Тобі знайоме відчуття, коли день тільки почався, а сили його прожити вже закінчились? Якщо це про тебе, то приходь на наш майже анонімний клуб зневіра
Шестеро молодих людей зібрались в одному клубі. Вони довго мовчки курять і дивляться в порожнечу. На них – прекрасні костюми та святкові ковпаки, а посередині стоїть величезний білий торт. Та, здається, дух свята сюди так і не прийшов. Причина цьому – вона – зневіра, хандра, меланхолія, акедія. Як смерть, що приходить в мороз, вона оманливо зігріватиме вас. Зневіра – вічна супутниця людських прагнень і цим молодим людям є що про неї розказати.
У виставі використані цитати з книги Серджіо Бенвенуто “Зневіра. Муки байдужості”
Режисер – Владислав Білоненко
Текст: Владислав Білоненко, Назар Бонящук, Анна Гетманова, Ростислав Колачник, Андрій Кравчук, Сергій Литвиненко, Тетяна Шелельо, Михайло Понзель
Сценограф – Олексій Хорошко
Музичне оформлення: Андрій Кравчук, Андрій Росчіс, Володимир Помірко, Тетяна Шелельо
Художник зі світла – Євгеній Петров
Художниця з костюмів – Марія Антоняк
Діють: Назар Бонящук, Ростислав Колачник, Андрій Кравчук, Сергій Литвиненко, Михайло Понзель, Тетяна Шелельо
Прем’єра – 11 листопада 2023 року
Театр Лесі, то було дуже сильно!
Шикарна акторська гра, а спів акторів – це взагалі вааау!
Окреме дякую за листи самим собі, – на цьому моменті плакала, і надихнули ними жити попри все. Бо «далі буде ще гірше, але далі БУДЕ»
Ну, а історія про ватний диск і черкаші – просто топ!
Це вперше на виставі в театрі Лесі я зробила лише одне фото, 6о атмосфера, музика гра акторів цілковито захопили мою увагу, втопили в емоціях та рефлексіях. Клуб «Зневіра» – про життя з його сумнівами, болем, розпачем, сповіддю у порожній церкві та мріями про ідеальний світ без русні й ідіотів. Це гостро, але завжди суголосно, іноді смішно, часто чуттево з легкими фльором меланхолії. «Потім не буде. Буде ще гірше».
Після другого перегляду вистави, думки і відчуття зовсім інші
Ніякого суму, швидше радість і прийняття
якби в нас була змога проживати деякі моменти ще раз, як би ми почувалися?
Ця думка не дає мені тепер спокою
Театр Лесі вмієте загрузити )
Якщо кабаре – то тільки таке! Вистава у театрі Лесі Українки (м. Львів). Спочатку нічого не зрозуміло, потім ржачно до сліз, потім сумно до сліз, а потім ВСЕ зрозуміло. Не буду розказувати як де і про що. Будете у Львові – велкам. Сучасний театр крокує шаленими темпами і театральному світові нашого Кривого Рогу не можна відставати! А чи не привезти до нас якийсь крутий театр? А!?.
Хто пішов би?
Було сумно,весело, життєво, трагічно…далі буде гірше…. тому живемо сьогодні ловимо момент! Маже ви давно хотіли в театр.то нехай це буде знак,і йдіть
Вистава шикарна( кабаре,мюзікл,комедія і трагедія все в одному)
,,це було щось,,розрив емоцій
Всім раджу завітати до найкращого театру Львова,України,Світу 🙂
Найкращих ,найталановитіших акторів
Ні один фільм вам не передасть таких емоцій,таких вражень роздуми на цілий тиждень.
P.S.
Велике дякую організаторам+ акторам
За виставу,за емоційний вечір
Люблю вас,ви найкращі
Про тріщини, надломи, іронію реальності і пекучу самотність. Після вистави дуже хочеться викурити цигарку навіть, якщо не палите
Люблю мистецтво, яке викликає емоції, різні емоції, коли відчуваєш та проживаєш разом з акторами все що відбувається на сцені, хотілось плакати і дуже сильно сміятися, а ще сумувати, і по новому усвідомити слово “Зневіра” (Акедія якщо латинською).
Театр Лесі, ви геніальні, захоплююсь вами щоразу ще більше
вистава невесела, але сміятись ви будете.
глибока, ностальгуюча, про всіх нас, про правду без прикрас.
і ще ви станете трохи ближчими до акторів, бо кожен з них привідкриє душу і вікно в своє життя – це дуже чуттєво