ВІЙНА, ЩО ЗМІНИЛА РОНДО

за однойменною книгою Романи Романишин та Андрія Лесіва


режисер – Андре Ерлен
сценографія і костюми – Мікаела Мухіна
музика – Йорг Рітценгоф
адаптація тексту – Лоренц Гіппе
драматургиня вистави – Марен Зімонайт
перекладачка – Наталка Сняданко
завідувачка художньо-постановочної частини – Марія Антоняк
помічниця режисера – Світлана Ілюк
менеджерка проєкту – Вікторія Швидко 
художники з освітлення: Євгеній Петров, Артур Темченко
звукорежисер – Володимир Помірко
монтувальники: Владислав Білоненко, Олег Жеребецький, Ростислав Колачник, Сергій Литвиненко 
реквізиторка – Марта Божик
художниці-оформлювачки – Марта Божик, Соломія Ортинська
художник-конструктор – Сергій Столярук
костюмери: Галина Гладун, Діана Янчук
головна адміністраторка – Ірина Чаниж
PR – Ольга Смульська, Вікторія Солов’юк
Дизайн – Олена Коновал


Діють:
Данко – Василь Сидорко
Фабіан – Анастасія Лісовська
Зірка – Ісабель Меркулова
Флора – Софія Лешишак
Війна – Анна Єпатко


Р-р-р-рондо. Найкраще місце на землі, де найпахучіші квіти і найчистіше повітря. Рондо дуже підходить для життя тварин. А ще – рослин та птахів. І навіть людей! 
У Рондо живуть чудернацькі істоти, які люблять кожен його куточок. Але навіть найкраще місце на землі не можливо вберегти від поганих речей. І навіть Рондо. 
Що робити, коли у твоє затишне місто несподівано приходить війна? Тікати чи битися? Ховатися чи боротися? А, може, просто попросити війну піти, бо їй тут – не місце?
Як взагалі розповідати дитині про Війну? Як пояснити, що Війна не має дому. І не має серця. 
Це все – непросто. Але чудернацькі істоти з Рондо та історія з Війною, яка змінила їх, дуже надихають. Бо важливо бути поруч, берегти одне одного та світло всередині нас. З цього варто починати розмову з дитиною про всі погані речі в світі. 


“Ми триматимемося разом.”


Прем’єра – 20 жовтня 2021

Виставу створено в рамках проєкту “Прикордонні території — ідентичність, різноманітність, суспільство: зараз, до та після” у співпраці з театром Neue Buhne (м. Зенфтенберг, Німеччина) та театральним об’єднанням Futur 3 (Кьольн, Німеччина)


УВАГА! У виставі використовуються яскраві світлові та звукові ефекти. Це може негативно впливати на самопочуття і стан людей. Бережіть себе і своїх близьких


 

ВІЙНА, ЩО ЗМІНИЛА РОНДО

за однойменною книгою Романи Романишин та Андрія Лесіва


режисер – Андре Ерлен
сценографія і костюми – Мікаела Мухіна
музика – Йорг Рітценгоф
адаптація тексту – Лоренц Гіппе
драматургиня вистави – Марен Зімонайт
перекладачка – Наталка Сняданко
завідувачка художньо-постановочної частини – Марія Антоняк
помічниця режисера – Світлана Ілюк
менеджерка проєкту – Вікторія Швидко 
художники з освітлення: Євгеній Петров, Артур Темченко
звукорежисер – Володимир Помірко
монтувальники: Владислав Білоненко, Олег Жеребецький, Ростислав Колачник, Сергій Литвиненко 
реквізиторка – Марта Божик
художниці-оформлювачки – Марта Божик, Соломія Ортинська
художник-конструктор – Сергій Столярук
костюмери: Галина Гладун, Діана Янчук
головна адміністраторка – Ірина Чаниж
PR – Ольга Смульська, Вікторія Солов’юк
Дизайн – Олена Коновал


Діють:
Данко – Василь Сидорко
Фабіан – Анастасія Лісовська
Зірка – Ісабель Меркулова
Флора – Софія Лешишак
Війна – Анна Єпатко


Р-р-р-рондо. Найкраще місце на землі, де найпахучіші квіти і найчистіше повітря. Рондо дуже підходить для життя тварин. А ще – рослин та птахів. І навіть людей! 
У Рондо живуть чудернацькі істоти, які люблять кожен його куточок. Але навіть найкраще місце на землі не можливо вберегти від поганих речей. І навіть Рондо. 
Що робити, коли у твоє затишне місто несподівано приходить війна? Тікати чи битися? Ховатися чи боротися? А, може, просто попросити війну піти, бо їй тут – не місце?
Як взагалі розповідати дитині про Війну? Як пояснити, що Війна не має дому. І не має серця. 
Це все – непросто. Але чудернацькі істоти з Рондо та історія з Війною, яка змінила їх, дуже надихають. Бо важливо бути поруч, берегти одне одного та світло всередині нас. З цього варто починати розмову з дитиною про всі погані речі в світі. 


  1. Війна сіяла чорні квіти. Бур’яни. Сухі колючі бур’яни.
  2. Бо війна не має серця.
  3. Ми триматимемося разом.

Виставу створено в рамках проєкту “Прикордонні території — ідентичність, різноманітність, суспільство: зараз, до та після” у співпраці з театром Neue Buhne (м. Зенфтенберг, Німеччина) та театральним об’єднанням Futur 3 (Кьольн, Німеччина)


УВАГА! У виставі використовуються яскраві світлові та звукові ефекти. Це може негативно впливати на самопочуття і стан людей. Бережіть себе і своїх близьких

146 ЗІРОК, ВИДИМИХ НЕОЗБРОЄНИМ ОКОМ

місце – мала сцена
тривалість – 1 година 46 хвилин 
вікове обмеження – 18+


режисер – Дмитро Захоженко
драматургиня – Оксана Данчук
сценограф – Мачєй Боґдановіч
композитори – Володимир Помірко, Оксана Цимбаліст
автор текстів пісень – Володимир Бєглов
художники з костюмів – Руслан Багінський та Оксана Пігель
завідувачка художньо-постановочної частини – Марія Антоняк
художники з освітлення – Євгеній Петров, Артур Темченко
медіа забезпечення – Владислав Білоненко
керівники проєкту – Богдан Грицюк, Ірина Чаниж
помічниця режисера – Світлана Ілюк
костюмери –  Галина Гладун, Діана Янчук
кравчині – Тетяна Калініченко, Ірина Голубінка
реквізиторка – Марта Божик
художниця-оформлювачка – Соломія Ортинська
художник-конструктор – Сергій Столярук
монтувальники – Владислав Білоненко, Олег Жеребецький, Ростислав Колачник, Сергій Литвиненко
PR – Ольга Смульська, Вікторія Солов’юк, Марта Дармограй
Дизайн – Олена Коновал


Діють: Назар Бонящук, Зоряна Дибовська, Ростислав Колачник, Роман Кривдик, Михайло Понзель, Василь Сидорко, Оксана Цимбаліст 


«Сакральна» норма, якій ми з усіх сил стараємось відповідати, все більше нагадує прокрустове ложе, що не вміщає найціннішого. Натомість воно переповнене страхами, найбільший з яких – страх бути собою.
Чому ми так сильно хочемо втиснутись в шпарину норми, безжально обрізаючи частини, що не вміщаються?
Іван Павло ІІ натякав свого часу: в декалог не увійшла одна важлива теза – не бійся!
Усі ми – Інші. Більшості не існує. Зірки засвічуються, бо відбувається термоядерний синтез. І не важливо, що люди думають з цього приводу.
А коли ви дивитесь на зоряне небо, куди показує ваш моральний компас?


Вистава реалізована спільно з Освітнім центром з прав людини у Львові на основі соціологічного дослідження якості життя ЛГБТ-людей у Львові за підтримки УКФ, Посольства Нідерландів, Національного демократичного інституту та Уряду Швеції


 

146 ЗІРОК, ВИДИМИХ НЕОЗБРОЄНИМ ОКОМ

місце – мала сцена
тривалість – 1 година 46 хвилин 
вікове обмеження – 18+


режисер – Дмитро Захоженко
драматургиня – Оксана Данчук
сценограф – Мачєй Боґдановіч
композитори – Володимир Помірко, Оксана Цимбаліст
автор текстів пісень – Володимир Бєглов
художники з костюмів – Руслан Багінський та Оксана Пігель
завідувачка художньо-постановочної частини – Марія Антоняк
художники з освітлення – Євгеній Петров, Артур Темченко
медіа забезпечення – Владислав Білоненко
керівники проєкту – Богдан Грицюк, Ірина Чаниж
помічниця режисера – Світлана Ілюк
костюмери –  Галина Гладун, Діана Янчук
кравчині – Тетяна Калініченко, Ірина Голубінка
реквізиторка – Марта Божик
художниця-оформлювачка – Соломія Ортинська
художник-конструктор – Сергій Столярук
монтувальники – Владислав Білоненко, Олег Жеребецький, Ростислав Колачник, Сергій Литвиненко
PR – Ольга Смульська, Вікторія Солов’юк, Марта Дармограй
Дизайн – Олена Коновал


Діють: Назар Бонящук, Зоряна Дибовська, Ростислав Колачник, Роман Кривдик, Михайло Понзель, Василь Сидорко, Оксана Цимбаліст 


«Сакральна» норма, якій ми з усіх сил стараємось відповідати, все більше нагадує прокрустове ложе, що не вміщає найціннішого. Натомість воно переповнене страхами, найбільший з яких – страх бути собою.
Чому ми так сильно хочемо втиснутись в шпарину норми, безжально обрізаючи частини, що не вміщаються?
Іван Павло ІІ натякав свого часу: в декалог не увійшла одна важлива теза – не бійся!
Усі ми – Інші. Більшості не існує. Зірки засвічуються, бо відбувається термоядерний синтез. І не важливо, що люди думають з цього приводу.
А коли ви дивитесь на зоряне небо, куди показує ваш моральний компас?


Вистава реалізована спільно з Освітнім центром з прав людини у Львові на основі соціологічного дослідження якості життя ЛГБТ-людей у Львові за підтримки УКФ, Посольства Нідерландів, Національного демократичного інституту та Уряду Швеції


 

146 ЗІРОК, ВИДИМИХ НЕОЗБРОЄНИМ ОКОМ

місце – мала сцена
тривалість – не довше 146 хвилин 
вікове обмеження – 18+


режисер – Дмитро Захоженко
драматургиня – Оксана Данчук
сценограф – Мачєй Боґдановіч
композитори – Володимир Помірко, Оксана Цимбаліст
автор текстів пісень – Володимир Бєглов
художники з костюмів – Руслан Багінський та Оксана Пігель
завідувачка художньо-постановочної частини – Марія Антоняк
художники з освітлення – Євгеній Петров, Артур Темченко
медіа забезпечення – Владислав Білоненко
керівники проєкту – Богдан Грицюк, Ірина Чаниж
помічниця режисера – Світлана Ілюк
костюмери –  Галина Гладун, Діана Янчук
кравчині – Тетяна Калініченко, Ірина Голубінка
реквізиторка – Марта Божик
художниця-оформлювачка – Соломія Ортинська
художник-конструктор – Сергій Столярук
монтувальники – Владислав Білоненко, Олег Жеребецький, Ростислав Колачник, Сергій Литвиненко
PR – Ольга Смульська, Вікторія Солов’юк, Марта Дармограй
Дизайн – Олена Коновал


Діють: Назар Бонящук, Зоряна Дибовська, Ростислав Колачник, Роман Кривдик, Михайло Понзель, Василь Сидорко, Оксана Цимбаліст 


«Сакральна» норма, якій ми з усіх сил стараємось відповідати, все більше нагадує прокрустове ложе, що не вміщає найціннішого. Натомість воно переповнене страхами, найбільший з яких – страх бути собою.
Чому ми так сильно хочемо втиснутись в шпарину норми, безжально обрізаючи частини, що не вміщаються?
Іван Павло ІІ натякав свого часу: в декалог не увійшла одна важлива теза – не бійся!
Усі ми – Інші. Більшості не існує. Зірки засвічуються, бо відбувається термоядерний синтез. І не важливо, що люди думають з цього приводу.
А коли ви дивитесь на зоряне небо, куди показує ваш моральний компас?


Вистава реалізована спільно з Освітнім центром з прав людини у Львові на основі соціологічного дослідження якості життя ЛГБТ-людей у Львові за підтримки УКФ, Посольства Нідерландів, Національного демократичного інституту та Уряду Швеції


Прем’єра – 8 вересня 2021

СВІДКИ

П’єса Тадеуша Ружевича
Тривалість – 1 година


Спочатку ти прагнеш хоч якоїсь стабілізації, а потім понад усе бажаєш змін. Потім знову стабілізації, потім змін. Стабілізація-зміни. Так і живемо. Якщо обідній стіл захитається підкладемо якусь книжку, наприклад, “Занепад Європи” Шпенглера. Будемо спостерігати за котами і дітьми, вигадувати милі прізвиська одне для одного, плекати байдужість та конформізм і повторювати, що життя прекрасне. Життя попри все таки прекрасне. Так, якщо жити його, а не бути свідком

Перекладачка — Лариса Андрієвська
Режисерка — Світлана Ілюк
Художник з освітлення — Артур Темченко
Звукорежисер — Володимир Помірко
Монтувальник — Сергій Литвиненко
Сценографія — Вікторія Романчук
Відео — Владислав Білоненко

Читають:
Марія Городечна
Ростислав Колачник
Роман Кривдик
Володимир Мельніков
Оксана Цимбаліст


За підтримки Польського Інституту в Києві та Видавництва Анетти Антоненко

TOP GIRLS

За п’єсою Керил Черчилл


Вікове обмеження: 18+
Тривалість: 3 год з антрактом


Перекладачка — Олеся Камишникова
Режисер — Дмитро Захоженко
Сценограф — Олексій Хорошко


Художниця з костюмів та керівниця художньо-постановочної частини – Марія Антоняк
Художники з освітлення – Вікторія Романчук, Артур Темченко
Композитори – Володимир Помірко, Оксана Цимбаліст
Звукорежисери – Володимир Помірко, Остап Шупер
Помічниця режисера – Світлана Ілюк
Медіа забезпечення – Владислав Білоненко
Костюмери – Галина Гладун, Діана Янчук
Кравчиня – Тетяна Калініченко
Закрійниця-конструкторка – Ярина Карасьова
Реквізиторка – Марта Божик
Художниці-оформлювачки – Ірина Полянська, Вікторія Романчук
Художник-конструктор, інженер, робота з металом і деревом – Сергій Столярук
Монтувальники – Владислав Білоненко, Олег Жеребецький, Ростислав Колачник, Сергій Литвиненко 
Головна адміністраторка – Ірина Чаниж
PR – Ольга Смульська, Вікторія Солов’юк
Дизайн – Олена Коновал


Діють:

Марлін — Анна Єпатко
Ізабелла Берд, Місіс Кід — Зоряна Дибовська
Пані Нідзьо — Ісабель Меркулова
Божевільна Грета, Луїз — Тетяна Фролова
Папеса Йоанна — Оксана Цимбаліст
Дженін, Терпляча Гризельда — Анастасія Перець
Офіціантка, Джойс — Інна Лиховид
Енджі — Анастасія Лісовська
Кіт, Шона — Софія Лешишак
Він — Василь Сидорко
Нелл — Михайло Понзель


Дивна-Маленька-Жінка: сидить в халабуді і розповідає подрузі, що хоче вбити матір. (спойлер — не вбиває).
Прагматична-Доросла-Жінка: п’є першу каву в офісі і розповідає колезі про побачення на вихідних (спойлер — невдале).
Тривожна-Маленька-Жінка: переживає, що всі вважають її маму хвойдою  (спойлер — ми так і не дізнаємось, чи це правда).
Занадто-Скромна-Доросла-Жінка: йде з роботи, аби всі зрозуміли, скільки всього вона робила, і пошкодували, що не цінували її (спойлер — не зрозуміли).
Жінка-Яка-Багато-Досягла: повертається туди, де все почалось. Розуміє, чому все сталось саме так, усіх пробачить, усіх полюбить (спойлер — усіх, крім себе)
Випаде дощ. Буде чути, як він заспокійливо шумить. Повітря стане прозорішим, а ландшафт – свіжішим. Заговорить безіменний соляний стовп десь на узбережжі Мертвого моря, і ми нарешті дізнаємось, у чому полягає “жіноче щастя”.


“Жінки, діти й божевільні не можуть бути Папою”


Переклад п’єси “Top Girls” з англійської відбувся завдяки підтримці Британської Ради в Україні

TOP GIRLS

За п’єсою Керил Черчилл


Вікове обмеження: 18+
Тривалість: 3 год з антрактом


Перекладачка — Олеся Камишникова
Режисер — Дмитро Захоженко
Сценограф — Олексій Хорошко


Художниця з костюмів та керівниця художньо-постановочної частини – Марія Антоняк
Художники з освітлення – Вікторія Романчук, Артур Темченко
Композитори – Володимир Помірко, Оксана Цимбаліст
Звукорежисери – Володимир Помірко, Остап Шупер
Помічниця режисера – Світлана Ілюк
Медіа забезпечення – Владислав Білоненко
Костюмери – Галина Гладун, Діана Янчук
Кравчиня – Тетяна Калініченко

Закрійниця-конструкторка – Ярина Карасьова
Реквізиторка – Марта Божик
Художниці-оформлювачки – Ірина Полянська, Вікторія Романчук
Художник-конструктор, інженер, робота з металом і деревом – Сергій Столярук
Монтувальники – Владислав Білоненко, Олег Жеребецький, Ростислав Колачник, Сергій Литвиненко 
Головна адміністраторка – Ірина Чаниж
PR – Ольга Смульська, Вікторія Солов’юк
Дизайн – Олена Коновал


Діють:

Марлін — Анна Єпатко
Ізабелла Берд, Місіс Кід — Зоряна Дибовська
Пані Нідзьо — Ісабель Меркулова
Божевільна Грета, Луїз — Тетяна Фролова
Папеса Йоанна — Оксана Цимбаліст
Дженін, Терпляча Гризельда — Анастасія Перець
Офіціантка, Джойс — Марія Городечна
Енджі — Анастасія Лісовська
Кіт, Шона — Софія Лешишак
Він — Василь Сидорко
Нелл — Михайло Понзель


Дивна-Маленька-Жінка: сидить в халабуді і розповідає подрузі, що хоче вбити матір. (спойлер — не вбиває).
Прагматична-Доросла-Жінка: п’є першу каву в офісі і розповідає колезі про побачення на вихідних (спойлер — невдале).
Тривожна-Маленька-Жінка: переживає, що всі вважають її маму хвойдою  (спойлер — ми так і не дізнаємось, чи це правда).
Занадто-Скромна-Доросла-Жінка: йде з роботи, аби всі зрозуміли, скільки всього вона робила, і пошкодували, що не цінували її (спойлер — не зрозуміли).
Жінка-Яка-Багато-Досягла: повертається туди, де все почалось. Розуміє, чому все сталось саме так, усіх пробачить, усіх полюбить (спойлер — усіх, крім себе)
Випаде дощ. Буде чути, як він заспокійливо шумить. Повітря стане прозорішим, а ландшафт – свіжішим. Заговорить безіменний соляний стовп десь на узбережжі Мертвого моря, і ми нарешті дізнаємось, у чому полягає “жіноче щастя”.


“Жінки, діти й божевільні не можуть бути Папою”


Переклад п’єси “Top Girls” з англійської відбувся завдяки підтримці Британської Ради в Україні

TOP GIRLS

За п’єсою Керил Черчилл


Вікове обмеження: 18+
Тривалість: 3 год з антрактом


Перекладачка — Олеся Камишникова
Режисер — Дмитро Захоженко
Сценограф — Олексій Хорошко


Художниця з костюмів та керівниця художньо-постановочної частини – Марія Антоняк
Художники з освітлення – Вікторія Романчук, Артур Темченко
Композитори – Володимир Помірко, Оксана Цимбаліст
Звукорежисери – Володимир Помірко, Остап Шупер
Помічниця режисера – Світлана Ілюк
Медіа забезпечення Владислав Білоненко
Костюмери – Галина Гладун, Діана Янчук
Кравчиня – Тетяна Калініченко

Закрійниця-конструкторка – Ярина Карасьова
Реквізиторка – Марта Божик
Художниці-оформлювачки – Ірина Полянська, Вікторія Романчук
Художник-конструктор, інженер, робота з металом і деревом – Сергій Столярук
Монтувальники – Владислав Білоненко, Олег Жеребецький, Ростислав Колачник, Сергій Литвиненко 
Головна адміністраторка – Ірина Чаниж
PR – Ольга Смульська, Вікторія Солов’юк
Дизайн – Олена Коновал


Діють:

Марлін — Анна Єпатко
Ізабелла Берд, Місіс Кід — Зоряна Дибовська
Пані Нідзьо — Ісабель Меркулова
Божевільна Грета, Луїз — Тетяна Фролова
Папеса Йоанна — Оксана Цимбаліст
Дженін, Терпляча Гризельда — Анастасія Перець
Офіціантка, Джойс — Марія Городечна, Інна Лиховид
Енджі — Анастасія Лісовська
Кіт, Шона — Софія Лешишак
Він — Василь Сидорко
Нелл — Михайло Понзель


Дивна-Маленька-Жінка: сидить в халабуді і розповідає подрузі, що хоче вбити матір. (спойлер — не вбиває).
Прагматична-Доросла-Жінка: п’є першу каву в офісі і розповідає колезі про побачення на вихідних (спойлер — невдале).
Тривожна-Маленька-Жінка: переживає, що всі вважають її маму хвойдою  (спойлер — ми так і не дізнаємось, чи це правда).
Занадто-Скромна-Доросла-Жінка: йде з роботи, аби всі зрозуміли, скільки всього вона робила, і пошкодували, що не цінували її (спойлер — не зрозуміли).
Жінка-Яка-Багато-Досягла: повертається туди, де все почалось. Розуміє, чому все сталось саме так, усіх пробачить, усіх полюбить (спойлер — усіх, крім себе)
Випаде дощ. Буде чути, як він заспокійливо шумить. Повітря стане прозорішим, а ландшафт – свіжішим. Заговорить безіменний соляний стовп десь на узбережжі Мертвого моря, і ми нарешті дізнаємось, у чому полягає “жіноче щастя”.


“Жінки, діти й божевільні не можуть бути Папою”


Переклад п’єси “Top Girls” з англійської відбувся завдяки підтримці Британської Ради в Україні

Прем’єра – 8 травня 2021

УЯВНІ МАРШРУТИ ЛЬВОВОМ

місце – Галерея сценографії
вистава для 10 глядачів та глядачок

тривалість – 1 година


Авторка ідеї та драматургиня – Вікторія Миронюк
Текст – Вікторія Миронюк і перформерки
Перформерки – Зоряна Дибовська і Катерина Кудлач; Анна Єпатко і Софія Лешишак; Анастасія Лісовська і Ісабель Меркулова;
Сценографія – Вікторія Миронюк
Звукове дослідження – Остап Мануляк
Постановка голосу – Микола Тетюк
Звукорежисер – Володимир Помірко
Анімація – Олексій Хорошко
Стилістика костюмів – Вікторія Миронюк та Ірина Полянська
Художниця з костюмів – Ірина Полянська



Уявіть Львів минулого, сьогодення і майбутнього на піщаній поверхні: як пропливає історія міста та його мешканців між берегами Полтви? Що історія невидимої ріки може розповісти про нас з вами; які міфи/історії ми пов’язуємо з нею та з тим, що приховано від очей? І, врешті-решт, куди виведуть нас її підземні водні потоки?
Уявні маршрути Львовом – це інтимний перформанс, який через гру у піску досліджує перетини львівських історій та урбаністичних асоціацій. Річковий пісок Полтви та óбрази на ньому стануть відправними точками у фантазійній подорожі учасників та учасниць, які зануряться в уявний світ Львова через водну стихію, точніше її відсутність.
Апелюючи до середньовічного жанру ітінерарій (докладних паломницьких текстів та ілюстрацій) і містеріального театру, “Уявні маршрути Львовом”, підважують їх, концентруючись на сучасних темах міської екології, історії місцевих громад та дис/утопічного майбутнього. Крім того, на відміну від минулих епох, провідницями у цьому піщаному ритуалі стануть дві знатниці, які розкриють не тільки секрети міста і його підземної води, але й уяву та пам’ять присутніх на дійстві, які пливтимуть за напрямком ріки Полтви та її приток.


Перший Західний про "Уявні маршрути Львовом"

Якою була Полтва, перш ніж її сховали в підземний колектор? Туристичною візитівкою Львова, зарибленою водоймою чи єдиною в місті каналізацією?Відповідь на це питання уже знає ТРК ПЕРШИЙ ЗАХІДНИЙ. Maryna Pityliak, дякуємо за сюжет!А Прем'єра. Уявні маршрути Львовом уже СЬОГОДНІ та завтра (20-21 ГРУДНЯ).Квитки шукайте тут:20/12 (15:00) – https://cutt.ly/trwyPUq20/12 (17:00) – https://cutt.ly/1rwyD0k20/12 (19:00) – https://cutt.ly/BrwyG6621/12 (15:00) – https://cutt.ly/SrwyK5b21/12 (17:00) – https://cutt.ly/3rwyZYd

Posted by Театр Лесі Українки on Friday, December 20, 2019


Вікторія Миронюк — міждисциплінарна мисткиня, перформерка та працівниця театру. Закінчила магістерські програми “Теорія культури” в Національному університеті “Києво-Могилянська Академія” у Києві та “Сучасні сценічні практики та візуальна культура” в Мадриді, а також програму післядипломної освіти “Вищі студії перформансу та сценографії” у Брюсселі. Вікторія працює над проектами на перетині перформативних, учасницьких та візуальних мистецьких практик, які досліджують питання ритуальних структур, їхні межі та потенціали. Презентувала свої роботи на фестивалях Zurcher Teatr Spektakel, Festival Belluard Bollwerk International, La Cosa en Casa, Festival Les Nuits Blanches, ParadeFest, Фестиваль молодих українських художників, та інших подіях.


У тексті перформансу використано: вірш Дебори Фоґель у перекладі Юрка Прохаська, уривки діалогів із п’єси “Сватання на Гончарівці” Григорія Квітки-Основ’яненка, уривок опери Ріхарда Ваґнера “Лоенгрін”.


Перформанс створено за підтримки Центру міської історії


Прем’єра – 20 грудня 2019