ЛЮДИНА В ПІДВІШЕНОМУ СТАНІ

за п’єсою Павла Ар’є
тривалість – 2 години з антрактом
місце – велика сцена
для повнолітніх глядачів


П`єса «Людина в підвішеному стані»  написана у 2011 році. Це перша постановка п`єси в Україні та світі.  Символічно, що вона відбувається в театрі Лесі, де стались події частково описані в тексті.
Наркотики, зброя, бійки, матюки, секс, скандали, гомосексуальні зв’язки. Ні, це не про голлівудський трилер. Це про український театр. Вистава «Людина в підвішеному стані» львівського театру імені Лесі Українки – це драматична детективна історія, переповнена інтригами, конфліктами та інтимними подробицями. Зрозуміти, де закінчується гра і починається реальне життя, стає не так просто. Вистава руйнує бар`єри: між сценою і залом, глядачем та актором, поміж театром і «реальним життям», вигадкою і правдою. Якщо ви не боїтесь подивитись правді в очі – ця вистава для вас. Театр – це живі тіла, інколи наповнені силіконом, це обличчя, часто спотворені болем, які помилково сприймають за маски. І він ближче, аніж ви думаєте.


Режисер – Ігор Білиць

Художнє оформлення – Оксана Радкевич

Художник з медіа – Денис Курилов


Діють

Людина в підвішеному стані , Соль – Дмитро Наумець
Режисер, Ля – Іван Довгалюк
До – Тетяна Фролова
Ре – Оксана Цимбаліст
Мі – Роман Кривдик
Фа – Марія Городечна; Інна Лиховид
Завліт – Володимир Пантєлєєв


Фото з вистави
Прем`єра – 16 вересня 2016 року

БОЖЕНЬКА

Остання вистава відбулася 20 квітня 2019


За п’єсою Валерія Пєчєйкіна

Місце: велика сцена
Тривалість: 2 години з антрактом
Вікове обмеження: 16+


«Боженька» — це вистава, дія якої перенесена в ліс і розгортається серед звірят. Але ніщо людське їм не чуже: домінування та експлуатація, анархізм, сексуальні субкультури, квазірелігійні переконання, численні страхи. Страх іншості, страх правди, страх пізнання, страх бути собою, страх любити. Однак, найкраща зброя проти страху — це сміх. Тому ми називаємо цю історію про політичні маніпуляції та спекуляції на релігійних почуттях комедією і запрошуємо сміятись разом з нами — чим голосніше, тим краще.



Переклад — Оксана Данчук
Режисура, сценографія — Ігор Білиць
Костюми — Олена Курдюкова
Хореографія і пластика — Нінель Збєря
Світло — Андрій Чайковський
Музика — Юрій Смірнов


Діють:

Мишеня — Богдан Грицюк
Кошеня — Роман Кривдик
Лисичка — Анастасія Лісовська
Білочка — Рита Гуркач
Зайчик — Інна Лиховид
Ведмедик — Дмитро Наумець
Тигрик — Сергій Литвиненко
Їжачок — Андрій Кравчук
Журавлик — Іван Довгалюк

 



Прем’єра: 24 березня 2018

СЛАВА ГЕРОЯМ?

Остання вистава відбулася 3 червня 2018 року


за п`єсою Павла Ар`є
місце – велика сцена
тривалість – 2 години без антракту
для повнолітніх глядачів


Режисер – заслужений діяч мистецтв України Олексій Кравчук
Художник – Олексій Хорошко
Хореографічні консультації – Нінель Збєря


Діють

Андрій Васильович Чумаченко – Дмитро Наумець
Остап Ількович Шемеля – Володимир Пантєлєєв
Медсестра Ганя (онучка Остапа Ільковича) – Зоряна Дибовська; Марія Городечна
Ірина Богданівна Зозуля (лікар-кардіолог) – Оксана Цимбаліст; Тетяна Фролова
Петро (син Андрія Васильовича) – Іван Довгалюк
Російськомовна медсестра Ольга – Наталія Довгалюк; Анна Єпатко
Солдати – Андрій КравчукВасиль Сидорко
Гітлер і Сталін – Оксана ЦимбалістАнна Єпатко; Тетяна Фролова



ХХІ століття. Україна. Госпіталь для ветеранів. Майже 70 років по Другій світовій війні. В одній палаті двоє літніх хворих чоловіків – ветеран радянської армії та ветеран УПА. Чому українці не вчаться на власних помилках і чи здатні вони робити висновки з уроків власної історії? Про все це, крізь сміх та сльози, у виставі “Слава героям?”.

Прем`єра – 31 січня 2016 року