ЛЮДИ


За п’єсою Моніки Каньової
Місце — велика сцена
Тривалість — 1 година 20 хвилин


Інколи здається, що у світі немає нічого складнішого за людські стосунки. От наприклад — Йозеф. Чоловік переживає не найкращий період свого життя. Колись успішний і впливовий — тепер занедбаний, стомлений і нібито хворий. Йозеф страждає. Бідолашний Йозеф! Страждає від усіх цих невдячних, пихатих, поверхневих людей. Вам, може, навіть стане його шкода. Саме в цей момент варто згадати, що людські стосунки будуються з двох боків. І якщо хтось вперто викладає з цеглин стіни, цементуючи їх маніпуляціями, то рано чи пізно опиниться в лабіринті, де жодна Аріадна не подасть йому нитку. Та вона й не потрібна, якщо ти — Мінотавр.


Перекладачка — Ірина Забіяка
Режисер — Василь Колісник
Сценографія — Ірина Полянська
Пластика — Галина Щупак
Художники зі світла — Артур Темченко, Євгеній Петров


Діють:

Йозеф — Андрій Кравчук
Василь — Ростислав Колачник
Контролерка — Оксана Цимбаліст
Тихий — Сергій Литвиненко
Ольга — Ісабель Меркулова
Яромір — Дмитро Наумець



 

Прем’єра — 8 червня 2019 року


Вистава відбувається в рамках спільного з Činoherní studio Theatre (Чехія) проекту «Діалог без кордонів» за підтримки Чеського Центру в Києві


Відгуки про виставу:


Про авторів вистави

Моніка Каньова — народилась 1979 року в Празі, де і мешкає донині. Вивчає театро- та кінознавство в Університеті імені Палацького в Оломоуці та працює в ательє і майстернях Національного театру. Пише у невеличкій квартирі над корчмою. А те, про що не пише, — фотографує і малює. «Мене цікавить людська суть — людина повна протиріч, людина, яка змушена жити у суспільстві, відкидаючи це суспільство. Обожнюю філософію Ніцше, Кʼєркегора, Юнга, Шопенгауера. Вони мене надихають»


Василь Колісник — народився 1990 року в Тернопільській області. Закінчив факультет мистецтв Тернопільського національного педагогічного університету імені В. Гнатюка. Працює актором у Львівському академічному театрі імені Лесі Курбаса. Засновник та автор подкаст-шоу «Радіо Скорбота». Любить котів і кататись на ровері.

ЛЮДИ


За п’єсою Моніки Каньової
Місце — велика сцена
Тривалість — 1 година 20 хвилин


Інколи здається, що у світі немає нічого складнішого за людські стосунки. От наприклад — Йозеф. Чоловік переживає не найкращий період свого життя. Колись успішний і впливовий — тепер занедбаний, стомлений і нібито хворий. Йозеф страждає. Бідолашний Йозеф! Страждає від усіх цих невдячних, пихатих, поверхневих людей. Вам, може, навіть стане його шкода. Саме в цей момент варто згадати, що людські стосунки будуються з двох боків. І якщо хтось вперто викладає з цеглин стіни, цементуючи їх маніпуляціями, то рано чи пізно опиниться в лабіринті, де жодна Аріадна не подасть йому нитку. Та вона й не потрібна, якщо ти — Мінотавр.


Перекладачка — Ірина Забіяка
Режисер — Василь Колісник
Сценографія — Ірина Полянська
Пластика — Галина Щупак
Художники зі світла — Артур Темченко, Євгеній Петров


Діють:

Йозеф — Андрій Кравчук
Василь — Ростислав Колачник
Контролерка — Оксана Цимбаліст
Тихий — Сергій Литвиненко
Ольга — Ісабель Меркулова
Яромір — Дмитро Наумець



 

Прем’єра — 8 червня 2019 року


Вистава відбувається в рамках спільного з Činoherní studio Theatre (Чехія) проекту «Діалог без кордонів» за підтримки Чеського Центру в Києві


Відгуки про виставу:


Про авторів вистави

Моніка Каньова — народилась 1979 року в Празі, де і мешкає донині. Вивчає театро- та кінознавство в Університеті імені Палацького в Оломоуці та працює в ательє і майстернях Національного театру. Пише у невеличкій квартирі над корчмою. А те, про що не пише, — фотографує і малює. «Мене цікавить людська суть — людина повна протиріч, людина, яка змушена жити у суспільстві, відкидаючи це суспільство. Обожнюю філософію Ніцше, Кʼєркегора, Юнга, Шопенгауера. Вони мене надихають»


Василь Колісник — народився 1990 року в Тернопільській області. Закінчив факультет мистецтв Тернопільського національного педагогічного університету імені В. Гнатюка. Працює актором у Львівському академічному театрі імені Лесі Курбаса. Засновник та автор подкаст-шоу «Радіо Скорбота». Любить котів і кататись на ровері.

ЛЮДИ


За п’єсою Моніки Каньової
Місце — велика сцена
Тривалість — 1 година 20 хвилин


Інколи здається, що у світі немає нічого складнішого за людські стосунки. От наприклад — Йозеф. Чоловік переживає не найкращий період свого життя. Колись успішний і впливовий — тепер занедбаний, стомлений і нібито хворий. Йозеф страждає. Бідолашний Йозеф! Страждає від усіх цих невдячних, пихатих, поверхневих людей. Вам, може, навіть стане його шкода. Саме в цей момент варто згадати, що людські стосунки будуються з двох боків. І якщо хтось вперто викладає з цеглин стіни, цементуючи їх маніпуляціями, то рано чи пізно опиниться в лабіринті, де жодна Аріадна не подасть йому нитку. Та вона й не потрібна, якщо ти — Мінотавр.


Перекладачка — Ірина Забіяка
Режисер — Василь Колісник
Сценографія — Ірина Полянська
Пластика — Галина Щупак
Художники зі світла — Артур Темченко, Євгеній Петров


Діють:

Йозеф — Андрій Кравчук
Василь — Ростислав Колачник
Контролерка — Оксана Цимбаліст/Світлана Федєшова
Тихий — Сергій Литвиненко
Ольга — Ісабель Меркулова
Яромір — Дмитро Наумець



 

Прем’єра — 8 червня 2019 року


Вистава відбувається в рамках спільного з Činoherní studio Theatre (Чехія) проекту «Діалог без кордонів» за підтримки Чеського Центру в Києві


Відгуки про виставу:


Про авторів вистави

Моніка Каньова — народилась 1979 року в Празі, де і мешкає донині. Вивчає театро- та кінознавство в Університеті імені Палацького в Оломоуці та працює в ательє і майстернях Національного театру. Пише у невеличкій квартирі над корчмою. А те, про що не пише, — фотографує і малює. «Мене цікавить людська суть — людина повна протиріч, людина, яка змушена жити у суспільстві, відкидаючи це суспільство. Обожнюю філософію Ніцше, Кʼєркегора, Юнга, Шопенгауера. Вони мене надихають»


Василь Колісник — народився 1990 року в Тернопільській області. Закінчив факультет мистецтв Тернопільського національного педагогічного університету імені В. Гнатюка. Працює актором у Львівському академічному театрі імені Лесі Курбаса. Засновник та автор подкаст-шоу «Радіо Скорбота». Любить котів і кататись на ровері.

ЛЮДИ


За п’єсою Моніки Каньової
Місце — велика сцена
Тривалість — 1 година 20 хвилин


Інколи здається, що у світі немає нічого складнішого за людські стосунки. От наприклад — Йозеф. Чоловік переживає не найкращий період свого життя. Колись успішний і впливовий — тепер занедбаний, стомлений і нібито хворий. Йозеф страждає. Бідолашний Йозеф! Страждає від усіх цих невдячних, пихатих, поверхневих людей. Вам, може, навіть стане його шкода. Саме в цей момент варто згадати, що людські стосунки будуються з двох боків. І якщо хтось вперто викладає з цеглин стіни, цементуючи їх маніпуляціями, то рано чи пізно опиниться в лабіринті, де жодна Аріадна не подасть йому нитку. Та вона й не потрібна, якщо ти — Мінотавр.


Перекладачка — Ірина Забіяка
Режисер — Василь Колісник
Сценографія — Ірина Полянська
Пластика — Галина Щупак
Художники зі світла — Артур Темченко, Євгеній Петров


Діють:

Йозеф — Андрій Кравчук
Василь — Ростислав Колачник
Контролерка — Оксана Цимбаліст/Світлана Федєшова
Тихий — Сергій Литвиненко
Ольга — Ісабель Меркулова
Яромір — Дмитро Наумець



 

Прем’єра — 8 червня 2019 року


Вистава відбувається в рамках спільного з Činoherní studio Theatre (Чехія) проекту «Діалог без кордонів» за підтримки Чеського Центру в Києві


Відгуки про виставу:


Про авторів вистави

Моніка Каньова — народилась 1979 року в Празі, де і мешкає донині. Вивчає театро- та кінознавство в Університеті імені Палацького в Оломоуці та працює в ательє і майстернях Національного театру. Пише у невеличкій квартирі над корчмою. А те, про що не пише, — фотографує і малює. «Мене цікавить людська суть — людина повна протиріч, людина, яка змушена жити у суспільстві, відкидаючи це суспільство. Обожнюю філософію Ніцше, Кʼєркегора, Юнга, Шопенгауера. Вони мене надихають»


Василь Колісник — народився 1990 року в Тернопільській області. Закінчив факультет мистецтв Тернопільського національного педагогічного університету імені В. Гнатюка. Працює актором у Львівському академічному театрі імені Лесі Курбаса. Засновник та автор подкаст-шоу «Радіо Скорбота». Любить котів і кататись на ровері.

ГАЛДАМАШ

За п’єсою «Екологічна балада» Ольги Мацюпи

Місце — мала сцена
Вікове обмеження — 18+
Тривалість — 1 година 40 хвилин без антракту


Ви вірите в карму? А в карпатських мольфарів? А в глобальне потепління? А в кінець світу? А в те, що дерева спілкуються між собою? А в надзвичайну силу мистецтва?
Хочете вірте, хочете ні, а одного разу Лісоруби зійдуть зі стін Будинку побуту в Коломиї і скажуть: «Око за око» і не буде що їм заперечити, бо це найчесніша у світі формула. 
Тоді ж пелехата гуцулка Намішка напече булок з афинами і сяде грати на дримбі, яку їй не подарував коханий. 

А потім дерево, з якого зроблена ваша модна полиця з ікеї, прошепоче: «Бляха-муха, ну що за люди?». Це і буде точка неповернення. 



«Нішо не є в світі рівним. Нема ні часу, ні ото простору»


Світлини: Марія Шавель


Відгуки про виставу:

 


Режисерка Світлана Ілюк
Сценографія Вікторія Романчук
Художниця з костюмів Марія Антоняк
Художники з освітлення Артур Темченко, Євгеній Петров
Медіазабезпечення Сергій Климець
Звукорежисери Володимир Помірко, Любомир Іщук
Музичне оформлення: Таїсія Малахова акордеон, Артур Темченко тилинка, барабан, ліра.
Музичний пошук Світлана Ілюк, Софія Лешишак
Керівник художньо-постановочної частини Юрій Захарко
Костюмери Галина Гладун, Діана Янчук
Кравчиня Тетяна Калініченко
Реквізиторка Марта Божик
Художниця-оформлювачка Ірина Полянська
Художник-конструктор, інженер, робота з металом, деревом і пластиком Сергій Столярук
Монтувальники Олег Жеребецький, Ростислав Колачник, Сергій Литвиненко, Юрій Петришин
Головна адміністраторка  Ірина Чаниж
PR Анна Гетманова
Дизайн Олена Коновал
Помічниця режисера Ольга Кальнова


Діють:

Микола Назар Бонящук
Мама Миколи Оксана Цимбаліст
Намішка Софія Лешишак
Іван Омелянович Сергій Литвиненко
Аліна Таїсія Малахова
Єнс Василь Колісник
Лісоруби — Віталій Гордієнко, Андрій Кравчук, Михайло Понзель


Прем’єра — 31 жовтня 2020 року


Про авторок 

Ольга Мацюпа драматургиня і театрознавиця. Народилася у Підбірцях біля Львова. Закінчила сербістику у ЛНУ ім. Івана Франка, отримала  ступінь доктора філософії з театрології і літературознавства в Університеті Марії Кюрі-Склодовської в Любліні. Стипендіатка програми «Ґауде Полонія» у 2019 році. П’єси неодноразово входили до коротких і довгих листів конкурсів «Тиждень актуальної п’єси» (Київ), «Драма.UA» (Львів), «Любімовка» (Москва). У 2017 році п’єса «Екологічна балада» перемогла в номінації «іноземна драма» у німецькому драматургічному конкурсі «Heidelberger Stückemarkt». 

Світлана Ілюк  народилась у Верховині, у сім’ї музикантів. У 2017 році закінчила Інститут мистецтв Прикарпатського національного університету імені В. Стефаника. Співзасновниця аматорського гуцульського театру та фото-студії «ENJOY AGENCY». У 2017 році реалізувала перформанс «Трансгресія. Трансформація. Сепарація» на фестивалі Porto-Franko (м. Івано-Франківськ) за твором «Чекаючи на Годо» Семюеля Беккета. Любить сцену, подорожі, гори та музику. Постановка «Галдамаш» дебют Світлани Ілюк на професійній сцені.

Вікторія Романчук художниця, учасниця Революції Гідності, волонтерка, засновниця молодіжної мистецької формації «Maysternia» (м. Луцьк). Закінчила художній розпис у Косівському училищі ДПМ ЛНАМ, та монументальний живопис у ЛНАМ, де зараз отримує ступінь магістра. Учасниця багатьох українських та міжнародних групових виставок. Авторка персональних проектів: «Сторожа» (2019 р, Будинок Профспілок м. Київ, галерея ВОНСХУ, м. Луцьк, Музей Територія Терору, м. Львів); «Клітка» (2019 р, Галерея мистецтв ВОНСХУ, м. Луцьк); «Шлях» (2020 р, Музей сучасного мистецтва Корсаків, м. Луцьк). Нагороджена орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

ГАЛДАМАШ

За п’єсою «Екологічна балада» Ольги Мацюпи

Місце — мала сцена
Вікове обмеження — 18+
Тривалість — 1 година 40 хвилин без антракту


Ви вірите в карму? А в карпатських мольфарів? А в глобальне потепління? А в кінець світу? А в те, що дерева спілкуються між собою? А в надзвичайну силу мистецтва?
Хочете вірте, хочете ні, а одного разу Лісоруби зійдуть зі стін Будинку побуту в Коломиї і скажуть: «Око за око» і не буде що їм заперечити, бо це найчесніша у світі формула. 
Тоді ж пелехата гуцулка Намішка напече булок з афинами і сяде грати на дримбі, яку їй не подарував коханий. 

А потім дерево, з якого зроблена ваша модна полиця з ікеї, прошепоче: «Бляха-муха, ну що за люди?». Це і буде точка неповернення. 



«Нішо не є в світі рівним. Нема ні часу, ні ото простору»


Світлини: Христина Корол


Відгуки про виставу:

 


Режисерка Світлана Ілюк
Сценографія Вікторія Романчук
Художниця з костюмів Марія Антоняк
Художники з освітлення Артур Темченко, Євгеній Петров
Медіазабезпечення Сергій Климець
Звукорежисери Володимир Помірко, Любомир Іщук
Музичне оформлення: Таїсія Малахова акордеон, Артур Темченко тилинка, барабан, ліра.
Музичний пошук Світлана Ілюк, Софія Лешишак
Керівник художньо-постановочної частини Юрій Захарко
Костюмери Галина Гладун, Діана Янчук
Кравчиня Тетяна Калініченко
Реквізиторка Марта Божик
Художниця-оформлювачка Ірина Полянська
Художник-конструктор, інженер, робота з металом, деревом і пластиком Сергій Столярук
Монтувальники Олег Жеребецький, Ростислав Колачник, Сергій Литвиненко, Юрій Петришин
Головна адміністраторка  Ірина Чаниж
PR Анна Гетманова
Дизайн Олена Коновал
Помічниця режисера Ольга Кальнова


Діють:

Микола Назар Бонящук
Мама Миколи Оксана Цимбаліст
Намішка Софія Лешишак
Іван Омелянович Сергій Литвиненко
Аліна Таїсія Малахова
Єнс Василь Колісник
Лісоруби — Володимир Левінець, Андрій Кравчук, Михайло Понзель


Прем’єра — 31 жовтня 2020 року


Про авторок 

Ольга Мацюпа драматургиня і театрознавиця. Народилася у Підбірцях біля Львова. Закінчила сербістику у ЛНУ ім. Івана Франка, отримала  ступінь доктора філософії з театрології і літературознавства в Університеті Марії Кюрі-Склодовської в Любліні. Стипендіатка програми «Ґауде Полонія» у 2019 році. П’єси неодноразово входили до коротких і довгих листів конкурсів «Тиждень актуальної п’єси» (Київ), «Драма.UA» (Львів), «Любімовка» (Москва). У 2017 році п’єса «Екологічна балада» перемогла в номінації «іноземна драма» у німецькому драматургічному конкурсі «Heidelberger Stückemarkt». 

Світлана Ілюк  народилась у Верховині, у сім’ї музикантів. У 2017 році закінчила Інститут мистецтв Прикарпатського національного університету імені В. Стефаника. Співзасновниця аматорського гуцульського театру та фото-студії «ENJOY AGENCY». У 2017 році реалізувала перформанс «Трансгресія. Трансформація. Сепарація» на фестивалі Porto-Franko (м. Івано-Франківськ) за твором «Чекаючи на Годо» Семюеля Беккета. Любить сцену, подорожі, гори та музику. Постановка «Галдамаш» дебют Світлани Ілюк на професійній сцені.

Вікторія Романчук художниця, учасниця Революції Гідності, волонтерка, засновниця молодіжної мистецької формації «Maysternia» (м. Луцьк). Закінчила художній розпис у Косівському училищі ДПМ ЛНАМ, та монументальний живопис у ЛНАМ, де зараз отримує ступінь магістра. Учасниця багатьох українських та міжнародних групових виставок. Авторка персональних проектів: «Сторожа» (2019 р, Будинок Профспілок м. Київ, галерея ВОНСХУ, м. Луцьк, Музей Територія Терору, м. Львів); «Клітка» (2019 р, Галерея мистецтв ВОНСХУ, м. Луцьк); «Шлях» (2020 р, Музей сучасного мистецтва Корсаків, м. Луцьк). Нагороджена орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

ГАЛДАМАШ

За п’єсою «Екологічна балада» Ольги Мацюпи

Місце — мала сцена
Вікове обмеження — 18+
Тривалість — 1 година 40 хвилин без антракту


Ви вірите в карму? А в карпатських мольфарів? А в глобальне потепління? А в кінець світу? А в те, що дерева спілкуються між собою? А в надзвичайну силу мистецтва?
Хочете вірте, хочете ні, а одного разу Лісоруби зійдуть зі стін Будинку побуту в Коломиї і скажуть: «Око за око» і не буде що їм заперечити, бо це найчесніша у світі формула. 
Тоді ж пелехата гуцулка Намішка напече булок з афинами і сяде грати на дримбі, яку їй не подарував коханий. 

А потім дерево, з якого зроблена ваша модна полиця з ікеї, прошепоче: «Бляха-муха, ну що за люди?». Це і буде точка неповернення. 



«Нішо не є в світі рівним. Нема ні часу, ні ото простору»


Світлини: Христина Корол


Відгуки про виставу:

 


Режисерка Світлана Ілюк
Сценографія Вікторія Романчук
Художниця з костюмів Марія Антоняк
Художники з освітлення Артур Темченко, Євгеній Петров
Медіазабезпечення Сергій Климець
Звукорежисери Володимир Помірко, Любомир Іщук
Музичне оформлення: Таїсія Малахова акордеон, Артур Темченко тилинка, барабан, ліра.
Музичний пошук Світлана Ілюк, Софія Лешишак
Керівник художньо-постановочної частини Юрій Захарко
Костюмери Галина Гладун, Діана Янчук
Кравчиня Тетяна Калініченко
Реквізиторка Марта Божик
Художниця-оформлювачка Ірина Полянська
Художник-конструктор, інженер, робота з металом, деревом і пластиком Сергій Столярук
Монтувальники Олег Жеребецький, Ростислав Колачник, Сергій Литвиненко, Юрій Петришин
Головна адміністраторка  Ірина Чаниж
PR Анна Гетманова
Дизайн Олена Коновал
Помічниця режисера Ольга Кальнова


Діють:

Микола Назар Бонящук
Мама Миколи Оксана Цимбаліст
Намішка Софія Лешишак
Іван Омелянович Сергій Литвиненко
Аліна Таїсія Малахова
Єнс Василь Колісник
Лісоруби — Володимир Левінець, Андрій Кравчук, Михайло Понзель


Прем’єра — 31 жовтня 2020 року


Про авторок 

Ольга Мацюпа драматургиня і театрознавиця. Народилася у Підбірцях біля Львова. Закінчила сербістику у ЛНУ ім. Івана Франка, отримала  ступінь доктора філософії з театрології і літературознавства в Університеті Марії Кюрі-Склодовської в Любліні. Стипендіатка програми «Ґауде Полонія» у 2019 році. П’єси неодноразово входили до коротких і довгих листів конкурсів «Тиждень актуальної п’єси» (Київ), «Драма.UA» (Львів), «Любімовка» (Москва). У 2017 році п’єса «Екологічна балада» перемогла в номінації «іноземна драма» у німецькому драматургічному конкурсі «Heidelberger Stückemarkt». 

Світлана Ілюк  народилась у Верховині, у сім’ї музикантів. У 2017 році закінчила Інститут мистецтв Прикарпатського національного університету імені В. Стефаника. Співзасновниця аматорського гуцульського театру та фото-студії «ENJOY AGENCY». У 2017 році реалізувала перформанс «Трансгресія. Трансформація. Сепарація» на фестивалі Porto-Franko (м. Івано-Франківськ) за твором «Чекаючи на Годо» Семюеля Беккета. Любить сцену, подорожі, гори та музику. Постановка «Галдамаш» дебют Світлани Ілюк на професійній сцені.

Вікторія Романчук художниця, учасниця Революції Гідності, волонтерка, засновниця молодіжної мистецької формації «Maysternia» (м. Луцьк). Закінчила художній розпис у Косівському училищі ДПМ ЛНАМ, та монументальний живопис у ЛНАМ, де зараз отримує ступінь магістра. Учасниця багатьох українських та міжнародних групових виставок. Авторка персональних проектів: «Сторожа» (2019 р, Будинок Профспілок м. Київ, галерея ВОНСХУ, м. Луцьк, Музей Територія Терору, м. Львів); «Клітка» (2019 р, Галерея мистецтв ВОНСХУ, м. Луцьк); «Шлях» (2020 р, Музей сучасного мистецтва Корсаків, м. Луцьк). Нагороджена орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

ГАЛДАМАШ

За п’єсою «Екологічна балада» Ольги Мацюпи

Місце — мала сцена
Вікове обмеження — 18+
Тривалість — 1 година 40 хвилин без антракту


Ви вірите в карму? А в карпатських мольфарів? А в глобальне потепління? А в кінець світу? А в те, що дерева спілкуються між собою? А в надзвичайну силу мистецтва?
Хочете вірте, хочете ні, а одного разу Лісоруби зійдуть зі стін Будинку побуту в Коломиї і скажуть: «Око за око» і не буде що їм заперечити, бо це найчесніша у світі формула. 
Тоді ж пелехата гуцулка Намішка напече булок з афинами і сяде грати на дримбі, яку їй не подарував коханий. 

А потім дерево, з якого зроблена ваша модна полиця з ікеї, прошепоче: «Бляха-муха, ну що за люди?». Це і буде точка неповернення. 



«Нішо не є в світі рівним. Нема ні часу, ні ото простору»


Світлини: Христина Корол


Відгуки про виставу:

 


Режисерка Світлана Ілюк
Сценографія Вікторія Романчук
Художниця з костюмів Марія Антоняк
Художники з освітлення Артур Темченко, Євгеній Петров
Медіазабезпечення Сергій Климець
Звукорежисери Володимир Помірко, Любомир Іщук
Музичне оформлення: Таїсія Малахова акордеон, Артур Темченко тилинка, барабан, ліра.
Музичний пошук Світлана Ілюк, Софія Лешишак
Керівник художньо-постановочної частини Юрій Захарко
Костюмери Галина Гладун, Діана Янчук
Кравчиня Тетяна Калініченко
Реквізиторка Марта Божик
Художниця-оформлювачка Ірина Полянська
Художник-конструктор, інженер, робота з металом, деревом і пластиком Сергій Столярук
Монтувальники Олег Жеребецький, Ростислав Колачник, Сергій Литвиненко, Юрій Петришин
Головна адміністраторка  Ірина Чаниж
PR Анна Гетманова
Дизайн Олена Коновал
Помічниця режисера Ольга Кальнова


Діють:

Микола Назар Бонящук
Мама Миколи Оксана Цимбаліст
Намішка Софія Лешишак
Іван Омелянович Сергій Литвиненко
Аліна Таїсія Малахова
Єнс Василь Колісник
Лісоруби — Володимир Левінець, Андрій Кравчук, Михайло Понзель


Прем’єра — 31 жовтня 2020 року


Про авторок 

Ольга Мацюпа драматургиня і театрознавиця. Народилася у Підбірцях біля Львова. Закінчила сербістику у ЛНУ ім. Івана Франка, отримала  ступінь доктора філософії з театрології і літературознавства в Університеті Марії Кюрі-Склодовської в Любліні. Стипендіатка програми «Ґауде Полонія» у 2019 році. П’єси неодноразово входили до коротких і довгих листів конкурсів «Тиждень актуальної п’єси» (Київ), «Драма.UA» (Львів), «Любімовка» (Москва). У 2017 році п’єса «Екологічна балада» перемогла в номінації «іноземна драма» у німецькому драматургічному конкурсі «Heidelberger Stückemarkt». 

Світлана Ілюк  народилась у Верховині, у сім’ї музикантів. У 2017 році закінчила Інститут мистецтв Прикарпатського національного університету імені В. Стефаника. Співзасновниця аматорського гуцульського театру та фото-студії «ENJOY AGENCY». У 2017 році реалізувала перформанс «Трансгресія. Трансформація. Сепарація» на фестивалі Porto-Franko (м. Івано-Франківськ) за твором «Чекаючи на Годо» Семюеля Беккета. Любить сцену, подорожі, гори та музику. Постановка «Галдамаш» дебют Світлани Ілюк на професійній сцені.

Вікторія Романчук художниця, учасниця Революції Гідності, волонтерка, засновниця молодіжної мистецької формації «Maysternia» (м. Луцьк). Закінчила художній розпис у Косівському училищі ДПМ ЛНАМ, та монументальний живопис у ЛНАМ, де зараз отримує ступінь магістра. Учасниця багатьох українських та міжнародних групових виставок. Авторка персональних проектів: «Сторожа» (2019 р, Будинок Профспілок м. Київ, галерея ВОНСХУ, м. Луцьк, Музей Територія Терору, м. Львів); «Клітка» (2019 р, Галерея мистецтв ВОНСХУ, м. Луцьк); «Шлях» (2020 р, Музей сучасного мистецтва Корсаків, м. Луцьк). Нагороджена орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

ГАЛДАМАШ

За п’єсою «Екологічна балада» Ольги Мацюпи

Місце — мала сцена
Вікове обмеження — 18+
Тривалість — 1 година 40 хвилин без антракту


Ви вірите в карму? А в карпатських мольфарів? А в глобальне потепління? А в кінець світу? А в те, що дерева спілкуються між собою? А в надзвичайну силу мистецтва?
Хочете вірте, хочете ні, а одного разу Лісоруби зійдуть зі стін Будинку побуту в Коломиї і скажуть: «Око за око» і не буде що їм заперечити, бо це найчесніша у світі формула. 
Тоді ж пелехата гуцулка Намішка напече булок з афинами і сяде грати на дримбі, яку їй не подарував коханий. 

А потім дерево, з якого зроблена ваша модна полиця з ікеї, прошепоче: «Бляха-муха, ну що за люди?». Це і буде точка неповернення. 



«Нішо не є в світі рівним. Нема ні часу, ні ото простору»


Світлини: Христина Корол


Відгуки про виставу:

 


Режисерка Світлана Ілюк
Сценографія Вікторія Романчук
Художниця з костюмів Марія Антоняк
Художники з освітлення Артур Темченко, Євгеній Петров
Медіазабезпечення Сергій Климець
Звукорежисери Володимир Помірко, Любомир Іщук
Музичне оформлення: Таїсія Малахова акордеон, Артур Темченко тилинка, барабан, ліра.
Музичний пошук Світлана Ілюк, Софія Лешишак
Керівник художньо-постановочної частини Юрій Захарко
Костюмери Галина Гладун, Діана Янчук
Кравчиня Тетяна Калініченко
Реквізиторка Марта Божик
Художниця-оформлювачка Ірина Полянська
Художник-конструктор, інженер, робота з металом, деревом і пластиком Сергій Столярук
Монтувальники Олег Жеребецький, Ростислав Колачник, Сергій Литвиненко, Юрій Петришин
Головна адміністраторка  Ірина Чаниж
PR Анна Гетманова
Дизайн Олена Коновал
Помічниця режисера Ольга Кальнова


Діють:

Микола Назар Бонящук
Мама Миколи Оксана Цимбаліст
Намішка Софія Лешишак
Іван Омелянович Сергій Литвиненко
Аліна Таїсія Малахова
Єнс Василь Колісник
Лісоруби — Віталій Гордієнко, Андрій Кравчук, Михайло Понзель


Прем’єра — 31 жовтня 2020 року


Про авторок 

Ольга Мацюпа драматургиня і театрознавиця. Народилася у Підбірцях біля Львова. Закінчила сербістику у ЛНУ ім. Івана Франка, отримала  ступінь доктора філософії з театрології і літературознавства в Університеті Марії Кюрі-Склодовської в Любліні. Стипендіатка програми «Ґауде Полонія» у 2019 році. П’єси неодноразово входили до коротких і довгих листів конкурсів «Тиждень актуальної п’єси» (Київ), «Драма.UA» (Львів), «Любімовка» (Москва). У 2017 році п’єса «Екологічна балада» перемогла в номінації «іноземна драма» у німецькому драматургічному конкурсі «Heidelberger Stückemarkt». 

Світлана Ілюк  народилась у Верховині, у сім’ї музикантів. У 2017 році закінчила Інститут мистецтв Прикарпатського національного університету імені В. Стефаника. Співзасновниця аматорського гуцульського театру та фото-студії «ENJOY AGENCY». У 2017 році реалізувала перформанс «Трансгресія. Трансформація. Сепарація» на фестивалі Porto-Franko (м. Івано-Франківськ) за твором «Чекаючи на Годо» Семюеля Беккета. Любить сцену, подорожі, гори та музику. Постановка «Галдамаш» дебют Світлани Ілюк на професійній сцені.

Вікторія Романчук художниця, учасниця Революції Гідності, волонтерка, засновниця молодіжної мистецької формації «Maysternia» (м. Луцьк). Закінчила художній розпис у Косівському училищі ДПМ ЛНАМ, та монументальний живопис у ЛНАМ, де зараз отримує ступінь магістра. Учасниця багатьох українських та міжнародних групових виставок. Авторка персональних проектів: «Сторожа» (2019 р, Будинок Профспілок м. Київ, галерея ВОНСХУ, м. Луцьк, Музей Територія Терору, м. Львів); «Клітка» (2019 р, Галерея мистецтв ВОНСХУ, м. Луцьк); «Шлях» (2020 р, Музей сучасного мистецтва Корсаків, м. Луцьк). Нагороджена орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

УЯВНІ МАРШРУТИ ЛЬВОВОМ

Імерсивна вистава-гра для десяти глядачів та глядачок

Місце — Галерея 
Тривалість — 1 година 40 хвилин


Уявні маршрути Львовом — це інтимний перформанс, який через гру у піску досліджує перетини львівських історій та урбаністичних асоціацій. Річковий пісок Полтви та óбрази на ньому стануть відправними точками у фантазійній подорожі учасників та учасниць, які зануряться в уявний світ Львова через водну стихію, точніше її відсутність.

Апелюючи до середньовічного жанру ітінерарій (докладних паломницьких текстів та ілюстрацій) і містеріального театру, «Уявні маршрути Львовом», підважують їх, концентруючись на сучасних темах міської екології, історії місцевих громад та дис/утопічного майбутнього. Крім того, на відміну від минулих епох, провідницями у цьому піщаному ритуалі стануть дві знатниці, які розкриють не тільки секрети міста і його підземної води, але й уяву та пам’ять присутніх на дійстві, які пливтимуть за напрямком ріки Полтви та її приток.


У тексті перформансу використано: вірш Дебори Фоґель у перекладі Юрка Прохаська, уривки діалогів із п’єси «Сватання на Гончарівці» Григорія Квітки-Основ’яненка, уривок опери Ріхарда Ваґнера «Лоенгрін».



Відгуки про виставу:


Авторка ідеї та драматургиня — Вікторія Миронюк
Текст — Вікторія Миронюк і перформерки
Перформерки — Анастасія Лісовська і Ісабель Меркулова;
Сценографія — Вікторія Миронюк
Звукове дослідження — Остап Мануляк
Постановка голосу — Микола Тетюк
Звукорежисер — Володимир Помірко
Анімація — Олексій Хорошко
Стилістика костюмів — Вікторія Миронюк та Ірина Полянська
Художниця з костюмів — Ірина Полянська


Про авторку ідеї:

Вікторія Миронюк — міждисциплінарна мисткиня, перформерка та працівниця театру. Закінчила магістерські програми «Теорія культури» в Національному університеті «Києво-Могилянська Академія» у Києві та «Сучасні сценічні практики та візуальна культура» в Мадриді, а також програму післядипломної освіти «Вищі студії перформансу та сценографії» у Брюсселі. Вікторія працює над проектами на перетині перформативних, учасницьких та візуальних мистецьких практик, які досліджують питання ритуальних структур, їхні межі та потенціали. Презентувала свої роботи на фестивалях Zurcher Teatr Spektakel, Festival Belluard Bollwerk International, La Cosa en Casa, Festival Les Nuits Blanches, ParadeFest, Фестиваль молодих українських художників, та інших подіях.


Перформанс створено за підтримки Центру міської історії


Прем’єра — 20 грудня 2019