ФІЛОКТЕТ. АНТИЧНИЙ РЕЙВ

За п’єсами Софокла і Гайнера Мюллера

Місце — мала сцена
Тривалість — 1 година 50 хвилин без антракту
Вікове обмеження: 18+


«Філоктет. Античний рейв» — вистава-переможниця Міжнародного театрального фестивалю-премії «ГРА» у трьох номінаціях: «Краща камерна вистава», акторка Оксана Цимбаліст перемогла в номінації «Краща жіноча роль», а Василь Сидорко — у номінації «Краща чоловіча роль». Організтори фестивалю – Національна спілка театральних діячів України.

Також «Філоктет. Античний рейв» увійшла до шорт-ліста Шевченківської премії 2023.


Що відрізняє людей від мавп? Люди ходять в барбершопи, спа-салони, інколи до церкви та на виборчі дільниці. Люди мають аккаунт на фб та бажання цілеспрямовано знищувати одне одного просто зі спортивного інтересу. А найголовніше, що у нас є здатність вигадувати історії, оповіді, міти.

Наприклад, такий. Отруйна змія вкусила героя війни за ногу. Рана не гоїться, гниє і смердить так, що ніхто не може перебувати поруч. Героя війни ізолюють на острові, де він страждає від фізичного болю, самотності і комплексу жертви. Але настає момент, коли всі розуміють: без нього війна не завершиться.

Герой повинен вирішити: залишитися страждати на острові, чи повернутись і допомогти тим, хто його сюди запроторив. Складний вибір. 

Пафосний — сказали б давні греки. 
Особисте VS Політичне — написали б у XX столітті. 
У міфах по-простому й не буває — казала вчителька зарубіжної літератури.
В житті, на жаль, теж — відповів би Гайнер Мюллер. 
Ні, він би ніколи не сказав таку банальність — скажуть театрознавці. 
Що розумного міг сказати цей комуняка — скажуть націоналісти.
Що він, взагалі, знає про війну — скажуть ветерани.
Треба було частіше ходити в театр — скаже Аїд, відкриваючи вам двері.


 

Світлини: Сергій Данєвіч


«Ненависть ця — то знак, що ти любив»



Відгуки про виставу:


Режисер — Дмитро Захоженко
Сценограф — Олексій Хорошко
Художники з костюмів — Марія Антоняк, Олексій Хорошко
Перекладач п’єси Софокла — Андрій Содомора
Перекладачка п’єси Гайнера Мюллера — Ніна Захоженко
Музичне оформлення — Оксана Цимбаліст, Володимир Помірко
Художники з освітлення — Артур Темченко, Таїсія Малахова, Євгеній Петров
Звукорежисери — Володимир Помірко, Святослав Галась


Діють:

Зевс — Василь Колісник
Афродіта — Оксана Цимбаліст
Діоніс — Сергій Литвиненко
Ерос — Анастасія Лісовська
Арей — Назар Бонящук
Аід — Михайло Понзель
Гермес — Андрій Кравчук


Прем’єра — 1 березня 2020 року

ФІЛОКТЕТ. АНТИЧНИЙ РЕЙВ

За п’єсами Софокла і Гайнера Мюллера

Місце — мала сцена
Тривалість — 1 година 50 хвилин без антракту
Вікове обмеження: 18+


«Філоктет. Античний рейв» — вистава-переможниця Міжнародного театрального фестивалю-премії «ГРА» у трьох номінаціях: «Краща камерна вистава», акторка Оксана Цимбаліст перемогла в номінації «Краща жіноча роль», а Василь Сидорко — у номінації «Краща чоловіча роль». Організтори фестивалю – Національна спілка театральних діячів України.

Також «Філоктет. Античний рейв» увійшла до шорт-ліста Шевченківської премії 2023.


Що відрізняє людей від мавп? Люди ходять в барбершопи, спа-салони, інколи до церкви та на виборчі дільниці. Люди мають аккаунт на фб та бажання цілеспрямовано знищувати одне одного просто зі спортивного інтересу. А найголовніше, що у нас є здатність вигадувати історії, оповіді, міти.

Наприклад, такий. Отруйна змія вкусила героя війни за ногу. Рана не гоїться, гниє і смердить так, що ніхто не може перебувати поруч. Героя війни ізолюють на острові, де він страждає від фізичного болю, самотності і комплексу жертви. Але настає момент, коли всі розуміють: без нього війна не завершиться.

Герой повинен вирішити: залишитися страждати на острові, чи повернутись і допомогти тим, хто його сюди запроторив. Складний вибір. 

Пафосний — сказали б давні греки. 
Особисте VS Політичне — написали б у XX столітті. 
У міфах по-простому й не буває — казала вчителька зарубіжної літератури.
В житті, на жаль, теж — відповів би Гайнер Мюллер. 
Ні, він би ніколи не сказав таку банальність — скажуть театрознавці. 
Що розумного міг сказати цей комуняка — скажуть націоналісти.
Що він, взагалі, знає про війну — скажуть ветерани.
Треба було частіше ходити в театр — скаже Аїд, відкриваючи вам двері.


 

Світлини: Сергій Данєвіч


«Ненависть ця — то знак, що ти любив»



Відгуки про виставу:


Режисер — Дмитро Захоженко
Сценограф — Олексій Хорошко
Художники з костюмів — Марія Антоняк, Олексій Хорошко
Перекладач п’єси Софокла — Андрій Содомора
Перекладачка п’єси Гайнера Мюллера — Ніна Захоженко
Музичне оформлення — Оксана Цимбаліст, Володимир Помірко
Художники з освітлення — Артур Темченко, Таїсія Малахова, Євгеній Петров
Звукорежисери — Володимир Помірко, Святослав Галась


Діють:

Зевс — Василь Колісник
Афродіта — Оксана Цимбаліст
Діоніс — Сергій Литвиненко
Ерос — Настя Лісовська
Арей — Назар Бонящук
Аід — Михайло Понзель
Гермес — Андрій Кравчук


Прем’єра — 1 березня 2020 року

ФІЛОКТЕТ. АНТИЧНИЙ РЕЙВ

За п’єсами Софокла і Гайнера Мюллера

Місце — мала сцена
Тривалість — 1 година 50 хвилин без антракту
Вікове обмеження: 18+


«Філоктет. Античний рейв» — вистава-переможниця Міжнародного театрального фестивалю-премії «ГРА» у трьох номінаціях: «Краща камерна вистава», акторка Оксана Цимбаліст перемогла в номінації «Краща жіноча роль», а Василь Сидорко — у номінації «Краща чоловіча роль». Організтори фестивалю – Національна спілка театральних діячів України.

Також «Філоктет. Античний рейв» увійшла до шорт-ліста Шевченківської премії 2023.


Що відрізняє людей від мавп? Люди ходять в барбершопи, спа-салони, інколи до церкви та на виборчі дільниці. Люди мають аккаунт на фб та бажання цілеспрямовано знищувати одне одного просто зі спортивного інтересу. А найголовніше, що у нас є здатність вигадувати історії, оповіді, міти.

Наприклад, такий. Отруйна змія вкусила героя війни за ногу. Рана не гоїться, гниє і смердить так, що ніхто не може перебувати поруч. Героя війни ізолюють на острові, де він страждає від фізичного болю, самотності і комплексу жертви. Але настає момент, коли всі розуміють: без нього війна не завершиться.

Герой повинен вирішити: залишитися страждати на острові, чи повернутись і допомогти тим, хто його сюди запроторив. Складний вибір. 

Пафосний — сказали б давні греки. 
Особисте VS Політичне — написали б у XX столітті. 
У міфах по-простому й не буває — казала вчителька зарубіжної літератури.
В житті, на жаль, теж — відповів би Гайнер Мюллер. 
Ні, він би ніколи не сказав таку банальність — скажуть театрознавці. 
Що розумного міг сказати цей комуняка — скажуть націоналісти.
Що він, взагалі, знає про війну — скажуть ветерани.
Треба було частіше ходити в театр — скаже Аїд, відкриваючи вам двері.


 

Світлини: Сергій Данєвіч


«Ненависть ця — то знак, що ти любив»



Відгуки про виставу:


Режисер — Дмитро Захоженко
Сценограф — Олексій Хорошко
Художники з костюмів — Марія Антоняк, Олексій Хорошко
Перекладач п’єси Софокла — Андрій Содомора
Перекладачка п’єси Гайнера Мюллера — Ніна Захоженко
Музичне оформлення — Оксана Цимбаліст, Володимир Помірко
Художники з освітлення — Артур Темченко, Таїсія Малахова, Євгеній Петров
Звукорежисери — Володимир Помірко, Святослав Галась


Діють:

Зевс — Василь Колісник
Афродіта — Оксана Цимбаліст
Діоніс — Сергій Литвиненко
Ерос — Настя Лісовська
Арей — Назар Бонящук
Аід — Михайло Понзель
Гермес — Андрій Кравчук


Прем’єра — 1 березня 2020 року

ФІЛОКТЕТ. АНТИЧНИЙ РЕЙВ

За п’єсами Софокла і Гайнера Мюллера

Місце — мала сцена
Тривалість — 1 година 50 хвилин без антракту
Вікове обмеження: 18+


«Філоктет. Античний рейв» — вистава-переможниця Міжнародного театрального фестивалю-премії «ГРА» у трьох номінаціях: «Краща камерна вистава», акторка Оксана Цимбаліст перемогла в номінації «Краща жіноча роль», а Василь Сидорко — у номінації «Краща чоловіча роль». Організтори фестивалю – Національна спілка театральних діячів України.

Також «Філоктет. Античний рейв» увійшла до шорт-ліста Шевченківської премії 2023.


Що відрізняє людей від мавп? Люди ходять в барбершопи, спа-салони, інколи до церкви та на виборчі дільниці. Люди мають аккаунт на фб та бажання цілеспрямовано знищувати одне одного просто зі спортивного інтересу. А найголовніше, що у нас є здатність вигадувати історії, оповіді, міти.

Наприклад, такий. Отруйна змія вкусила героя війни за ногу. Рана не гоїться, гниє і смердить так, що ніхто не може перебувати поруч. Героя війни ізолюють на острові, де він страждає від фізичного болю, самотності і комплексу жертви. Але настає момент, коли всі розуміють: без нього війна не завершиться.

Герой повинен вирішити: залишитися страждати на острові, чи повернутись і допомогти тим, хто його сюди запроторив. Складний вибір. 

Пафосний — сказали б давні греки. 
Особисте VS Політичне — написали б у XX столітті. 
У міфах по-простому й не буває — казала вчителька зарубіжної літератури.
В житті, на жаль, теж — відповів би Гайнер Мюллер. 
Ні, він би ніколи не сказав таку банальність — скажуть театрознавці. 
Що розумного міг сказати цей комуняка — скажуть націоналісти.
Що він, взагалі, знає про війну — скажуть ветерани.
Треба було частіше ходити в театр — скаже Аїд, відкриваючи вам двері.


 

 

Світлини: Олена Кондрашова


«Ненависть ця — то знак, що ти любив»



Відгуки про виставу:


Режисер — Дмитро Захоженко
Сценограф — Олексій Хорошко
Художники з костюмів — Марія Антоняк, Олексій Хорошко
Перекладач п’єси Софокла — Андрій Содомора
Перекладачка п’єси Гайнера Мюллера — Ніна Захоженко
Музичне оформлення — Оксана Цимбаліст, Володимир Помірко
Художники з освітлення — Артур Темченко, Таїсія Малахова, Євгеній Петров
Звукорежисери — Володимир Помірко, Святослав Галась


Діють:

Зевс — Василь Колісник
Афродіта — Оксана Цимбаліст
Діоніс — Сергій Литвиненко
Ерос — Настя Лісовська
Арей — Назар Бонящук
Аід — Михайло Понзель
Гермес — Андрій Кравчук


Прем’єра — 1 березня 2020 року

ФІЛОКТЕТ. АНТИЧНИЙ РЕЙВ

За п’єсами Софокла і Гайнера Мюллера

Місце — мала сцена
Тривалість — 1 година 50 хвилин без антракту
Вікове обмеження: 18+


«Філоктет. Античний рейв» — вистава-переможниця Міжнародного театрального фестивалю-премії «ГРА» у трьох номінаціях: «Краща камерна вистава», акторка Оксана Цимбаліст перемогла в номінації «Краща жіноча роль», а Василь Сидорко — у номінації «Краща чоловіча роль». Організтори фестивалю – Національна спілка театральних діячів України.

Також «Філоктет. Античний рейв» увійшла до шорт-ліста Шевченківської премії 2023.


Що відрізняє людей від мавп? Люди ходять в барбершопи, спа-салони, інколи до церкви та на виборчі дільниці. Люди мають аккаунт на фб та бажання цілеспрямовано знищувати одне одного просто зі спортивного інтересу. А найголовніше, що у нас є здатність вигадувати історії, оповіді, міти.

Наприклад, такий. Отруйна змія вкусила героя війни за ногу. Рана не гоїться, гниє і смердить так, що ніхто не може перебувати поруч. Героя війни ізолюють на острові, де він страждає від фізичного болю, самотності і комплексу жертви. Але настає момент, коли всі розуміють: без нього війна не завершиться.

Герой повинен вирішити: залишитися страждати на острові, чи повернутись і допомогти тим, хто його сюди запроторив. Складний вибір. 

Пафосний — сказали б давні греки. 
Особисте VS Політичне — написали б у XX столітті. 
У міфах по-простому й не буває — казала вчителька зарубіжної літератури.
В житті, на жаль, теж — відповів би Гайнер Мюллер. 
Ні, він би ніколи не сказав таку банальність — скажуть театрознавці. 
Що розумного міг сказати цей комуняка — скажуть націоналісти.
Що він, взагалі, знає про війну — скажуть ветерани.
Треба було частіше ходити в театр — скаже Аїд, відкриваючи вам двері.


 

Світлини: Сергій Данєвіч


«Ненависть ця — то знак, що ти любив»



Відгуки про виставу:


Режисер — Дмитро Захоженко
Сценограф — Олексій Хорошко
Художники з костюмів — Марія Антоняк, Олексій Хорошко
Перекладач п’єси Софокла — Андрій Содомора
Перекладачка п’єси Гайнера Мюллера — Ніна Захоженко
Музичне оформлення — Оксана Цимбаліст, Володимир Помірко
Художники з освітлення — Артур Темченко, Таїсія Малахова, Євгеній Петров
Звукорежисери — Володимир Помірко, Святослав Галась, Любомир Іщук
Помічниця режисера Ольга Кальнова


Діють:

Зевс — Василь Колісник
Афродіта — Оксана Цимбаліст
Діоніс — Сергій Литвиненко
Ерос — Настя Лісовська
Арей — Назар Бонящук
Аід — Михайло Понзель
Гермес — Андрій Кравчук


Прем’єра — 1 березня 2020 року

ФІЛОКТЕТ. АНТИЧНИЙ РЕЙВ

За п’єсами Софокла і Гайнера Мюллера

Місце — мала сцена
Тривалість — 1 година 50 хвилин без антракту
Вікове обмеження: 18+


«Філоктет. Античний рейв» — вистава-переможниця Міжнародного театрального фестивалю-премії «ГРА» у трьох номінаціях: «Краща камерна вистава», акторка Оксана Цимбаліст перемогла в номінації «Краща жіноча роль», а Василь Сидорко — у номінації «Краща чоловіча роль». Організтори фестивалю – Національна спілка театральних діячів України.

Також «Філоктет. Античний рейв» увійшла до шорт-ліста Шевченківської премії 2023.


Що відрізняє людей від мавп? Люди ходять в барбершопи, спа-салони, інколи до церкви та на виборчі дільниці. Люди мають аккаунт на фб та бажання цілеспрямовано знищувати одне одного просто зі спортивного інтересу. А найголовніше, що у нас є здатність вигадувати історії, оповіді, міти.

Наприклад, такий. Отруйна змія вкусила героя війни за ногу. Рана не гоїться, гниє і смердить так, що ніхто не може перебувати поруч. Героя війни ізолюють на острові, де він страждає від фізичного болю, самотності і комплексу жертви. Але настає момент, коли всі розуміють: без нього війна не завершиться.

Герой повинен вирішити: залишитися страждати на острові, чи повернутись і допомогти тим, хто його сюди запроторив. Складний вибір. 

Пафосний — сказали б давні греки. 
Особисте VS Політичне — написали б у XX столітті. 
У міфах по-простому й не буває — казала вчителька зарубіжної літератури.
В житті, на жаль, теж — відповів би Гайнер Мюллер. 
Ні, він би ніколи не сказав таку банальність — скажуть театрознавці. 
Що розумного міг сказати цей комуняка — скажуть націоналісти.
Що він, взагалі, знає про війну — скажуть ветерани.
Треба було частіше ходити в театр — скаже Аїд, відкриваючи вам двері.


 

Світлини: Сергій Данєвіч


«Ненависть ця — то знак, що ти любив»



Відгуки про виставу:


Режисер — Дмитро Захоженко
Сценограф — Олексій Хорошко
Художники з костюмів — Марія Антоняк, Олексій Хорошко
Перекладач п’єси Софокла — Андрій Содомора
Перекладачка п’єси Гайнера Мюллера — Ніна Захоженко
Музичне оформлення — Оксана Цимбаліст, Володимир Помірко
Художники з освітлення — Артур Темченко, Таїсія Малахова, Євгеній Петров
Звукорежисери — Володимир Помірко, Святослав Галась


Діють:

Зевс — Василь Колісник
Афродіта — Оксана Цимбаліст
Діоніс — Сергій Литвиненко
Ерос — Настя Лісовська
Арей — Назар Бонящук
Аід — Михайло Понзель
Гермес — Андрій Кравчук


Прем’єра — 1 березня 2020 року

МАКБЕТ

Місце — мала сцена
Тривалість — 2 години 30 хвилин з антрактом
18+


Драматургія — Андрій Бондаренко і Лєна Лягушонкова (за мотивами п’єси Вільяма Шекспіра)
Режисерка — Роза Саркісян
Сценограф — заслужений діяч мистецтв України Мар’ян Савіцький
Художниця з костюмів — Діана Ходячих, Діана Янчук
Художники з освітлення — Вікторія Романчук, Артур Темченко
Звукорежисери — Володимир Помірко, Остап Шупер
Асистентка драматургів — Катерина Сегет
Асистент режисерки Михайло Понзель
Відеозйомка — Владислав Білоненко

 


Діють:

Макбет — Михайло Понзель
Леді Макбет, Відьма — Надія Калинюк
Леді Дункан, Відьма — Таїсія Малахова
Леді Макдуф, Відьма — Ксенія Арнаут
Банко, Котик, Офіціант — Назар Бонящук
Ленокс — Данило Хромов
Малкольм, М’ясник, Солдат, Дреґ Квін — Ростислав Колачник


Коли закінчується війна, постають питання: що робити з полоненими? Що робити зі зрадниками? Як засівати поля? Ти можеш подумати про це завтра. Це завтра ти зробиш щось вартісне, тебе поважатимуть і любитимуть, а на голові сяятиме золота корона. Завтра тебе покажуть по тєліку. Завтра справедливість переможе. Завтра ти зможеш грати на гітарі, бо мріяла про це з дитинства. Завтра ти станеш вільним. Завтра, завтра, завтра… 
А що робить тебе вільним? Втеча? Влада? Або — любов? Чи можна бути наполовину вільним? Наполовину королем? Наполовину другом?  
Завтра, завтра, завтра… Але завтра Бірнамський ліс піде на Дунсінан, а здоровенний кріль вискочить на дорогу і спитає: «Що таке — емансипація?»
Або — тут і зараз. Коли три стрьомні жінки пропонують тобі щось, що ти, може, й заслужив, не спіши радіти.


Андрій Бондаренко драматург, доктор філософії. Пише п’єси з 2012 р. Дебютний текст «Літній сум» був надрукований у скороченому вигляді у часописі «Українська культура» (#4, 2013). Зі своїми текстами неодноразово потрапляв у шорт-лісти українських драматургічних фестивалів — «Тиждень актуальної п’єси» та  «Драма. UA». Захоплюється творчістю Платона та Лани Дель Рей. Зняв фільм «Ніч з Наталею» за своєю п’єсою «Інтерв’ю з другом». За словами друга-штукатура: фільм, п’єса і автор — лайно.


Лєна Лягушонкова закінчила істфак ЛНУ імені Т. Шевченка у Луганську та працювала вісім років у казино. Перше публічне читання п’єси Лєни Лягушонкової відбулося на фестивалі Тиждень актуальної п’єси у 2018 році. Тричі намагалася написати текст про Голокост і тричі відкидала цю ідею. Любить історію Давнього Риму, але пише про «тут і зараз». Страждає через власну недосконалість та любить котиків, бо вони — досконалі. Мріє створити текст вистави за коміксом. Впала в канал у Венеції. 


Роза Саркісян — режисерка-постановниця Івано-Франківського національного драматичного театру імені І. Франка, кураторка. Вивчала соціологію в ХНУ імені В. Каразіна та режисуру драматичного театру в ХНУМ імені П. Котляревського. Учасниця численних міжнародних майстер-класів, лабораторій, освітніх програм. Режисерка близько двох десятків вистав в різних містах України. Найвідоміші з них: «Мій дід копав, мій батько копав, а я не буду…» (спільно з Агнєшкою Блонською, драматурги — Йоанна Віховська, Дмитро Левицький), «Прекрасні, прекрасні, прекрасні часи» (драматургиня — Йоанна Віховська за темами твору «За дверима» Ельфріде Єлінек), «Прихоз 4:48» за п’єсою Сари Кейн. Любить каву з молоком. Без цукру. Червона шапочка сучасного українського театру.


МАКБЕТ: А хіба на війні бувають хороші хлопчики?


Прем’єра — 7 лютого 2020 року

Світлини: Ян Галас

From Germany With Love


Місце — велика сцена
Приблизна тривалість — 1 година 45 хвилин без антракту
Мова — українська


Автори: Андре Ерлен і Штефан X. Крафт

Перекладачки з німецької: Ніна Захоженко, Наталка Сняданко

Перекладачка з англійської: Юлія Калиш


Ви чули коли-небудь про місто Зенфтенберг? Ні? Не хвилюйтесь, потренувавшись кілька разів, ви зможете правильно вимовити його назву.
Більше того, завдяки театру Лесі маєте шанс відкрити для себе це маленьке місто між Дрезденом і Берліном.
Його мешканці відправили вам посилку, наповнену відбитками їхнього життя в Брандербурзі — однієї з федеративних земель в Німеччині з великим вугільним басейном. Розкриваючи її, ви познайомитесь з молодою жінкою, яка поїхала із Зенфтенбергу аж до Австралії, щоби стати пекарем, а потім повернулась і відкрила найкращу пекарню в місті. Перед вами також постане старий чоловік, який колись очолював шахту, а тепер керує шахтарським хором, всі учасники якого мають понад 80 років. Вам навіть пощастить почути одну з їхніх улюблених пісень. Ви зустрінете двох дуже яскравих 10-річних хлопчиків, соціального працівника, молоду маму, місцеву вчительку і багатьох інших. Ви покуштуєте те, що люблять їсти мешканці Зенфтенбергу, і врешті-решт, сподіваємось, (в)пізнаєте частинку їхнього життя — сліди печалей і радостей людей з маленького міста за 1500 кілометрів від нас. І, можливо, географія перестане мати таке велике значення.

Прем’єра — 1 лютого 2020 року 


«From Germany With Love» – перша частина українсько-німецького театрального проекту «Прикордонні території — ідентичність, різноманітність, суспільство: зараз, до та після».
Проект реалізовують троє партнерів: Театр Лесі Українки (м. Львів, UA),Театр Нова Сцена/Die Neue Bühne (м. Зенфтенберг, GE) та Незалежний театр Futur3 (м. Кельн, GE).
Метою співпраці є міжкультурне спілкування, обмін досвідом та налагодження нових форм комунікації через театральні копродукції.
Впродовж 2020-2021 років було створено ще дві копродукції.
Проект відбувається за підтримки Фонду Допельпас/Fond DoppelPass (GE)

Світлини: Тетяна Джафарова


Андре Ерлен — театральний діяч. Народився у 1974 році  в Німеччині. Закінчив Kunstakademie Düsseldorf, клас живопису та теорії мистецтва професора Герхарда Мерца. В 1995-2001 рр. був членом Actors´ Studio Pulheim. Брав участь у Studio’s German-Polish, освітній програмі, яка передбачала співпрацю з Театральною школою Кракова і Театром Гардженіце та навчання в Єжи Штура, Кристофа Міклашевський та співачки Ольги Швайгер. У 2002 році починає створювати музичні і театральні перформанси з українською співачкою і композиторкою Мар’яною Садовською. З 2004 року — художній спів-керівник експериментального театру Futur3, член-засновник театральної мережі Freihandelszone (м. Кельн). З 2006 року — художній спів-керівник та куратор міжнародного театрального фестивалю танцю та театру GLOBALIZE:COLOGNE. Учасник багатьох мистецьких платформ в Європі та Азії. Отримав кілька нагород за акторську майстерність та режисуру. Проводив семінари для акторів на International workshop festival Tel Aviv Israel та у Принстонському університеті, США. З 2016 року працює викладачем акторської майстерності  у Theaterakademie Köln. 
Штефан Х. Крафт — актор, режисер та викладач акторської майстерності. Народився 1966 року у Фрайбурзі. Навчався в Університеті Кельну. Пізніше студіював акторську майстерність та режисуру у Німеччині та Швейцарії. У 1992-2004рр — учасник швейцарської театральної компанії «Theater pour le moment», постановки якої відомі своїм експериментальним підходом до мови та руху. Гастролював в Німеччині, Франції, Великобританії, Польщі, Греції, Бельгії, Індонезії та Сінгапурі. З 1997 по 2003 рік був директором театральної частини Kulturhallen Dampfzentrale в Берні (Швейцарія). Співпрацює з великими театральними колективами Німеччини та Швейцарії та є одним із засновників театральної компанії Futur3 (Кельн) та Freihandelszone ensemble netzwerk (Кельн). Співкуратор міжнародних театральних фестивалів GLOBALIZE:COLOGNE and URBÄNG! Викладає акторську майстерність для дітей і для студентів у Drama School DER KELLER в Кельні.Окрім праці в театрі, любить проводити час з улюбленими людьми і сидіти на березі Північного моря. 

УЯВНІ МАРШРУТИ ЛЬВОВОМ

Імерсивна вистава-гра для десяти глядачів та глядачок

Місце — Галерея сценографії
Тривалість — 1 година


Уявні маршрути Львовом — це інтимний перформанс, який через гру у піску досліджує перетини львівських історій та урбаністичних асоціацій. Річковий пісок Полтви та óбрази на ньому стануть відправними точками у фантазійній подорожі учасників та учасниць, які зануряться в уявний світ Львова через водну стихію, точніше її відсутність.

Апелюючи до середньовічного жанру ітінерарій (докладних паломницьких текстів та ілюстрацій) і містеріального театру, «Уявні маршрути Львовом», підважують їх, концентруючись на сучасних темах міської екології, історії місцевих громад та дис/утопічного майбутнього. Крім того, на відміну від минулих епох, провідницями у цьому піщаному ритуалі стануть дві знатниці, які розкриють не тільки секрети міста і його підземної води, але й уяву та пам’ять присутніх на дійстві, які пливтимуть за напрямком ріки Полтви та її приток.


У тексті перформансу використано: вірш Дебори Фоґель у перекладі Юрка Прохаська, уривки діалогів із п’єси «Сватання на Гончарівці» Григорія Квітки-Основ’яненка, уривок опери Ріхарда Ваґнера «Лоенгрін».



 

Авторка ідеї та драматургиня — Вікторія Миронюк
Текст — Вікторія Миронюк і перформерки
Перформерки — Анастасія Лісовська і Ісабель Меркулова;
Сценографія — Вікторія Миронюк
Звукове дослідження — Остап Мануляк
Постановка голосу — Микола Тетюк
Звукорежисер — Володимир Помірко
Анімація — Олексій Хорошко
Стилістика костюмів — Вікторія Миронюк та Ірина Полянська
Художниця з костюмів — Ірина Полянська


Про авторку ідеї:

Вікторія Миронюк — міждисциплінарна мисткиня, перформерка та працівниця театру. Закінчила магістерські програми «Теорія культури» в Національному університеті «Києво-Могилянська Академія» у Києві та «Сучасні сценічні практики та візуальна культура» в Мадриді, а також програму післядипломної освіти «Вищі студії перформансу та сценографії» у Брюсселі. Вікторія працює над проектами на перетині перформативних, учасницьких та візуальних мистецьких практик, які досліджують питання ритуальних структур, їхні межі та потенціали. Презентувала свої роботи на фестивалях Zurcher Teatr Spektakel, Festival Belluard Bollwerk International, La Cosa en Casa, Festival Les Nuits Blanches, ParadeFest, Фестиваль молодих українських художників, та інших подіях.


Перформанс створено за підтримки Центру міської історії


Прем’єра — 20 грудня 2019

УЯВНІ МАРШРУТИ ЛЬВОВОМ

Імерсивна вистава-гра для десяти глядачів та глядачок

Місце — Галерея сценографії
Тривалість — 1 година


Уявні маршрути Львовом — це інтимний перформанс, який через гру у піску досліджує перетини львівських історій та урбаністичних асоціацій. Річковий пісок Полтви та óбрази на ньому стануть відправними точками у фантазійній подорожі учасників та учасниць, які зануряться в уявний світ Львова через водну стихію, точніше її відсутність.

Апелюючи до середньовічного жанру ітінерарій (докладних паломницьких текстів та ілюстрацій) і містеріального театру, «Уявні маршрути Львовом», підважують їх, концентруючись на сучасних темах міської екології, історії місцевих громад та дис/утопічного майбутнього. Крім того, на відміну від минулих епох, провідницями у цьому піщаному ритуалі стануть дві знатниці, які розкриють не тільки секрети міста і його підземної води, але й уяву та пам’ять присутніх на дійстві, які пливтимуть за напрямком ріки Полтви та її приток.


У тексті перформансу використано: вірш Дебори Фоґель у перекладі Юрка Прохаська, уривки діалогів із п’єси «Сватання на Гончарівці» Григорія Квітки-Основ’яненка, уривок опери Ріхарда Ваґнера «Лоенгрін».



Авторка ідеї та драматургиня — Вікторія Миронюк
Текст — Вікторія Миронюк і перформерки
Перформерки — Анастасія Лісовська і Ісабель Меркулова;
Сценографія — Вікторія Миронюк
Звукове дослідження — Остап Мануляк
Постановка голосу — Микола Тетюк
Звукорежисер — Володимир Помірко
Анімація — Олексій Хорошко
Стилістика костюмів — Вікторія Миронюк та Ірина Полянська
Художниця з костюмів — Ірина Полянська


Про авторку ідеї:

Вікторія Миронюк — міждисциплінарна мисткиня, перформерка та працівниця театру. Закінчила магістерські програми «Теорія культури» в Національному університеті «Києво-Могилянська Академія» у Києві та «Сучасні сценічні практики та візуальна культура» в Мадриді, а також програму післядипломної освіти «Вищі студії перформансу та сценографії» у Брюсселі. Вікторія працює над проектами на перетині перформативних, учасницьких та візуальних мистецьких практик, які досліджують питання ритуальних структур, їхні межі та потенціали. Презентувала свої роботи на фестивалях Zurcher Teatr Spektakel, Festival Belluard Bollwerk International, La Cosa en Casa, Festival Les Nuits Blanches, ParadeFest, Фестиваль молодих українських художників, та інших подіях.


Перформанс створено за підтримки Центру міської історії


Прем’єра — 20 грудня 2019