленому з Добропілля


Постановка здійснена за підтримки Українського культурного фонду в рамках “Остання неділя серпня – міждисциплінарного проекту через призму шахтарства” і в партнерстві з Міжнародним фондом “Відродження”, Мистецькою Майстернею “Драбина”, Мистецькою радою “Діалог”, Львівською міською радою


УВАГА! У виставі використовуються яскраві світлові та звукові ефекти. Це може негативно впливати на самопочуття і стан людей. Бережіть себе і своїх близьких.


Фото – Тетяна Джафарова і Романа Яремин
Прем’єра – 7 листопада 2018-го року

БОЖЕНЬКА

Остання вистава відбулася 20 квітня 2019


За п’єсою Валерія Пєчєйкіна

Місце: велика сцена
Тривалість: 2 години з антрактом
Вікове обмеження: 16+


«Боженька» — це вистава, дія якої перенесена в ліс і розгортається серед звірят. Але ніщо людське їм не чуже: домінування та експлуатація, анархізм, сексуальні субкультури, квазірелігійні переконання, численні страхи. Страх іншості, страх правди, страх пізнання, страх бути собою, страх любити. Однак, найкраща зброя проти страху — це сміх. Тому ми називаємо цю історію про політичні маніпуляції та спекуляції на релігійних почуттях комедією і запрошуємо сміятись разом з нами — чим голосніше, тим краще.



Переклад — Оксана Данчук
Режисура, сценографія — Ігор Білиць
Костюми — Олена Курдюкова
Хореографія і пластика — Нінель Збєря
Світло — Андрій Чайковський
Музика — Юрій Смірнов


Діють:

Мишеня — Богдан Грицюк
Кошеня — Роман Кривдик
Лисичка — Анастасія Лісовська
Білочка — Рита Гуркач
Зайчик — Інна Лиховид
Ведмедик — Дмитро Наумець
Тигрик — Сергій Литвиненко
Їжачок — Андрій Кравчук
Журавлик — Іван Довгалюк

 



Прем’єра: 24 березня 2018

РІЗДВЯНА ІСТОРІЯ

Остання вистава відбулася 03 лютого 2019


за повістю Чарльза Діккенса
місце – велика сцена
тривалість – 1 година 45 хвилин без антракту


Переклад – Іван Андрусяк
Режисерка – Олена Апчел
Інсценізація, адаптація – Олена Апчел, Оксана Данчук
Медіа – Володимир Стецькович
Художниця з костюмів – Ольга Гнатюк
Світло – Андрій Чайковський
Звук – Остап Шупер


Діють

Скрудж – Андрій Петрук
Марлі, старий Джо,чоловік племінниці, Бенедикт – Дмитро Наумець
Клерк Боб Кретчит – Андрій Кравчук, Василь Сидорко
Крихітка Тім – Роман Кривдик
Дух Минулого Різдва, місіс Кретчит, Колядниця – з.а. України Наталія Скоровська
Дух Теперішнього Різдва, Колядниця – Тетяна Фролова
Дух Майбутнього Різдва, Колядниця – з.а. України Валентина Купріянова
Племінниця, гробар, дитина –Іванна Мисюк
Сестра Скруджа, Марта, Злодійка – Анастасія Лісовська
Дівчина Скруджа, Маргарет – Рита Гуркач
Молодий Скрудж – Андрій Кравчук
Комерсанти, англійці – Іван Довгалюк, Сергій Литвиненко



Що таке Різдво? Безперечно – час див, сюрпризів та щасливих зустрічей. Це знають усі діти. І навіть дорослі відчувають його магію, бо Різдво настає усюди та для всіх. Навіть для суворих, похмурих, непривітних, скупих людей. Хоч, насправді, таких не буває. Бувають просто сумні і самотні. Втім, їх також торкається це магічне свято.
Різдво – це не лише яскраво вбрана ялинка, колядки та подарунки. Різдво – це шанс, який ось уже дві тисячі років випадає щороку для кожного. Шанс стати добрішим, відкритішим, щасливішим. Шанс стати кращим і відкрити своє серце для любові. А вистава «Різдвяна історія» – чудова нагода гарно провести час з усією родиною та разом відчути чарівну атмосферу різдвяних свят.
Прем’єра – 5-те грудня 2017 року

ЛЮБОВ)

Остання вистава відбулася 23 червня 2019


вистава-дослідження за мотивами драми “Блакитна троянда” Лесі Українки
місце – велика сцена
тривалість – 1 година 20 хвилин без антракту
вистава для глядачів, котрим виповнилось 16 років


Режисер – Артем Вусик
Художнє оформлення – Денис Богомазов
Художниця з костюмів – Поліна Карпова
Світло, відеопроекції – Денис Курилов
Звук – Остап Шупер


Діють

Любов – Оксана Цимбаліст
Орест – Володимир Пантєлєєв
Олімпіада Іванівна – Зоряна Дибовська; Анна Єпатко
Груїчева – Марія Городечна; Галина-Марія Павлик
Милевський – Назар Павлик
Саня – Рита Гуркач
Острожин – Андрій Кравчук
Лікар – Василь Сидорко
Крицький – Дмитро Наумець



Кожен з нас когось любить, любив, або ще буде. Це прекрасно, це нормально. Проте, інколи любов переходить межі нормального і перетворюється у ризиковану, руйнівну гру, де вже не можна відрізнити реальність від ілюзії. Натомість, завжди є інший шлях –  вибір на користь спокою та комфорту. Ну, майже завжди.
Перша драма Лесі Українки «Блакитна троянда», котра досі вважалася «несценічною», стає прекрасним ґрунтом для роздумів на тему різноманітності любові. Підсилена засобами фізичного театру та документальними свідченнями акторів, вистава демонструє кілька схем стосунків, поширених в сучасному світі: несамовита приречена любов, що має фатальні наслідки, зручне «міщанське» пристосування, любов з холодною головою, що ні до чого не зобов`язує, приємний флірт. Безліч варіантів – кожен може вибрати те, що йому чи їй
пасує. Питання у тому, як бути щирим і чесно вибрати між спокійним, впорядкованим життям і варіантом «блиснути враз і згоріти», а також у тому, чи маємо ми, в принципі, такий вибір.
Прем`єра – 27-ме квітня 2017-го року